Розмір тексту

За останній тиждень стало відомо про загибель 17 захисників з Полтавщини

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 17 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Валерій Кольба, Володимир Міщенко, Роман Ліскін, Олександр Шередкін, Руслан Наджафов, Олександр Герасимчук, Михайло Ігнатенко, Михайло Пушкарьов, Георгій Кісільов, Віктор Макеєв, Сергій Сорока, Володимир Позовний, Олександр Коток, Михайло Пашали, Денис Формагей, Микола Шварьов та Андрій Білокінь.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 28 серпня 2023 року в районі села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області загинув Кольба Валерій Миколайович — солдат, гранатометник механізованого батальйону.

Воїн народився 21 грудня 1989 року в селищі Нові Санжари. Навчався у Новосанжарському НВК та ПТУ № 17, де здобув фах електрогазозварника. Тривалий час працював таксистом у Нових Санжарах. Останнє місце роботи Валерія був Новосанжарський Центр ПМСД. У січні 2023 року чоловік був мобілізований на військову службу до Збройних сил України. У полеглого захисника залишилися мама, дружина та син.

Валерій Кольба

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 7 квітня 2024 року перебуваючи у російському полоні загинув старший солдат Міщенко Володимир Володимирович.

Воїн народився 5 січня 1982 року в селі Прелесне Слов’янського району Донецької області. Після закінчення Димитрівської середньої школи навчався у ПТУ № 105, де здобув професію електрослюсаря. У 2000-2002 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Потім працював за фахом на шахтах Донеччини. З 2017 року захищав незалежність і територіальну цілісність Батьківщини. 15 березня 2022 року під час героїчної оборони Маріуполя був захоплений у полон. Похований у Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».

Володимир Міщенко

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 липня 2024 року в районі села Сергіївка Краматорського району Донецької області загинув Ліскін Роман Михайлович — солдат, оператор безпілотних авіаційних комплексів.

Воїн народився 26 листопада 1993 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 8 та у ПТУ № 19. Працював у КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління». Став до лав ЗСУ у квітні 2023 року. У полеглого захисника залишилися батьки та сестра.

Роман Ліскін

За інформацією Кременчуцької міської ради, 28 липня в районі села Олександропіль Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув Шередекін Олександр Сергійович — молодший сержант, командир стрілецького відділення.

Воїн народився 11 грудня 1999 року у місті Бахмут Донецької області. У рідному місті провів дитинство та шкільні роки. Закінчив Горлівський інститут іноземних мов. Активно займався скейтбордингом. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. У полеглого захисника залишилася мама, яка проживає у Кременчуці.

Олександр Шередкін

За інформацією Полтавської міської ради, 30 липня у лікарні міста Суми помер Наджафов Руслан Елчінович — солдат, стрілець стрілецької роти.

Воїн народився 4 грудня 1988 року. Проживав у місті Полтава. Став на захист України у перший день повномасштабного вторгнення. Брав участь в боях під Соледаром та інших боях на Донецькому напрямку.

Руслан Наджафов

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 31 липня в районі села Охрімівка Чугуївського району Харківської області загинув молодший сержант Герасимчук Олександр Миколайович.

Воїн народився 9 квітня 1985 року у селі Очеретувате Семенівського району. Навчався в Очеретуватівській ЗОШ, де закінчив 9 класів, потім продовжив навчання у Семенівському НВК № 1. Після закінчення школи навчався у ПТУ, де здобув спеціальність будівельника-каменщика. Проживав у селі Лелюхівка Новосанжарської громади. Останнім часом працював робітником у ТОВ «Чиста криниця». Став до лав ЗСУ у грудні 2022 року.

Після двох місяців підготовки був направлений до 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ на посаду кулеметника. В грудні 2023 року був поранений в районі села Роботине, після одужання знову повернувся до ДШВ. Був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ.

Олександр Герасимчук

За інформацією Кременчуцької міської ради, 31 липня в районі села Горяне Куп’янського району Харківської області загинув Ігнатенко Михайло Ігорович — солдат, оператор ПТРК.

Воїн народився 17 березня 1978 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 1, у технікумі залізничного транспорту та у Дніпровській академії. Активно займався легкою атлетикою — стрибками у висотку. Працював у ТОВ «Хомка» та у «Кременчукводоканалі», пройшовши шлях від слюсаря аварійно-відновлювальних робіт до майстра очисних споруд. Став на захист Батьківщини у перші дні повномасштабного вторгнення.

У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та донька.

Михайло Ігнатенко

За інформацією Кременчуцької міської ради, 1 серпня в районі села Петропавлівка Харківської області за трагічних обставин загинув Пушкарьов Михайло Олександрович — солдат, гранатометник стрілецького відділення бригади ТрО.

Воїн народився 28 липня 1970 року у Кременчуці. Навчався у ПТУ № 11. Працював у ТОВ «Кредо». Став на захист Батьківщини у квітні 2024 року. У полеглого захисника залишилися мама, сестра та син.

Михайло Пушкарьов

За інформацією Полтавської міської ради, 1 серпня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області загинув Кісільов Георгій Олегович — солдат, стрілець стрілецької роти.

Воїн народився 13 травня 1973 року. Проживав у місті Полтава. Став на захист України у квітні 2024 року.

Георгій Кісільов

За інформацією Миргородської міської ради, 2 серпня в районі села Строївка Куп’янського району Харківської області під час перевірки місцевості загинув солдат Макеєв Віктор Леонідович.

Воїн народився 25 серпня 1984 року у місті Висагинас (Снечкус) на північному сході Литві, де у той час працювали його батьки. Після розпаду радянського союзу родина Макеєвих повернулася на Батьківщину і оселилася в селі Показове Миргородського району. Віктор ріс щирим, відкритим і доброзичливим хлопцем, змалку любив майструвати, знався на техніці. Він закінчив Дібрівську середню школу, працював на місцевому кінному заводі. Після строкової службу у лавах ЗСУ працював у рідному селі.

Вперше взяв зброю до рук Віктор Макеєв у січні 2015 року. Він опановував страшну науку війни на Авдіївському напрямку і за півтора року бойових дій став мужнім і вправним воїном. Як у мирному житті, так і у бойовій частині 93-ї окремої механізованої бригади Віктор був водієм — водієм артилерійської розвідки. У 2016 році солдат Макєєв повернувся до мирного життя і мирної праці. Вдруге Віктор Леонідович змушений був взяти до рук зброю у лютому 2022 року, у перші, найстрашніші дні повномасштабного вторгнення московитів.

Віктор Макеєв

За інформацією Заводської міської ради, 2 серпня в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області загинув молодший сержант Сорока Сергій Федорович.

Воїн народився 18 червня 1965 року у місті Червонозаводське. Навчався у Червонозаводській ЗОШ № 1 та ПТУ № 32, де здобув професію слюсаря. Працював на підприємствах: ВАТ «Лохвицький цукровий завод», ТОВ «Елеватор-Агро» та ТОВ «Таланлегпром». Був мобілізований до лав ЗСУ у квітні 2024 року. У полеглого захисника залишилися дружина, два сини, невістка та онук.

Сергій Сорока

За інформацією Онуфріївської селищної ради, 3 серпня у лікарні міста Дніпро помер Позовний Володимир Анатолійович — солдат, водій 107-ї реактивної артилерійської Кременчуцької бригади.

Воїн народився 15 травня 1986 року в Онуфріївці Кіровоградської області. З дитинства захоплювався кіньми, мав своїх лошат та працював на конюшні. Згодом працював будівельником, робота йому дуже подобалася, міг зробити ремонт з нуля під ключ, мав справді золоті руки та хист до цієї справи. Потім працював на тютюновій фабриці у місті Кременчук.

Став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення росіян. Під час виконання бойового завдання група, у якій перебував Володимир, потрапила під удар дрона в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Військовослужбовець отримав поранення, тривалий час проходив лікування та, на жаль, його серце не витримало. У полеглого захисника залишилася дружина та сини.

Володимир Позовний

За інформацією Пирятинської міської ради, 4 серпня на Донеччині загинув Коток Олександр Миколайович — водій батальйону матеріально-технічного забезпечення.

Воїн народився 27 серпня 1970 року у Донецьку. У рідному місті закінчив загальноосвітню школу. Далі навчався у металургійному технікумі міста Харцизьк. У 1989 році був призваний на строкову службу до армії. Після повернення працював водієм тролейбуса.

У 1993 році переїхав у село Малютинці, звідки родом були його батьки. Працював на різних роботах. У 1999 році одружився. Завжди користувався повагою серед своїх односельців, був ввічливим та щирим.

На захист України від російських окупантів Олександр Коток був призваний у березні 2023 року. Захищав рідну землю на різних ділянках фронту. У полеглого захисника залишилися дружина та син.

Олександр Коток

За інформацією Оржицької селищної ради, 4 серпня під час виконання бойового завдання в районі села Керменчик Волноваського району Донецької області загинув Пашали Михайло Григорович — солдат, номер обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки.

Воїн народився 23 листопада 1982 року у селі Заріг Оржицької громади. Хлопець рано подорослішав, бо передчасно у засвіти відійшов батько. Щоб підтримувати матеріально і морально маму та старшу сестру, Михайло після закінчення 9 класів Зарізької школи відразу пішов працювати. Доглядав телят у місцевому колгоспі, а згодом працював на тваринницькій фермі у СФГ «Світанок». Простим, працьовитим та незлобивим знали і навіки запам’ятають односельці Михайла. Все, що мав у житті, заслужив своєю чесною працею та умілими руками. Самостійно підтримував у належному стані батьківську хату, обробляв город, на роботі добросовісного працівника цінувало керівництво, колеги та друзі любили за добре серце і безвідмовність. Михайло став до лав ЗСУ у квітні 2024 року. Відразу після навчання потрапив до бойового підрозділу й останнього подиху служив чесно та самовіддано на передових позиціях оборони України.

Михайло Пашали

За інформацією Миргородської міської ради, 5 серпня на Донецькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув Формагей Денис Дмитрович — старший солдат, номер обслуги мінометної батареї 116-ї окремої бригади територіальної оборони.

Воїн народився 30 листопада 1999 року в місті Миргород. Навчався у школі № 7. Однокласники та вчителі запам’ятали його веселим оптимістом і завзятим організатором. Він був душею компанії, незамінним диск-жокеєм шкільних вечірок і радіо-ведучим. Любив людей, любив життя в усіх його проявах. Був справедливим і відвертим. Після школи Денис працював на різних роботах у пошуках своєї долі.

У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем став до лав тероборони, а згодом склав присягу на вірність Українській державі. Воював на Донеччині разом зі своїм батьком. Останній отримав поранення поблизу Соледара та був демобілізований. Денис продовжив чоловічу справу. Він був мужнім і сміливим воїном, вірним побратимом, користувався авторитетом у військовому колективі.

Денис Формагей

За інформацією Пирятинської міської ради, 6 серпня в районі села Катеринівка Покровського району Донецької області внаслідок атаки ворожого БпЛА отримав смертельні поранення Шварьов Микола Олександрович — сержант, технік 116-ї окремої бригади територіальної оборони.

Воїн народився 18 вересня 1995 року. Проживав у селі Турове Богодухівського району Харківської області та у селі Розсошенці Щербанівської громади Полтавського району. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та двоє синів.

Микола Шварьов

За інформацією Новоселівської сільської ради, 8 серпня в районі села Юрківка Запорізької області внаслідок атаки ворожого БпЛА загинув Білокінь Андрій Анатолійович — солдат, водій-оператор розвідувальних безпілотних комплексів Національної гвардії України.

Воїн народився 11 жовтня 1974 року. Проживав у селі Божкове Новоселівської громади. Став до лав ЗСУ з початком повномасштабного вторгнення росіян. У полеглого захисника залишилася дружина, донька та син, який нині продовжує боронити Батьківщину зі зброєю у руках.

Андрій Білокінь

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему