Полтава планує віддати під забудову заповідні землі на березі Коломаку

На наступну сесію Полтавської міської ради, яка відбудеться 26 квітня, винесуть питання зміни цільового призначення 5,5 га землі колишньої Ковалівської сільради, на березі Коломаку, по сусідству з мікрорайоном Лісок.

Це близько 25 земельних ділянок по 0,1 га, які кілька років тому були безкоштовно надані учасникам АТО для ведення індивідуального садівництва. Ковалівська сільрада роздала землю на березі річки, хоча відстань від русла повинна бути мінімум 150 метрів. Рішення довго не погоджувалося, бо територія знаходиться в низині, біля річки Коломак, а це створює загрозу підтоплень.

Судові позови

У судовому реєстрі можна знайти десятки різних справ, які відкрила полтавська прокуратура, щодо незаконної передачі земельних ділянок у приватну власність. Зокрема серед переліку земельні ділянки, які на наступній сесії хочуть віддати під забудову біля Коломаку. Ці ділянки розташовані в заплаві та водоохоронній зоні річок Коломак та Ворскла, тому вони не можуть передаватися до приватної власності та використовуватися для будівництва. В таких випадках суд одностайно стає на бік прокуратури.

Так, в березні цього року Полтави районний суд наклав арешт на земельну ділянку водного фонду площею 0,2 га, на яку у 2020 році зареєстрував право власності Владислав Ш. Поряд земельну ділянку отримав учасник АТО Сергій Г. Суд першої інстанції й апеляція скасували наказ Ковальської сільради на передачу цієї землі. Адвокати власника спробували оскаржити це рішення у Верховному Суді, але це прохання відхилили.

Іншу ділянку повернув громаді Київський районний суд за тією ж причиною — земля знаходить в природоохоронній зоні. Полтавський районний суд скасував право власності на 0,1 га яку отримав Андрій Г. Київський районний суд повернув у власність громади землю, яку отримав в користування ФОП. Полтавський районний суд скасував право власності на ще дві земельні ділянки, які отримали Ігор В. та Вячеслав Б.

Земельні ділянки залишаються спірними, бо розташовані в прибережній захисній смузі. Попри це, на сесію виносять питання про розроблення детального плану території з одночасною зміною цільового призначення — з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови. А це перший крок до забудови ділянки поблизу річки. Це питання мали розглянути 19 квітня на земельній депутатській комісії, але вона не відбулася через відсутність кворуму. Нове засідання має пройти цього тижня.

Цікаво, що проект рішення редагують прямо «на ходу». Після того, як документ скинули депутатам на ознайомлення, 22 квітня головний архітектор міста Микола Шевельов відредагував карту і включив до проекту більше земельних ділянок.

Версія № 1

Версія № 2 (актуальна)

Як пояснив член земельної комісії Юрій Бражник, з проханням зміни цільового призначення до Полтавської міськради звернулися учасники АТО і їм не могли відмовити. Деталі цього питання будуть розбирати на депутатській комісії.

Як у Полтаві безкоштовно отримати землю?

Як пояснив експерт зі сфери землевпорядження, мешканець може сам знайти вільну ділянку або звернутися до проектної організації. Вона перевіряє, чи дійсно ця земельна ділянка вільна і підбирає кілька варіантів. Після обрання ділянки мешканець пише заяву, яку подає в орган місцевого самоврядування. Земельне управління визначає, чи відповідає земельна ділянка призначенню. Далі готується відповідний проект рішення.

На практиці звичайні полтавці роками чекають у черзі й не можуть добитися гарантованої державою земельної ділянки. Якщо у громадян немає зв’язків у Полтавській міськраді, то отримати безкоштовну земельну ділянку майже нереально — тобі відмовлять із надуманих причин. Землю зазвичай отримують ФОПи, підприємці, чиновники або посадовці, у яких є фінансовий чи владний ресурс. Щоби отримати земельну ділянку, більшу ніж 10 соток, підприємці знаходять певну кількість людей, які залишають заявки на дрібні ділянки, потім ці люди продають свої частки, а ділянки об’єднують. Після чого у майбутньому з’являється, наприклад, нове котеджне містечко. У нашому випадку не будемо стверджувати, що все відбувається саме так, як у вище наведеній схемі. Проте така практика отримувати землі через підставних осіб доволі розповсюджена, як у Полтаві, так і в інших містах.

У Полтаві земельними питаннями по квоті займається певна політична сила. Простіше кажучи, один із депутатів підходить до керівника земельного управління чи головного архітектора міста і вказує, які питання виносити на сесію, а які потрібно прибрати. Перед засіданням ради ці «хотєлки» затверджуються представниками депутатських фракцій. Голосування на сесії носить вже формальний характер.

Проблема непрозорої роздачі землі існує не лише у Полтавській громаді. Досить подивитися на кадастрову карту і «прогулятися» поглядом по руслу Ворскли й побачити скільки останнім часом роздали земель під садівництво. На фінальному етапі децентралізації, відчуваючи свій скорий кінець, сільради масово віддавали по 10 соток у прибережній захисній смузі, у долинах і в лісах. Після чого на берегах з’явилися приватні альтанки, релакс-парки, зони відпочинку, а мешканці втратили безкоштовний доступ до річки.

Парламентарі збираються внести зміни до Земельного кодексу, щоб землю переважно отримували ті, хто першій в черзі серед заявників. Розгляд заяв хочуть вносити почергово, за датою прийняття заяви органом. Проте нагадаємо, що на час воєнного стану і 5 років після нього роздача земельних ділянок заборонена. А Полтаві у майбутньому потрібно зробити аудит земель і визначитися із цільовим призначенням земельних ділянок. Мешканці повинні бачити у відкритому доступі перелік вільних земельних ділянок, а їхня процедура отримання має бути прозорою.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»