За останній тиждень стало відомо про загибель 17 захисників з Полтавщини

За інформацією Козельщинської селищної ради, 29 червня 2023 року в районі селища Новоселівське Сватівського району Луганської області загинув Сімонов Валерій Павлович.

Воїн народився 8 листопада 1968 року. Проживав у селі Лутовинівка Козельщинського району.

За інформацією Градизької селищної ради, 22 серпня 2023 року в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області загинув Канівецький Сергій Сергійович — солдат, бойовий медик 87-го окремого аеромобільного батальйону.

Воїн народився 30 березня 1987 року. Проживав у селі Погреби Градизької громади. 7 місяців Сергій Сергійович відбивав атаки, нищив окупантів та рятував поранених побратимів у складі Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

За інформацією Хорольської міської ради, 30 січня 2024 року в запеклих боях з противником під час штурмових дій в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Гусаренко Олександр Євгенович — старший сержант 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка.

Воїн народився 10 травня 1967 року. Проживав у селі Клепачі Хорольської громади. У полеглого захисника залишилися батьки, сестра, дружина, син та донька.

За інформацією Решетилівської міської ради, 30 січня 2024 року у запеклому бою з російськими окупантами в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Супрунюк Віталій Васильович — солдат, стрілець роти охорони.

Воїн народився 7 березня 1990 року. Проживав у селі Нова Михайлівка Решетилівської громади. Став добровольцем на захист Батьківщини у перший день повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією Зіньківської міської ради, 3 липня у Вінницькому військово-медичному клінічному центрі помер Герке Вячеслав Олександрович — старший солдат, водій самохідної артилерійської батареї.

Воїн народився 3 червня 1995 року у місті Зіньків. Навчався у Зіньківському опорному ліцеї №1. Після закінчення 9 класу вступив до регіонального центру професійно-технічної освіти міста Зіньків та здобув освіту електромонтера. У 2013 році хлопець підписав контракт на військову службу. Поранення, які стали смертельними, отримав 25 червня внаслідок атаки дрона в районі села Водяне Волноваського району Донецької області.

За інформацією Лохвицької міської ради, 4 липня помер Бершадський Денис Сергійович — солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Воїн народився 1 грудня 1989 року у селі Чорномин Піщанського району Вінницької області. Там же закінчив середню школу. Змалку любив і умів працювати, на совість, з душою. Мав дійсно «золоті руки». Тому після закінчення школи пов’язав своє життя з ремонтно-будівельними роботами. Працював на різних будівельних роботах у місті Києві, де здобув нові навички в будівництві. У 2011 році зустрів свою майбутню дружину та переїхав на її малу батьківщину до міста Лохвиця.

У лютому 2023 року став добровольцем до лав ЗСУ. У січні 2024 року захисник отримав тяжку контузію. Останні дні Денис Сергійович перебував в лікарні, де тяжка хвороба здолала міцне духом тіло, і життя нашого Героя обірвалося. У полеглого захисника залишилися батьки, брат, дружина та донька.

За інформацією Глобинської міської ради, 4 липня, на території Серебрянського лісництва, в районі села Григорівка Бахмутського району Донецької області загинув Ріжко Микола Олексійович — солдат, старший кулеметник бронеавтомобіля групи снайперів спеціального призначення Національної гвардії України.

Воїн народився 30 грудня 2003 року у селі Яроші Глобинської громади. Проживав у селі Новомосковське. У 2019 році закінчив Глобинську ЗОШ № 5. З березня 2022-го по січень 2023 року працював на Глобинському м’ясокомбінаті. У січні 2023-го Микола добровольцем став на захист України.

За інформацією Лубенської міської ради, 5 липня у госпіталі міста Київ через травму, отриману у результаті нещасного випадку, помер Голод Сергій Григорович — солдат, водій батареї протитанкових керованих ракет.

Воїн народився 15 липня 1973 року селі Терни Лубенського району. Після закінчення Лубенської середньої школи № 4, отримав професію у професійно-технічному училищі № 53 селі Войниха. Сергій Григорович мав хист до техніки, був працьовитим і чесним. Давав лад невеликому приватному бізнесу, але почуття відповідальності за долю України не дозволило йому залишатися в тилу. Вже у березні 2022 року він став до лав Збройних Сил України і чесно захищав нашу волю і незалежність від російського агресора.

За інформацією Лохвицької міської ради, 5 липня в районі міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області загинув Лисенко Олександр Сергійович — молодший лейтенант, командир аеромобільної роти 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Воїн народився 5 січня 1994 року у селі Гамаліївка Лохвицької громади. Навчався в місцевій школі та у Лохвицькому технологічному технікумі за спеціальністю «Зберігання та переробка зерна». Після строкової служби спочатку працював в СГВК «Токарі» за спеціальністю, потім — в будівельно-ремонтній сфері. На початку повномасштабного вторгнення спочатку був добровольцем Заводського ДФТГ, а у січні 2023 року — став до лав ЗСУ. Під час служби проходив підготовку в Одесі та Німеччині. Після успішного виконання бойових завдань Олександр був нагороджений медаллю, отримав підвищення. У полеглого захисника залишилися мама, брат, дружина та двоє синів.

За інформацією Шишацької селищної ради, 6 липня у селі Маслівці Ковердинобалківського старостинського округу провели в останню дорогу Горецького Анатолія Валентиновича.

Воїн народився 10 січня 1991 року. Із цих 33 років майже усе своє свідоме доросле життя він захищав Україну від російських нелюдів. Десять років його життя забрала війна, з невеликим перепочинком на мирний труд, створення сім’ї, звичні людські турботи. Він пішов боронити Батьківщину ще у 2014 році. За плечима — школа, навчання у технікумі, перші труди на будівництві, строкова служба. А попереду — АТО, полон, звільнення, повномасштабна війна… У боях на Харківщині Анатолій отримав тяжке поранення. Кілька тижнів боротьби за його життя, на жаль, виявилися безуспішними. У полеглого захисника залишилися батько, сестра та дружина.

За інформацією Хорольської міської ради, 7 липня в районі села Стецівка Сумського району Сумської області внаслідок ракетного обстрілу загинув Антонь Юрій Юрійович — солдат, такелажник взводу забезпечення самохідного артилерійського дивізіону.

Воїн народився 1 жовтня 1985 року у селі Козубівка Хорольської громади. Закінчив Андріївську загальноосвітню школу та навчався водійської справи в Хорольській автошколі (ДОСААФ). Після проходження строкової військової служби в армії розпочав трудову діяльність в базовому сільськогосподарському підприємстві СВК «Андріївський». Довгий час трудився в цьому господарстві на різних робітничих посадах: різноробочим у ремонтно-будівельній бригаді, оператором сушильних установок. Кілька років працював на меблевій фабриці у Києві, у будівельній сфері. Повернувшись на малу Батьківщину в рідне батьківське село, працював у аграрній сфері в місцевому фермерському господарстві.

Став до лав ЗСУ у березні 2024 року. Воював на Донеччині, згодом бригада військовослужбовця була переміщення на Сумщину. На жаль, посилена активність російських ДРГ призвела до трагічних наслідків. У полеглого захисника залишилися троє сестер, брат, дружина, син та донька.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 7 липня на Донеччині загинув Корольов Вячеслав Євгенійович.

Воїн народився 29 серпня 2000 року у місті Чернігів. В багатодітній родині був старшим сином. Навчався у школі в селі Радивонівка Великобагачанської громади. Товариський юнак любив спорт, танці. Працював, мав плани на майбутнє, але війна все перекреслила — у 23 роки Вячеслав пішов боронити Україну. Вдома у нього залишилися мама, вітчим, брати та сестра.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 липня в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області загинув Герасимов Олег Васильович — солдат, стрілець десантно-штурмового батальйону.

Воїн народився 30 червня 1988 року. Проживав у Полтаві. Став до лав ЗСУ у квітні 2024 року.

За інформацією Оржицької селищної ради, 10 липня в районі села Григорівка Бахмутського району Донецької області загинув Коровашкін Микола Костянтинович — солдат, розвідник.

Воїн народився 20 грудня 1976 року на Полтавщині. Протягом 20 років прожив у селищі Близнюки Харківської області. Тут створив сім’ю, тут виросли його двоє дітей. Працював на залізниці, потім — будівельником. У 2023 році переїхав до села Заріг Оржицької громади. У серпні того ж року добровольцем став до лав ЗСУ. На його рахунку були бої на найгарячіших ділянках фронту.

За інформацією Великорублівської сільської ради, 10 липня в районі села Новоселівка Перша Покровського району Донецької області загинув Міщенко Анатолій Сергійович — старший солдат, кулеметник стрілецької роти.

11 липня Машівська селищна рада та газета «Промінь» повідомили про смерть Скоропуда Юрія Олександровича — водія у 5-й окремій штурмовій бригаді.

Воїн народився 1 травня 1973 року. Проживав у селищі Машівка. Тут пройшло його дитинство, юність та молоді роки. Тут закінчив місцеву школу, після чого здобув освіту електрика. Все життя Юрія Олександровича було пов’язане з автомобілями. Це було його хобі, яке переросло в справу, яку любив над усе. Займався тюнінгом, фарбуванням, відновленням авто. І це приносило йому справжнє задоволення. Чоловік довгий час працював і за кордоном. І там також трудився на СТО.

З початком повномасштабного вторгнення Юрій серед перших виявив бажання стати на захист своєї країни і пішов на фронт добровольцем. Спочатку проходив навчання в Києві, після чого у травні 2022 року був зарахований до штурмової бригади, яка боронила нашу країну на надважкому Бахмутському напрямку.

13 липня Великосорочинська сільська рада повідомила про загибель на війні проти російських окупантів Опухлого Івана Васильовича.

Воїн народився у 1972 році. Проживав у селі Великі Сорочинці.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»