Урочистості до Дня Збройних Сил України у ПУЕТі

Зранку, 6 грудня, у конференц-залі зібралися студенти, представники академічної спільноти, військові. Захід розпочали з хвилини мовчання за полеглими на фронті. Після цього пролунав Гімн України. Хтось з присутніх зітхає, багато хто плаче… Війна принесла горе практично в кожну родину. Ціна можливості сьогодні навчатися і працювати у відносно безпечній Полтаві — це життя і здоров’я тисяч українців.

«В День Збройних сил України, ми не зраджуємо нашій багатолітній традиції — згадуємо добрим словом тих, хто зараз на лінії фронту і тих, хто назавжди залишився на полі бою і в нашій пам’яті. Але я дивлюся на нашу майбутню зміну, на нашу молодь, готову захищати нас з вами і радію. Серед наших студентів багато хто нині служить в Збройних силах, а до волонтерського руху ПУЕТу долучилися практично всі співробітники і студенти. Щороку у нас з’являються нові волонтерські проекти, які ми, як адміністрація ЗВО, завжди підтримуємо», — такими словами відкрив почесне зібрання ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля.

Усвідомлюючи ціну подвигу із захисту нашої держави, у День Збройних Сил, згадаємо Героя України — Івана Банка, ім’я якого нині увіковічнили в назві вулиці, де розташований Полтавський університет економіки і торгівлі. У червні цього року на 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради депутати затвердили нові назви для 95 вулиць. Серед ухвалених рішень — перейменувати вулицю Коваля на честь полеглого захисника України — Івана Банка.

Іван Банк народився 1986 року в селі Вільний Степ Полтавської області, закінчив Крутобалківську школу. З 18 років почав служити в Збройних силах України. Брав участь у миротворчих місіях в Косово та на інших територіях колишньої Югославії. Заочно здобув фах еколога.

З весни 2014 року — учасник Антитерористичної операції на сході України. Служив у легендарній 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, яку американський військовий експерт Філіп Карбер назвав «найкращою бригадою такого типу у світі». Разом із бойовими побратимами прикривав вихід із Донецького аеропорту і виконував бойові завдання під Авдіївкою та Горлівкою, на Донеччині.

Удостоєний Всеукраїнської недержавної нагороди «Народний герой України», 2017 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Мав низку інших бойових відзнак. Від початку повномасштабного вторгнення росії, захищав Україну в складі 46-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був головним сержантом розвідувального взводу з позивним «Банкір».

Торік 11 вересня під час виконання бойового завдання біля села Білогірка на Херсонщині під час мінометного обстрілу Іван Банк отримав тяжке поранення. Наступного дня помер у Березнегуватській центральній районній лікарні. Поховали його 15 вересня 2022 року на малій батьківщині — в селі Вільний Степ, Драбинівської громади, Полтавського району.

29 вересня 2023 року Іван Банк посмертно удостоєний звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

За сухими фактами — доля не тільки вправного воїна, який воював значну частину свого 36-річного життя, а й особистості, яка залишила слід у серцях. Про Івана сьогодні згадають ті, хто його знав, шанував і любив — присутні в залі та на онлайн-зв’язку його кохана, друзі, волонтери, побратими.

«Іван Банк був надзвичайно скромною людиною. Я б навіть сказала — сором’язливим. Мав дуже багато нагород, але практично ніколи не носив їх. Вважав, що захищати Україну — його обов’язок, не вартий орденів. Ненавидів загарбників, які прийшли на нашу землю. В свій останній приїзд у відпустку, він мені сказав, що головне, щоб молодь усвідомила важливість опору російській навалі. Тому, коли Іван загинув, ми подали пропозицію на перейменування вулиці, на якій навчаються і проживають багато молодих людей — щоб вони знали хто такий ІВан Банк і розуміли ціну Свободи», — згадує наречена Івана Банка — Альона Філіпась.

На зв’язок з передової вийшов лейтенант Юрій Курцов, командир роти (95-та окрема десантно-штурмова бригада). Для нього Іван Банк був не просто бойовий побратим, а й товариш і кум.

«Іван був Людиною з великої літери. Ми знайомі з нам з 2005 року, коли він був ще солдатом строкової служби. Але вже тоді він надзвичайно відповідально ставився до виконання будь-яких, навіть найпростіших, на перший погляд, завдань. Мав авторитет серед побратимів. Коли росіяни напали на Україну, кинув все і пішов захищати свою Батьківщину. На таких, як Іван, мають рівнятися всі військові», — зазначив Юрій Курцов. Його голос періодично зривався чи то від втоми, чи від емоцій. Побратим Івана і сьогодні несе варту на передовій.

«Ми познайомилися з Іваном у Донецькому аеропорту. Я ще тоді звернув увагу з якою повагою він ставиться до підлеглих. Доки не обійде всі позиції, доки не перевірить — чи є у солдата їжа, боєкомплект, не йшов відпочивати. Потім ми з ним побачилися вже після повномасштабного вторгнення. Його поставили командиром розвідгрупи. Це — дуже почесна і відповідальна посада. Потім був надзвичайно складний Херсонський напрямок, де все заміновано і перекопано. Іван відрізнівся нестандартним мисленням. Колись на дитячому ровері провів через мінне поле танк і запобіг оточенню нашої групи. Сьогодні тут присутні молоді офіцери, то я побажаю, щоб вони ставилися до особового складу з такою ж повагою, як Іван Банк», - таким Іван Банк залишився в пам’яті Владислава Грищенка (позивний «Буча»), сержанта, інструктора з тактики та озброєння 46-ї десантно-штурмової бригади.

«Іван — приклад реального Героя. Коли почалося широкомасштабне вторгнення, навіть не сумнівалася, що Іван буде серед добровольців. Він віддав життя за нас з вами. Пишаюся, що в Полтаві є вулиця, названа на його честь!», — наголошує ветеранка війни та відома волонтерка, нагороджена у лютому 2016 року орденом «Народний Герой України», Вікторія Мірошніченко.

«Мені важко говорити, адже ми багато років дружили. Я знала його родину. Він завжди був першим у бою. Коли бачив, як на ходу засинають від втоми хлопці 19-20 років, намагався зробити, щоб вони хоча б трішки мали часу для відпочинку. Це була — Людина! І добре, що є вулиця, що носить його ім’я. Дякую Полтавському університету економіки і торгівлі, що зібрав нас тут сьогодні й ми згадали, хто такий Іван Банк», — поділилася спогадами про Івана Банка відома волонтерка і давня знайома Героя — медикиня Ірина Каптур.

Щирі спогади про Івана Банка — жива історія, що стане основою для меморіалізації його імені та імен інших полеглих — випускників і студентів нашого університету. Відповідь на питання «чиє ім’я в моєї вулиці» нерозривно пов’язане з національною свідомістю та історичною пам’яттю. Тому, нині ми розуміємо найголовніше — щоб те ім’я було нашим, а не маркером чи тавром імперії.

Традиції українського воїнства підхоплюють молоді офіцери — юнаки і дівчата Полтавського університету економіки і торгівлі. Вони присягнули на вірність Україні в найтрагічніший час, знаючи, що «плач не дав свободи ще нікому, а хто борець — той здобуває світ».

Начальник центру підготовки офіцерів запасу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, кандидат педагогічних наук, доцент, полковник Іван Кравченко зачитав наказ Міністра оборони України — Рустема Умєрова про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу «молодший лейтенант запасу» за військовою спеціальністю «Організація морально-психологічного забезпечення військ (сил)» студентам Полтавського університету економіки і торгівлі, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу на факультеті підготовки офіцерів запасу за контрактом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та 28 липня 2023 року склали військову присягу. Погони молодших лейтенантів запасу молодим офіцерам урочисто вручив доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі — Олексій Нестуля.

Велику правду для усіх єдину
Наш гордий клич народові несе:
Вітчизні ти будь вірний до загину!
Нам Україна вища понад все!

Ці сторічної давності вірші Олеся Бабія стали маршем сучасного українського війська — сильного, незламного, вільного. Єднаймося його гаслом! Дякуймо Збройним Силам України за кожен прожитий день!

Пресслужба ПУЕТ