«Полтававодоканал» відмовився купити труби у львів’ян, надавши перевагу вдвічі дорожчій пропозиції від компанії із російським слідом
Полтавські комунальники відхилили вдвічі дешевшу пропозицію і планують купити труби за 45 млн грн у компанії, якою володіє російський олігарх
«Полтававодоканал» проводить закупівлю труб і комплектуючих для поточної роботи на 2024 рік. Серед річної потреби — полімерні труби різних діаметрів, типів та форм, муфти, трійники, різьби, хомути тощо.
На тендер заявилися дві компанії: «Ельпласт-Львів» із пропозицією — 22,2 млн грн і «Пайп Технолоджі» — 45,1 млн грн. І, як ви уже здогадалися із заголовка, водоканал відхилив дешевшу пропозицію, натомість має наміри підписати договір зі столичною компанією, яка зробила знижку у 270,39 грн.
Офіційно полтавські комунальники відхилили пропозицію львів’ян із двох причин: 1) «аномально низька ціна», 2) лабораторія, яка досліджує труби, не повинна бути структурним підрозділом виробника труб, а в «Ельпласт-Львів», нібито, саме так і вийшло.
В «Ельпласт-Львів» пояснили «Полтавщині», що згідно із чинними нормами ДСТУ лабораторія, яка досліджує труби, повинна бути структурним підрозділом виробника труб. Натомість «Полтававодоканал» виписав технічні умови під конкретну лабораторію, яку має лише один завод-виробник труб в Україні — «Пайп Технолоджі».
У свою чергу у «Полтававодоканалі» пояснили, що переважна більшість труб — для водогонів, де дуже жорсткі вимоги до якості, тому тендер провели настільки педантично.
«Ельпласт-Львів» — це великий український виробник труб потужності якого розташовані в містечку Городок поблизу Львова. Підприємство виготовляє труби вже 22 роки. З 2016 року підприємство отримало бюджетних замовлень на понад 400 млн грн. «Ельпласт-Львів» має сайт, який містить всю необхідну інформації про свою продукцію. «Полтававодоканал» раніше робив замовлення у цієї компанії: у 2018 році замовив пластикові труби на 4 млн грн, а у 2020 році на 1,4 млн грн.
«Пайп Технолоджі» зареєструвалося у 2023 році, свого сайту не має і фактично є прокладкою іншої компанії — «Євротрубпласт». Останнє, зокрема, має потужності у місті Калуш в Івано-Франківській області та є одним із лідерів виробництва труб в Україні. З 2015 року воно отримало державних замовлень на 1,2 млрд грн. З «Полтававодоканалом» «Євротрубпласт» уклав 11 договорів на 16,4 млн грн.
Ще кілька місяців тому «Пайп Технолоджі» та «Євротрубпласт» пов’язував один зі співвласників — Ігор Стрілець, якого ЗМІ називають людиною, близькою до нардепа від «ОПЗЖ» Юрія Бойка. В технічній документації «Пайп Технолоджі» вказало, що планує поставити продукцію ТОВ «Калушський трубний завод» та «Evopipes» (Латвія).
7% «Калушського трубного заводу» належать вищезгаданому Ігорю Стрільцю, решта — через кіпрський офшор російському олігарху Мірону Горіловському.
У листопаді 2022 році офшорну частку підприємства арештували та передали в управління АРМА. Та вже у березні 2023-го суд скасував арешт. На цьому проблеми Горіловського не закінчилися — у травні 2023 року він потрапив під санкції РНБО.
Звідси висновок — компанію «Пайп Технолоджі» створили для того, щоби продовжити продажі в обхід оголошених санкцій.
Чому водоканал відхилив у два рази дешевшу пропозицію? Можливо, замовнику не сподобалася якість попередньої продукції, тому полтавські комунальники надали перевагу товару із Калушу. Хоча припустимо й можливу корупційну складову. Залишаємо за водоканалом право на відповідь: чому абонентам варто переплачувати зайві 20 млн грн, а самим комунальникам працювати за чотириденним графіком?
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»