За останній тиждень стало відомо про загибель 15 захисників з Полтавщини

За інформацією Миргородської міської ради, 14 травня 2023 року в районі міста Бахмут Донецької області загинув Костенко Костянтин Костянтинович — солдат, навідник кулеметного відділення роти вогневої підтримки 127-ї окремої бригади територіальної оборони.

Воїн народився 17 серпня 1985 року в місті Харків. У старшій школі захопився українською історією, вступив до лав громадської козацької організації, їздив на вишколи, тренування та історичні реконструкції. У 2005 році брав участь у вуличних акціях Помаранчевого майдану в Харкові.

Після школи він легко вступив на факультет «Інформатика та управління» НТУ «ХПІ», вчився гарно та з задоволенням. Але принциповість і безкомпромісність покликали його у 2014 році зі студентської лави в Київ на Євромайдан. Згодом Костянтин повернувся у рідний Харків протистояти російським зайдам, які намагалися поширити на Харків «руську весну».

Весною 2014-го Костянтин долучився до добровольчого батальйону «Слобожанщина», який боронив Харківську область з боку Донбасу. Воював під Маріуполем, брав участь у знаменитій Широкинській наступальній операції. На жаль, тяжка травма, яку він отримав в автомобільній аварії 2015 року, вибила Костянтина Костенка з рядів захисників України. Після лікування і відновлення Костенко повернувся до війська. Підписав трирічний контракт із ЗСУ і служив на посаді водія-механіка у 46 ОШБ «Донбас». Почала даватися у взнаки травма, і у 2021 році Костянтин Костенко повернувся до цивільного життя.

Він мав у планах створити власну родину, здобути вищу освіту та диплом з омріяної спеціальності «айтішника», підставити плече батькові, адже у той час померла мама. Але велика війна, що постукала у двері, знову змусила його взяти до рук зброю. 24 лютого 2022 року Костянтин, АТОвець з досвідом, вже боронив рідний Харків. У складі Харківської бригади тероборони солдат Костенко брав участь в обороні, а згодом і звільненні Харківської області від ворога. З весни 2023 року доєднався до захисників міста Бахмут.

Костянтин Костенко похований у Миргороді, де проживає батько захисника.

За інформацією Гадяцької міської ради, 25 червня 2023 року в районі села Міньківка Бахмутського району Донецької області загинув солдат Дерев’янко Олег Володимирович.

Воїн народився 30 вересня 1985 року. Проживав у Гадячі.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 лютого 2024 року в районі міста Новоукраїнка Донецької області загинув Афанасенко Олег Борисович —

Воїн народився 22 травня 1973 року у Кременчуці. Став до лав ЗСУ у червні 2023 року. У полеглого захисника залишилися батьки та син.

За інформацією Полтавської міської ради, 22 квітня в районі селища Урожайне Волноваського району Донецької області загинув Рябовол Євгеній Анатолійович — солдат, гранатометник Національній гвардії України.

Воїн народився 6 травня 1984 року. Проживав у селі Смородщина Чутівської громади. Працював слюсарем Полтавського управління експлуатації газорозподільної системи АТ «Полтавагаз». Став на захист Батьківщини у липні 2022 року. У полеглого захисника залишилися брат, сестра, дружина та донька.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 23 квітня під час відпустки у Києві внаслідок хронічної хвороби серця помер Марков Олексій Миколайович — снайпер другої категорії.

Воїн народився 2 травня 1971 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 20. Строкову службу проходив у спецвійськах. Деякий час жив та працював у Донецьку. Став добровольцем до лав ЗСУ у жовтні 2023 року. Вдома у захисника залишилася донька.

За інформацією Лубенської міської ради, 27 квітня, перебуваючи у лікарні, від тяжкої хвороби помер Лобанов Ігор Юрійович — солдат, номер обслуги гранатометного відділення.

Воїн народився 1 вересня 1969 року у Києві. Закінчив місцеву школу. Після проходження строкової служби в армії, там починав трудовий шлях. 14 років тому приїхав мешкати на Лубенщину. Звідси й пішов у перших рядах добровольців захищати нашу країну від російського ворога.

Йому довелося працювати і на Хмельниччині, і в Ірпені, і в ПрАТ «Райз-Максимко» на Лубенщині. Ігор Юрійович дуже любив життя: природу, річку, рибалку. Захоплювався спортом. Грав у регбі. Війна зруйнувала всі плани на подальше життя. Не вистачатиме дружині чоловіка, дітям батька.

За інформацією Комишнянської селищної ради, 27 квітня в районі селища Урожайне Волноваського району Донецької області загинув солдат Якименко Дмитро Борисович.

Воїн народився 23 лютого 1996 року в місті Харків. У 2000 році родина переїхала до села Попівка Комишнянської громади. Навчався у Попівській середній школі, по закінченню якої вступив на навчання до Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва на факультет інженерів землевпорядкування. Після навчання працював геодезистом. Останні роки працював в спортивно-туристичній галузі, вів активне спортивне життя. Рідні, друзі та односельці знали його як відважного, доброзичливого, чесного, порядного, відповідального хлопця. Разом з нареченою планував створити міцну сім’ю, мав безліч планів на майбутнє, яким, на превеликий жаль, вже не збутися. З початком повномасштабного російського вторгнення, Дмитро не роздумуючи проміняв спокійне юнацьке життя на суворі будні воїна-захисника.

За інформацією Кобеляцької міської ради, 28 квітня на Харківському напрямку внаслідок мінометного обстрілу загинув солдат Демчук Віктор Іванович.

Воїн народився 30 жовтня 1966 року. Все життя проживав у селі Світлогірському Кобеляцької громади. Працював будівельником. Став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення. У полеглого захисника залишилися дружина, син та донька.

За інформацією Решетилівської міської ради, 29 квітня в районі села Очеретине Покровського району Донецької області загинув Блоха Леонід Сергійович.

Воїн народився 25 травня 1996 року. Проживав у селі Бакай Решетилівської громади. Став на захист Батьківщини у лютому 2022 року. Гідно ніс службу у складі 110-ї окремої механізованої бригади. Після отриманої контузії пройшов реабілітацію — і знову повернувся на фронт. У полеглого захисника залишилася мама.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 квітня у лікарні міста Дніпро від отриманих поранень помер Войтко Михайло Борисович — молодший сержант, командир відділення зенітної артилерійської обслуги.

Воїн народився 19 вересня 1974 року у Кременчуці. Навчався у ліцеї № 17 та в училищі № 16. Працював на кар’єрі «Кварц». Вперше став на захист Батьківщини у 2016 році, брав участь у проведенні АТО на сході України. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу. Воював на Донеччині. У полеглого захисника залишилися мама, дружина та двоє синів.

За інформацією Полтавської міської ради, 29 квітня в районі села Терни Краматорського району Донецької області загинув Крайній Олександр Григорович — солдат, стрілець-снайпер аеромобільного батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Воїн народився 9 листопада 1975 року. Проживав на території Полтавської громади. Закінчив Ліцей № 30. Навчався у Полтавському національному технічному університеті ім. Ю. Кондратюка. Працював на Укрзалізниці, з 2018 до 2020 року — будівельником за кордоном. У 2020 році повернувся до України, працював інженером. Став на захист Батьківщини у травні 2022 року. У полеглого захисника залишилися сестра, дружина та син.

За інформацією Гребінківської міської ради, 29 квітня в районі села Макіївка Сватівського району Луганської області загинув Мартиненко Олександр Миколайович.

Воїн народився 30 серпня 1971 року в місті Гребінка. Середню освіту здобував у Гребінківській середній школі № 4. Далі вступив до Івано-Франківського спортивного технікуму, де навчався на тренера з гандболу. З 1989 по 1991 рік проходив строкову військову службу. Закінчивши технікум, працював інструктором зі спорту у локомотивному депо Гребінки. Постійно брав активну участь у спортивних змаганнях з гандболу. Далі трудився на різних будівельних об’єктах нашої країни. Став до лав ЗСУ у травні 2022 року. У полеглого захисника залишилися дружина та син.

За інформацією Карлівської міської ради, 30 квітня в районі села Новоолександрівка Покровського району Донецької області загинув Зройчиков Костянтин Сергійович — солдат, старший стрілець-оператор механізованого батальйону.

Воїн народився у 1981 році. Проживав у місті Карлівка.

За інформацією Оржицької селищної ради, 30 квітня в районі села Соловйове Покровського району Донецької області загинув Сенчук Олег Анатолійович.

Воїн народився 15 лютого 1980 року у селі Лукім’я Оржицької громади. Тут зростав, навчався, сюди щороку повертався провідати батька, рідню, вклонитися могилі матері. Чоловік із родиною постійно проживав та працював у селі Шпилі Вишгородського району Київської області. З початку повномасштабної війни Олег Анатолійович став до лав територіальної оборони, згодом за мобілізацією служив у одному з підрозділів Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися батько, сестра, дружина та двоє дітей.

За інформацією Комишнянської селищної ради, 4 травня на Харківському напрямку загинув військовослужбовець Федоренко Олександр Вікторович. Воїн народився у 1968 році. Проживав у селі Остапівка Комишнянської громади.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Андрій ПЕТРОВ