Півроку після вибуху на Квітучій: постраждалі мешканці живуть на дачах та у знайомих, а чиновники не можуть запустити процес ремонту
Управління капбудівництва та ЖКГ перекидають відповідальність один на одного, а тендер на виготовлення бодай техдокументації навіть не оголошений. Постраждалі внаслідок вибуху газового балона мешканці й досі не знають, на що їм розраховувати у майбутньому
Рівно 6 місяців тому на поверсі дев’ятиповерхівки на вулиці Квітучій, 8 у Полтаві вибухнув туристичний газовий балон. Внаслідок вибуху помер власник балона, який приніс його до будинку, а 5 квартир були повністю чи частково зруйновані й наразі є непридатними для проживання. Крім цього, мешканці верхніх поверхів були відключені від газопостачання.
За перші два місяці після аварії влада міста не зробила для усунення наслідків аварії нічого — лише надала незначну матеріальну допомогу мешканцям квартир, які постраждали від вибуху.
Лише 10 листопада вікна у зруйнованих квартирах були закриті фанерою.
29 листопада (оцініть швидкість реакції!) управління ЖКГ оголосило тендер на технічне обстеження будівлі та одночасне виготовлення проектно-кошторисної документації. Очікувану вартість робіт комунальники визначили на рівні 5 млн грн — за словами досвідчених проектувальників ціна була сильно завищена.
7 грудня на аукціоні найнижчу ціну за виготовлення проекту капремонту на Квітучій, 8 запропонувало київське ТОВ «Власт-буд»: 3 млн 99 тис. 999 грн — це на гривню менше за пропозицію іншої столичної фірми-учасника тендера «Валбек». Вартість проектних робіт розкритикували кілька членів виконкому, вважаючи її занадто великою. Після цього тендер скасували, а новий досі не оголошували. Далі керівниками міста було вирішено передати так і нерозроблений проект від управління ЖКГ до управління капітального будівництва.
Днями полтавські телеканали «ІРТ» та «Суспільне Полтава» зробили дещо схожі сюжети про проблему відсутності ремонту на Квітучій, 8.
Мешканці квартир показали свої руїни та зізналися, що з моменту вибуху змушені жити на дачах та у родичів. Що буде далі — люди не знають, а взагалі є повністю зневіреними.
Керівник управління капбудівництва Максим Медведєв дав телеканалам однотипні коментарі. Чиновник повідомив, що й досі не отримав від УЖКГ необхідної документації. Також він повідомив, що звернувся до фахівців із «Полтавської політехніки», тому що саме цей виш проектував панельні будинку, як на Квітучій. Фахівці повинні зробити обстеження нинішнього стану конструкцій будинку. Тільки після цього буде замовлено проектну документацію та безпосередні ремонтні роботи.
Паралельно з цим перший заступник міського голови Валерій Пархоменко розкритикував управління ЖКГ за неповороткі дії щодо ремонту квартир у житловому будинку на вул. Квітучій, 8.
Збій у комунікації
За нашою інформацією, з невідомих причин керівники ЖКГ та УКБ або не спілкуються один з одним, або свідомо перекладають відповідальність із себе на іншого. Ситуацію може ускладнювати й те, що сферу ЖКГ контролює партія «Слуга народу», а капітальне будівництво — «За Майбутнє».
Після свого призначення на посаду секретаря міськради Катерина Ямщикова так часто вживала слово «комунікація», що дещо знівелювала його. Відомо також про комунікаційні здібності керівника фракції «За Майбутнє» Євгена Диканя. Однак, у ситуації зі зруйнованим житлом на Квітучій два комунікатори втратили цю свою «супер-здібність».
Проблема вибуху у житловому будинку неочікувано розкрила проблему загальної недієздатності полтавської влади в умовах війни. Не хочемо наврочити, але просто змоделюємо ситуацію, коли ворожа ракета або її уламки пошкодять якесь інше житло в Полтаві. Як це може бути, можна подивитись на прикладах Києва, Харкова, Дніпра та інших українських міст, не усі із яких наближені до фронту. Наприклад, станом на березень 2023 року на Київщині відновили повністю чи частково понад 10 600 об’єктів, які було пошкоджено через бойові дії російськими загарбниками. Це менше року від дня їх зруйнування.
Споруди відновлювали за кошти з резервного фонду державного та місцевих бюджетів та за сприяння міжнародних партнерів, фондів і організацій.
Якщо управління міськвиконкому дійдуть до згоди між собою вже зараз, то можна розраховувати, що роботи розпочнуть влітку, а восени, після року з дня вибуху) виконавці здадуть об’єкт. Однак, це при найоптимістичнішому сценарії. А поки вірогідним є варіант, що постраждалі мешканці не повернуться до свого житла навіть через рік після вибуху.
А це вже буде не тільки соромом для депутатів, які розраховують на своє переобрання у майбутньому, але й маркером для виборців — «З цього роя не буде… нічого».
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»