Боротьба з ворожою пропагандою: в Україні заборонили ввезення та поширення друкованих видань РФ та Білорусі
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».
«Текст Закону був надісланий інституціям ЄС для додаткової оцінки того, чи можуть окремі норми Закону вплинути на виконання зобов’язань у частині захисту прав меншин, зокрема мовних, у контексті рекомендації Висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС», — повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.
Підписаний закон Верховна Рада ухвалила ще у червні минулого року. Відповідно документу, забороняється ввезення та розповсюдження в Україні видавничої продукції Російської Федерації, Білорусі та тимчасово окупованих територій України. Посилюються обмеження щодо ввезення та поширення книг, брошур, газет, журналів тощо, які мають антиукраїнський зміст та недопущення впливу Росії на український книжковий ринок зсередини.
Також для книжок, виданих мовою держави-агресора, які ввозяться з інших країн, запровадять дозволи на ввезення, які раніше діяли лише стосовно видань, що імпортували з Росії.
«Згідно із Законом, в Україні з 1 січня 2023 року книжки повинні видавати українською мовою, мовами корінних народів України і офіційними мовами Європейського Союзу. Книжки іншими мовами можуть видаватися і розповсюджуватися, якщо вони видані мовою оригіналу. Перекладна література має видаватися і розповсюджуватися в перекладах на українську мову або будь-яку офіційну мову Європейського Союзу чи мову корінного народу України», — повідомили на офіційному сайті Верховної Ради України.
Володимир Зеленський рік не підписував ухвалений Закон. У травні на сайті Президента України співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда опублікував петицію, в якій вимагав підписати документ прийнятий Верховною радою про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора. За майже два тижні ця петиція набрала необхідну кількість голосів.
У відповіді на звернення Тараса Шамайди, Президент України пояснив: не підписав Закон одразу після його ухвалення, бо Міністерство юстиції заявило, що він не відповідає двом статтям Конституції України:
- частині третій статті 10: про вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин України;
- частині другій статті 24: не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Також Міністерство закордонних справ України зазначило, що у наявній редакції Закон не відповідав стандартам Європейського Союзу у сфері прав людини: свободи думки, захисту прав національних меншин, заборони дискримінації за мовною ознакою, а тому може ускладнити процес переговорів про вступ України до ЄС.
Тому ухвалений Закон до підпису Володимиром Зеленським, надали представнику Європейського Союзу для оцінки впливу його прийняття на виконання зобов’язань стосовно захисту прав національних меншин, зокрема мовних, у зв’язку зі заявкою України на членство в Європейському Союзі.
, «Полтавщина»