Суд оголосив вирок Віталію Бурмаці за напад на полтавську журналістку Тетяну Цирульник
Суд визнав винуватим полтавця Віталія Бурмаку в тому, що у травні біля Меморіального комплексу Солдатської Слави, він наніс легке тілесне ушкодження Тетяні Цирульник — головній редакторці видання «Коло».
Октябрський районний суд Полтави призначив обвинуваченому покарання — штраф у 850 грн. Вирок набере законної сили через місяць, якщо потерпіла не подасть апеляцію. Про це відомо з документа вироку суду.
Подія сталася 9 травня. З відео інциденту відомо, що коли Тетяна Цирульник почала відеознімання полтавця, який тримав фото свого загиблого батька біля Меморіального комплексу Солдатської Слави, обвинувачений Віталій Бурмака нецензурно висловлюючись, підійшов до жінки та почав її насильно відштовхувати. В цей момент на відео чути, як очевидиці — пенсіонерки, сміються над тим, що відбувається. Бурмака вдарив долонею по обличчю журналістку після того, як нецензурно лаючись, примусово відтіснив її на декілька метрів.
На суді обвинувачений визнав свою провину та повідомив, що не знав про те, що потерпіла є журналісткою й вчинив емоційно та необдумано. Також Віталій Бурмака розповів, що його дії засудили близькі люди та багато його знайомих, які перестали з ним спілкуватися: у зв’язку з цим, він зазнав негативних наслідків свого вчинку.
Потерпіла Тетяна Цирульник розповіла, що не вірить у щире каяття обвинуваченого, проте не буде оскаржувати вирок та подавати цивільний позов.
«Віктор Бурмака визнав свою вину лише після того, коли зрозумів, що неможливо уникнути відповідальності. Там немає ніякого розкаяння: там тільки злість на мене за те, що я йому зіпсувала життя, бо він втратив підробіток після цього випадку.
Я хотіла, щоб кваліфікація кримінального правопорушення була: частина 1 статті 345-1 ККУ — погроза або насильство щодо журналіста. Але прокуратура кваліфікувала дії Віктора Бурмаки за частиною 1 статті 125 ККУ — умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
У перекваліфікації є моя вина, тому що закон не зобов’язує журналістів носити на тілі бейджик або якусь розпізнавальну ознаку, що ти журналіст.
Я|цього не зробила: на мені не було ні бейджа, ні жилетки «Преса». При мені було посвідчення, яке я продемонструвала поліції на їхню вимогу, але на мені бейджика не було. І тому неможливо інкримінувати Бурмаці, що він на мене нападав, як на журналістку, бо він не міг знати, що я журналістка. Йому я журналістське посвідчення не показувала, бо він у мене його не запитував.
Те що я кричала, що я журналістка — цього неможливо довести. Тому що камера, яка знімала на відео цей весь інцидент, була далеко. Мої слова — проти його слів. Довести нічого неможливо. Якби на мені був бейджик, то його б судили саме за тією статтею: кваліфікували б це, як напад на журналіста. До суду та прокуратури не маю претензій, бо вони виконали свою роботу», — каже Тетяна Цирульник.
Нагадаємо, у липні 2020 року суд оголосив вирок полтавцю Андрію Князєву, який у Facebook погрожував журналістці «Полтавщини» Дарині Синицькій. Чоловік визнав провину, попросив вибачення та отримав 2 роки умовно.
Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»