У Кременчуці французам замовили будівництво котельні за 400 млн грн: вартість бетону вдвічі дорожча за ринкову
КП «Полтаватеплоенерго» Полтавської обласної ради 2 листопада за результатами тендеру замовило Представництву «Енертекс» будівництво квартальної котельні по проспекту Свободи, 8 у Кременчуці за 398 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
Котельню мають збудувати до квітня 2024 року. Угода дозволяє аванс 50% на обладнання.
У договірній ціні на придбання та доставку устаткування на будову припадає 236 млн грн, тобто 59% суми договору. Зокрема газовий водонагрівний котел Vitomax D-NW Wiessmann потужністю 38 МВт коштує 78 млн грн за комплект (тут і далі ціни з ПДВ). Окрім котла, комплект включає економайзер ECO-HW, два газові пальники із газовими рампами Oilon GT-19A, два повітряні вентилятори до газового пальника ART 801 Ferrari RD270 і LG270.
Що ж до звичайних будівельних матеріалів, які можна ідентифікувати, то найбільша сума в 4,70 млн грн іде на бетон С20/25 М350 по 6 246 грн/куб. м. Полтавський виробник «Комбінат виробничих підприємств» у вересневому прайс-листі пропонував різні види бетону С20/25 М350 В25 по 2 868-3 214 грн/куб. м, що в середньому вдвічі дешевше від кошторисної ціни.
Ще 4,09 млн грн піде на сталеву теплоізольовану трубу у захисній поліетиленовій оболонці для підземного прокладання тепломереж 630х8/800 мм по 35 106 грн/м. «Перший трубний завод» продає таку трубу за гуртовою ціною 26 906 грн/м, що на майже третину дешевше.
Натомість природний рядовий пісок дешевий – 298 грн/куб. м, а крупно- і дрібнозернистий щільні асфальтобетони дуже дешеві – 1 942-2 283 грн/т. Утім, на них іде менше коштів.
У кошторис закладена середня заробітна плата при розряді робіт 3,8 у розмірі 25 тис. грн.
Очікувана вартість закупівлі складала 403 млн грн. Із цієї суми 218 млн грн фінансується з інвестиційних коштів підприємства та залучених коштів, 120 млн грн – із державного, а 65 млн грн – із місцевого бюджету. Представництво отримало підряд по ціні 398 млн грн без конкуренції, бо на торги більше ніхто не прийшов. Отже, формальна економія склала 1%.
Для участі у тендері потрібно було принести два аналогічні договори на будівництво або реконструкцію котелень із встановлення та вводом в експлуатацію подібного котельного обладнання. Представництво подало договори з КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» щодо дев’яти котелень на 9,35 млн євро та з КП «Миколаївоблтеплоенерго» щодо п’яти котелень на 9,21 млн євро. Також замовник вимагав середньорічний дохід за останні три роки не менше 70% від очікуваної суми без ПДВ, тобто не менше 235 млн грн. В учасника було 362 млн грн. Ще вимагалась певна мінімальна кількість спецтехніки та працівників.
Замовником керує Олександр Олексенко, а уповноваженою особою є Тетяна Котельчук.
Представництво «Енертекс» зареєстроване у селі Софіївська Борщагівка. Його головою є Джюліан Аладеніс, а технічним директором – Анатолій Упир. Воно представляє компанію «Enertex» (Франція) з капіталом 1,25 млн євро, президентом якої є Олів’є Перруш, а головою правління – Серж Кунін. Акціонери компанії такі: «Jules Cunin SAS» – 38%, «OP Finance SAS» – 37,89%, Джюліан Аладеніс – 19%, , Франс Зуссі – 4,99%, Олів’є Перруш – 0,12%.
Французькі «Jules Cunin SAS» та «OP Finance SAS» і Аладеніс та Зуссі також заснували в Україні однойменне ТОВ «Енертекс», проте воно державних підрядів тут не отримувало.
На сайті представництва вказані проекти щодо котелень у Херсоні, Харкові, Тернополі, Миколаєві, Луцьку, Івано-Франківську і Горішніх Плавнях. Усі – за підтримки НЕФКО, МБРР чи ЄБРР. У «Прозорро» воно з 2019 року отримало підрядів на суму 451 млн грн.
У 2020 році поліція почала кримінальну справу про можливе привласнення комунальниками коштів міжнародних організацій. «Тернопільміськтеплокомуненерго» підписало договори із Представництвом «Енертекс» і ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» на реконструкцію коштом ЄБРР та МБРР теплових мереж на 120 млн грн. За даними слідства, у проектно-кошторисній документації були встановлені максимальні розцінки на матеріали, що дозволяє підрядникам виконувати роботи за цінами вищими, ніж середньоринкові. В судових ухвалах було сказано, що всупереч ДСТУ-Н Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» замовник при погодженні договірної документації із підрядниками не перевірив ціни на матеріально-технічні ресурси. Однак із 2020 року нових ухвал по цьому провадженню вже не з’являлось.
Анна СОРОКА, «Наші гроші»