Через побоювання критики Полтава відмовилася від ідеї залишати ділянки газонів без покосу трави
Комунальники вважають, що трава жовтіє через аномальну спеку, а прибирання скошеної зелені є марнотратством
Полтава — місто контрастів. Минулого року проблему покосу трави жваво обговорювали мешканці міста, адже з квітня до червня 2023-го у Полтаві взагалі не було покосу, а потім всю траву викосили майже під корінь, а скошене не прибрали.
Тоді полтавці взагалі обговорювали актуальність скошення трави, декому подобалися зарослі і вони аргументували це тим, що у певних країнах Європи траву теж не косять в певних місцях. Це роблять задля збереження біорізноманіття, підтримки екосистеми, зменшення температури, покращення якості повітря та банальної економії ресурсів.
Реагуючи на цю дискусію, влада міста влітку 2023-го запропонувала проміжний варіант — не косити тестові ділянки в місті. Але вже цієї весни від ідеї тестових ділянок відмовилися, але ніяк це не коментували.
Тож наразі в аномальну спеку ми бачимо голі сухі двори, парки, прибудинкові території, покосом трави яких займаються як КП «ЖЕО №2», так і КП «Декоративні культури». Обидві служби викошують траву майже під корінь.
Ми звернулися за коментарем до УЖКГ, щоб з’ясувати два питання — щодо тестових ділянок і висоти трави, яка залишається після покосу. В управління ЖКГ Полтави пояснили, що через аномальну спеку будь-яка трава, незалежно якої вона висоти, вигорає і залишається сухостій, який жодної користі місту не приносить, окрім занехаяного вигляду.
Також в УЖКГ пояснили, що тестові ділянки без покосу цього року не залишали, адже коли минулого року місто майже не косило траву, то мешканці вважали, що містом ніхто не займається, а також наполягали, що траву потрібно косити, бо місто перетворилося на село.
Як зазначили комунальники, цьогоріч всі червоні лінії, які визначені були ще багато років тому, обкошуються. Покіс розпочався з квітня і закінчиться у вересні або жовтні (якщо жовтень буде теплий і дощитиме, тоді і трава буде рости).
Також в УЖКГ пояснили, що висота трави після покосу складає не вище 5 см. А для збирання скошеної трави необхідно додатково залучати людей та техніку для завантаження і вивезення, в також оплачувати утилізацію. Збирання та вивезення скошеної трави призведе до здорожчання вартості покосу мінімум в два рази, що в умовах війни може вважатися марнотратством. За словами комунальників, інші міста України й у мирний час ніколи не використовували збирання та вивезення скошеної трави.
Як пояснював керівник КО «Київзеленбуд» Олексій Король виданню «Вечірній Київ», скошування трав’яного покриву біля будинків, вздовж доріг існують норми, якими зобов’язані послуговуватися балансоутримувачі територій. Потрібно залишати 5-7 см трави, а не косити до пилюки. Крім того, зрізану траву треба збирати, інакше під нею все зопріє й пожовтіє.
Слід зазначити, що відсутність трав’яного покрову негативно впливає зокрема на ґрунт, бо гола земля нагрівається швидко, а будь-який додатковий шар, який перешкоджає випаровуванню, знижує температуру. Саме такі шари формують покривні культури, мульча, листя рослин тощо.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»