Експерти назвали причини цінового стрибка у червні
З січня до квітня споживчі ціни, за даними Держстату, підвищилися в середньому на 0,35%. У травні зростання становило 0,6%, а в червні — 2,2%. Інфляція, яка в цей період торік становила 0,8%, досягла у річному вимірі рівня 4,8%. Найбільше у червні подорожчали яйця — +15,5%, цукор — +3,2%. Ціни на рибу та продукти з неї зросли на 1,2%. Соняшникова олія стала дорожчою на 1,4%, хліб — на 1,1%. Підвищилися ціни на тютюнові вироби, алкогольну продукцію, транспортні послуги, обслуговування житла, пальне.
Що зумовило інфляцію
Як повідомляє інформаційне видання Kurs.com.ua, ціновий стрибок зумовлений рядом причин. Найістотніший вплив зростання роздрібних цін справило подорожчання електроенергії. Збільшення тарифів на понад 63% призвело до зростання витрат бізнесу на виробництво та логістику. Відповідно, вищою стала собівартість продукції.
Також на пришвидшення інфляції вплинули такі фактори:
- здешевлення гривні та коливання валютного курсу;
- дефіцит кваліфікованих кадрів;
- підвищення зарплат;
- податкові зміни.
Суттєвий вплив на ціни справило збільшення дефіциту державного бюджету, складна безпекова ситуація та загальна невизначеність.
Як споживачі реагують на високі ціни
Згідно з інформацією сервісу знижок та промокодів codes.com.ua, українці загалом пристосувалися до періодичного зростання цін. Більшість споживачів дотримуються принципів раціонального споживання та планують витрати заздалегідь. Планування тісно пов’язане з придбанням товарів і послуг за зниженими цінами. Щоб отримати за наявні гроші максимально доступну кількість потрібних товарів чи послуг, понад дві третини споживачів перед покупкою моніторять та порівнюють ціни в інтернет-магазинах, шукають акційні пропозиції, купують під час розпродажів та використовують промокоди на знижку.
За словами Андрія Лазаускаса, експерта сервісу Codes, попит на промокоди продовжує зростати, оскільки вони забезпечують суттєві знижки — від 15 до 70% — та, на відміну від акцій, діють постійно.
Дотримуючись правил свідомого споживання, українці різко скоротили кількість нераціональних покупок. Якщо у 2021 році 55% споживачів регулярно купували певні товари під впливом бажань, то на середину нинішнього року їх кількість зменшилася до 8%.
Необхідність оптимізувати витрати призвела до скорочення попиту на розваги та відпочинок. Понад половина українців майже повністю відмовилася від відвідування розважальних заходів. Хоча відпочинок подешевшав (на 0,6%), туристичні поїздки здійснило лише 10% громадян.
Збалансувати витрати у червні споживачам допомогло зниження цін на м’ясо, молоко, сезонні фрукти, а також одяг і взуття.
Точних даних про липневу інфляцію на момент написання цього матеріалу ще не було, проте ціни продовжили зростати. Це відбувається через підвищення акцизів на пальне, складну ситуацію в енергосистемі, падіння курсу гривні, вичерпання ефекту високого врожаю 2023 року.
Під впливом цих та інших факторів Нацбанк погіршив прогноз інфляції. Очікується, що на кінець року її рівень становитиме 8,5% замість 8,2%.
Андрій ПЕТРОВ