За останній тиждень стало відомо про загибель 28 захисників з Полтавщини
Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 28 військових, життя яких було пов’язане з Полтавською областю. Це Назар Боровицький, Олександр Маловічко, Роман Паляниця, Олег Погарський, Сергій Удовіченко, Олексій Дружко, Максим Коростель, Олексій Крижанівський, Сергій Ожиганов, Валерій Кильоженко, Сергій Середа, Анатолій Срібний, Віталій Козинець, Сергій Матвієнко, Владислав Усик, Сергій Борсук, Микола Литвин, Максим Бардін, Іван Марченко, Андрій Михайлов, Ігор Радченко, Михайло Рутор, Сергій Різниченко, Артур Скороход, Андрій Іванніков, Костянтин Кручок, Олександр Бабич та Олександр Кравченко.
За інформацією Козельщинської селищної ради, 5 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання загинув Боровицький Назар Богданович — капітан ГУР МО.
Воїн народився у селі Пашківка Козельщинської громади. У 2011 році із золотою медаллю закінчив науковий ліцей «Політ» при Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії. Подолавши величезний конкурс, вступив до Національної академії Служби Безпеки України, яку закінчив із червоним дипломом. Фізично загартований, справжній патріот, Назар брав участь в антитерористичній операції на сході України. Був учасником експедиції спасіння в афганський Кабул у 2021 році. За час повномасштабного вторгнення, завдяки своєму професіоналізму та навичкам, врятував життя багатьох людей, особисто брав участь у захисті Києва, бачив на власні очі жахіття Бучі та Бородянки.
У день загибелі Назар вилетів у рятувально-пошуковому гвинтокрилі Мі-8 на допомогу пораненим з «Азовсталі». Але гвинтокрил, не долетівши всього декілька кілометрів до підконтрольної Україні території, був збитий ворожою ракетою. Це був його третій та останній політ на «Азовсталь».
За особисті мужність і героїзм, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України відзначений державними нагородами — орденом «За мужність» та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
За інформацією Миргородської міської ради, 28 січня в Бахмутському районі Донецької області загинув Маловічко Олександр Іванович — солдат, номер обслуги окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького в/ч А4349.
Воїн народився 25 травня 1976 року в селі Шахворостівка Миргородського району. Закінчив місцеву школу. Мріяв працювати на землі, тож обрав для себе мирну професію фермера у Миргородському ПТУ № 44. Після строкової служби набирався досвіду роботи за кордоном, працював у Чехії, Ізраїлі та Польщі.
Підла російська агресія перекреслила сподівання і змусила Олександра Івановича взятися до зброї. Разом з побратимами він брав участь у боях проти російських загарбників при обороні Києва та його околиць. Після вигнання окупантів з Київщини бригада змінила дислокацію у найгарячішу точку бойових зіткнень — на схід держави. На жаль січневий бій став останнім для Героя. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Лише у липні рідна громада змогла попрощатися зі своїм захисником. Вдома у Героя залишилися батьки, брат та сестра.
За інформацією Великобагачанської селищної ради, 5 травня в районі міста Мар’їнка Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув солдат Паляниця Роман Миколайович.
Воїн народився 16 липня 1986 року у селищі Велика Багачка. У 2003 році закінчив місцеву школу та продовжив навчання у Міжрегіональній Академії управління персоналом. Трудову діяльність розпочав у 2006 році в ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод». У 2007-2008 роках проходив строкову військову службу. Останні роки працював у ФОП Вороненко. Став на захист рідної землі у травні 2022 року, воював у багатьох гарячих точках на сході України. Вдома у полеглого захисника залишилися дружина та донька.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 7 липня в районі села Серебрянка Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Погарський Олег Анатолійович — сержант, навідник-оператор, заступник командира бойової машини механізованої бригади.
Воїн народився 17 липня 1967 року в Кременчуці. Закінчив Кременчуцьке ПТУ. Працював зварювальником — спочатку на «Кредмаші», потім у будівельній компанії «Євробуд». Був мобілізований до лав ЗСУ у березні 2023 року. У полеглого захисника залишилися матір, дружина та двоє доньок.
За інформацією Драбинівської сільської ради, 7 липня під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Удовіченко Сергій Олександрович — солдат, механік-водій розвідувального взводу механізованого батальйону.
Воїн народився 15 лютого 1971 року в селі Вільхівщина Полтавського району. У 1988 році закінчив Василівську школу. Після закінчення 10-го класу навчався у Карлівській автошколі, проходив строкову службу прикордонником у Казахстані. Після повернення розпочав працювати в Черкасівському колгоспі водієм. З 2001 року працював в агрофірмі «Чиста Криниця» — спершу в будівельній бригаді, а згодом водієм. Був неодноразово нагороджений почесними грамотами. Проживав у селі Драбинівка. Став на захист України у перший день повномасштабного вторгнення. З лютого 2023 року ніс службу в районі Авдіївки. У полеглого захисника залишилися матір, дружина та донька.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 липня в районі смт Керамік Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув солдат-розвідник Дружко Олексій Юрійович.
Воїн народився 3 червня 1989 року. Навчався, тривалий час проживав та працював у Кременчуці. Дуже любив спорт, грав у теніс та футбол. Остання робота — на Кременчуцькому заводі дорожніх машин. Був мобілізований на захист України у травні 2023 року. У полеглого захисника залишилися батьки, брат, колишня дружина та донька.
За інформацією Полтавської міської ради, 12 липня в районі Красногорівка Покровського району Донецької області загинув Коростель Максим Володимирович — старший лейтенант, командир стрілецького взводу 116-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7310).
Воїн народився 8 січня 1987 року в Полтаві. Навчався у ЗОШ № 37. Закінчив Національний Університет «Полтавська Політехніка ім. Юрія Кондратюка». Працював у ТОВ «Галактика» торговим представником. Добровольцем став на захист України у березні 2022 року.
За інформацією Полтавської міської ради, 12 липня в районі Красногорівка Покровського району Донецької області загинув Крижанівський Олексій Вікторович — молодший сержант, стрілець-оператор 116-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7310).
Воїн народився 24 січня 1986 року в Полтаві. Навчався в школі № 9. Закінчив Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Полтавський державний аграрний університет. Проживав у селі Гожули. З 2015 року брав участь у проведенні АТО на сході України. З початку повномасштабного вторгнення тримав оборону у Сумах, Соледарі та поблизу Донецька.
За інформацією Полтавської міської ради, 12 липня в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області загинув Ожиганов Сергій Владиславович — солдат, навідник 79-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0224).
Воїн народився 17 травня 1993 року в Полтаві. Навчався в ЗОШ № 23 та ПТУ № 9. Працював у «Полтаваобленерго» електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередачі. На початку повномасштабного вторгнення разом із батьком пішов до військкомату, проте тоді його не взяли до лав ЗСУ. Став на захист України у березні 2023 року. У полеглого захисника залишилися батьки та сестра.
За інформацією Миргородської міської ради, 13 липня поблизу міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Кильоженко Валерій Васильович — солдат 116-ї окремої бригади територіальної оборони.
Воїн народився 15 лютого 1996 року в селі Петрівці Миргородського району. Закінчив Петрівцівську загальноосвітню школу. З дитинства захоплювався технікою, тож обрав для себе мирну професію автослюсаря. Строкову службу проходив у складі Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
У перший повномасштабного вторгнення Валерій вже був у військкоматі. У складі миргородського батальйону Полтавської бригади територіальної оборони охороняв об’єкти інфраструктури, проходив бойове злагодження. З початку 2023 року виконував бойові завдання у найгарячіших точках на сході держави.
За інформацією Полтавської міської ради, 14 липня поблизу села Кліщіївка Бахмутського району загинув Середа Сергій Олександрович — солдат, водій-електрик групи управління та звʼязку роти спеціальної розвідки 5-ї окремої штурмової бригади (в/ч А4010).
Воїн народився 20 червня 1979 року в Полтаві. Навчався та закінчив школу-гімназію № 31. У 1997 році закінчив СПТУ № 17 за спеціальністю газоелектрозварник. Після строкової служби навчався у Маріупольському училищі УМВС України в Донецькій області. 3 2002 року по 2007 роки проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора ДПС ДАІ Полтави. Став на захист України добровольцем у лютому 2023 року. У полеглого захисника залишилися матір, сестра, брат, дружина та донька.
За інформацією Полтавської міської ради, 14 липня у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова помер Срібний Анатолій Миколайович — солдат, навідник відділення управління командира батальйону взводу звʼязку 115-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4053).
Воїн народився 9 січня 1977 року в Полтаві. Навчався у ЗОШ № 29 та ПТУ № 4, де здобув спеціальність слюсаря по ремонту автомобільної техніки. Став на захист рідної землі на початку повномасштабного вторгнення. Поранення, яке стало смертельним, отримав 8 червня поблизу міста Бахмут Донецької області.
За інформацією Сенчанської сільської ради, 15 липня поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Козинець Віталій Володимирович — солдат 23-го окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Воїн народився 22 жовтня 1992 року в селі Вирішальне Лохвицького району. Навчався у Вирішальненській ЗОШ та Лохвицькому ПТУ № 27. Працював в ДП ДГ «Вирішальне» та у місті Лубни. Став на захист рідної землі у березні 2023 року.
За інформацією Лубенської міської ради, 15 липня в районі міста Бахмут Донецької області загинув Матвієнко Сергій Петрович — молодший сержант, механік-водій механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.
Воїн народився 23 жовтня 1979 року у місті Лубни. Закінчив середню школу № 1. Вищу освіту здобув у Полтавському кооперативному інституті. Після строкової служби працював за фахом у сфері торгівлі. Останній час — торговим представником ТОВ «Джамп» у Києві та Полтаві.
Сергій Петрович був справжнім, щирим, свідомим, патріотичним та самовідданим громадянином. Був учасником Помаранчевої революції та членом політичної партії та громадського руху УНА-УНСО. З першого дня повномасштабного вторгнення став до лав лубенського ДФТГ № 1. Згодом приєднався до однієї з новостворених штурмових бригад. З лютого воював у найгарячіших точках. У полеглого захисника залишилися матір, сестра, дружина та доньки.
За інформацією Хорольської міської ради, 15 липня в районі міста Бахмут Донецької області загинув Усик Владислав Сергійович — старший солдат, розвідник 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
Воїн народився 29 травня 1996 року у селі Покровська Багачка Хорольської громади. Доля з самого малечку була нелегкою для хлопчини. За трагічних обставин загинула його мама, тому батьку довелося самотужки виховувати двох діток.
Навчався Владислав у Покровськобагачанській школі та у Полтавському політехнічному коледжі, де здобув базову вищу освіту за спеціальністю «Металорізальні верстати та робототехнічні комплекси». Після навчання переїхав до рідної сестри у село Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області. Працював на місцевому агропідприємстві на посаді інженера по трудомістких процесах.
У 2016 році був призваний на строкову службу. Після демобілізації вирішив продовжити службу за контрактом — брав участь у проведенні АТО/ООС на сході України. З початком повномасштабного вторгнення Владислав продовжив боротьбу з окупантами. У полеглого захисника залишилися батько, сестра, дружина та син.
За інформацією Нехворощанської сільської ради, 16 липня поблизу села Лиман Перший Куп’янського району Харківської області загинув Борсук Сергій Анатолійович — солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу.
Воїн народився 26 березня 1991 року у селі Шедієве. Навчався у місцевій школі, потім — у Херсонському профтехучилищі, де здобув спеціальність газоелектрозварювальника. На Херсонщині познайомився з майбутньою дружиною. Після строкової служби одружився та повернувся до рідного села. У 2015-2016 роках брав участь у проведенні АТО на сході України — боронив Луганськ, Авдіївку та Піски. Після демобілізації почав працювати в агрофірмі «Чиста Криниця». Тоді ж молода сім’я переїхала жити в Соколову Балку, де придбала будинок. Після початку повномасштабного вторгнення росії Сергій пішов боронити Україну від окупантів. Вдома у полеглого захисника залишилися батьки, дружина та двоє доньок.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 16 липня поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Литвин Микола Іванович — сержант, стрілець 116-ї окремої бригади територіальної оборони.
Воїн народився 11 листопада 1978 року. Проживав у Кременчуці. Навчався у СПТУ № 16, де здобув спеціальність автослюсаря. Працював на різних підприємствах міста. Займався велосипедним спортом. Після початку повномасштабного вторгнення росіян пройшов спецпідготовку у Харкові, а потім перевівся до кременчуцького батальйону тероборони. У полеглого захисника залишилися матір, сестра, племінниця та донька.
За інформацією Великосорочинської сільської ради, 17 липня в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Бардін Максим Володимирович.
Воїн народився у 1994 році, проживав у селі Великі Сорочинці.
За інформацією Решетилівської міської ради, 17 липня в районі міста Вугледар Волноваського району Донецької області внаслідок обстрілу з РСЗВ загинув Марченко Іван Григорович — солдат, номер обслуги кулеметного взводу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (в/ч А2167).
Воїн народився 12 травня 1987 року. Проживав у селі Сухорабівка Решетилівської громади. Став на захист рідної землі на початку 2023 року.
За інформацією Чутівської селищної ради, 17 липня на війні проти російських окупантів загинув Михайлов Андрій Вікторович.
Воїн народився 13 грудня 1985 року. Проживав у селі Василівка Чутівської громади.
За інформацією адміністрації «Боярського фотоклубу» та Горішньоплавнівської міської ради, 17 липня в районі села Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області загинув Радченко Ігор Володимирович — старший лейтенант, командир механізованого взводу.
Воїн народився 11 квітня 1975 року в місті Комсомольську. У 1992 році закінчив 11 класів середньої школи №5 у нашому місті. У 1992-1997 роках навчався в Державній гірничій академії України, де здобув кваліфікацію гірничого інженера-електрика. У 1997 році розпочав свою трудову діяльність на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті у Дніпровському рудоуправлінні. Потім працював у міському Палаці культури і творчості. Згодом поїхав працювати у місто Боярку Київської області.
Усе життя Ігор захоплювався мистецтвом фотографії. Його фотороботи неодноразово були представлені у виставкових залах Комсомольська й Києва. Він полюбляв користуватися технічним засобом «світловий пензель», тобто, підкреслював елементи композиції світлом. Успішно брав участь у проекті «Фотосушка», отримував дипломи фіналіста, був суддею у жюрі.
З початком повномасштабного вторгнення Ігор був мобілізований на російсько-українську війну.
За інформацією Щербанівської сільської ради, 17 липня в районі села Веселе Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув 42-річний Рутор Михайло — головний сержант, старший стрілець-оператор 116-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7312).
У полеглого захисника залишилася донька.
За інформацією Лубенської міської ради, 18 липня в районі села Макіївка Сватівського району Луганської області загинув Різниченко Сергій Васильович — старший солдат, гранатометник механізованого батальйону.
Воїн народився 17 травня 1987 року в селі Вовчик на Лубенщині. Навчався у Вовчицькому ліцеї та Березоворудському технікумі, де здобував фах лікаря-ветеринара. Після строкової служби працював будівельником у Києві. Грав у сільській футбольній команді. Став до лав ЗСУ у листопаді 2022 року. У полеглого захисника залишилися матір, сестра, брати, дружина та донька.
За інформацією Новооржицької селищної ради, 18 липня внаслідок артилерійського обстрілу загинув Скороход Артур Едуардович — молодший сержант, водій стрілецького відділення.
Воїн народився 5 липня 1989 року у місті Каховка Херсонської області. Після переїзду на Полтавщину, навчався у Тарандинцівській ЗОШ. Потім — у Лубенському фінансово-економічному коледжі ПДАА, де здобув спеціальність бухгалтера, та у Дергачівській зооветеринарній академії. Працював на будівельних підприємствах, зокрема, у компанії «Буд Буд». У полеглого захисника залишилися матір, дружина та син.
За інформацією Кременчуцького РТЦК та СП, 19 липня в районі смт Велика Новосілка Волноваського району Донецької області загинув Іванніков Андрій Дмитрович — старший матрос гарматної артилерійської батареї.
Воїн народився 30 серпня 2000 року, проживав у Кременчуці. Навчався у школах № 5 та № 30 Проходив службу за контрактом з листопада 2019 року. У полеглого захисника залишились батьки та брат.
За інформацією Оржицької селищної ради, 19 липня в районі села Зелене Поле Донецької області загинув Кручок Костянтин Володимирович — солдат, навідник відділення морської піхоти.
Воїн народився 12 грудня 1987 року. Проживав у селі Новий Іржавець. Став на захист рідної землі у червні 2022 року.
За інформацією Опішнянської селищної ради, 20 липня в районі смт Північне Бахмутського району Донецької області загинув Бабич Олександр Михайлович.
Воїн народився 16 грудня 1990 року. Проживав у селищі Опішня.
За інформацією Коломацької сільської ради, 22 липня в районі села Миколаївка Чугуївського району Харківської області загинув Кравченко Олександр Миколайович — молодший сержант, інспектор прикордонної служби швидкого реагування.
Воїн народився 12 листопада 1970 року в місті Луганськ. Залишився сиротою в 15 років, опорою та підтримкою в його житті були сестри. Батько, який боронив Батьківщину із 17 років і пройшов усю війну, став для Олександра взірцем справжнього патріотизму, відваги, самопожертви заради України й кожного з нас.
1988 року закінчив Василівську ЗОШ. Після 10-го класу пройшов військову службу. У цивільному житті працював водієм швидкої допомоги. Його сумлінну працю поважали колеги по роботі та односельці. Був не балакучим, але умів допомогти ділом. Любив рибалити, тримав пасіку, мав золоті руки.
Став на захист України у лютому 2023 року. У полеглого захисника залишилися дружина, двоє доньок та брат.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»