Себорейний дерматит — який буває та як його позбутися
Себорейний дерматит — це хвороба, яка може виникати у будь-кого та проявляється надмірним шелушінням шкіри. Такий прояв є наслідком запалення, яке виникає у ділянці скупчення сальних залоз. Шелушіння можуть досягати великих розмірів і вкривати досить велику площу шкіри, перетворюючись на жирні кірочки. Цей стан досить дискомфортний та вимагає лікування специфічними препаратами — наприклад, популярним є Кремген, який ефективно застосовується в боротьбі з різноманітними дерматитами. Для цього захворювання характерне хронічне протікання — воно здатне повернутися навіть після вдалої терапії. Саме тому лікувати його потрібно довго та якісно, щоб уникнути рецидивів. Лікуванням має займатись дерматолог, адже описана клінічна картина може бути наслідком інших дерматологічних захворювань, тому необхідно спочатку провести низку діагностичних тестів.
Яким може бути себорейний дерматит
Ця патологія найчастіше розвивається у зовсім малих дітей, підлітків і дорослих. Враховуючи вікові особливості шкіри, клінічна картина може змінюватися, що створює деякі труднощі для діагностики. Тому лікарі класифікують патологію так:
- Себорейний дерматит дитячого віку. Розвивається через перші гормональні зміни, ослаблений імунітет та адаптацію дитини до зовнішнього середовища. Патологічні зміни часто зачіпають волосисту частину голови (така форма має назву «чепчик новонародженого»), тіло. Окремо виділяють хворобу Лейнера-Муссу, за якої дерматит покриває все тіло та супроводжується додатковими симптомами, наприклад послабленням випорожнення чи анемією.
- Дерматит дорослих. Як правило, протікає у легшій формі, бо імунітет дорослого організму сильніший за дитячий. Його ознаки можуть зачіпати обличчя, волосисту частину голови, тіло. У рідкісних випадках діагностується генералізована форма.
Ця хвороба розвивається через множинні причини. Найчастіше зустрічаються:
- генералізоване зниження імунітету (наприклад, при імунодефіцитах);
- хелікобактерна інфекція;
- постійний стрес;
- порушення роботи периферичних нервів;
- хронічне недосипання;
- гормональні збої (наприклад, підвищення кількості андрогенів).
Через ці фактори спостерігається прискорення та збільшення синтезу шкірного сала, яке забиває пори та призводить до запалення сальних залоз. На поверхні шкіри формуються кірочки та ділянки запалення.
Як лікують цю хворобу
Щоб вилікувати хворобу, необхідно застосовувати:
- протигрибкові засоби — необхідні, тому що грибки часто беруть активну участь у формуванні себореї;
- протизапальні (зокрема гормональні);
- протипаразитарні — якщо доведена участь демодексу.
Якщо додаються прояви бактеріальної інфекції, можуть призначати антибіотики.
Андрій ПЕТРОВ