Програма нового ректора аграрного університету: зі «стейкхолдерами», але без конкретики

Кандидат на посаду ректора університету, як і кандидат на посаду міського голови чи президента, має програму розвитку держави, міста, закладу, в залежності від рівня посадовця. Прочитавши цю програму громадяни й мають визначитися із вибором. Так, в програмі розвитку університету очікуєш прочитати про наболілі проблеми: як збільшити фінансування, які нові факультети відкрити, а які закрити, в яких гуртожитках провести ремонти, де знайти житло викладачам, які премії отримуватимуть науковці. Через п’ять років керівництва ректора можна зробити висновок — що вийшло зробити, а що ні.

Така програма мала бути в ідеалі, але, на жаль, для полтавських кандидатів у ректори цей передвиборчий документ має формальне значення. Яскравий приклад такого підходу — програма нового ректора аграрного університету Олександра Галича.

«Полтавщина» зайшла на сайт університету і переглянула зміст програми. Спойлер — у програмі нічого цікавого. Документ наповнений такими штампами, як «сприяти, поєднувати, розширювати, активізувати, упроваджувати, модернізувати, забезпечувати, стратегії розвитку, цифровізація, інтернаціоналізація» тощо. У програмі немає жодної прив’язки не те що до університету, а і до регіону. Якщо замінити «Полтавський університет» на «Львівський» суть взагалі не зміниться.

Єдине, що цінне у цій програмі — біографія Олександра Галича. З конкретики можна знайти, що новий ректор хоче зробити перевипуск журналу «Вісник ПДАА», підвищити його рейтинг та реєструвати нові фахові видання.

Якщо у вас є вільний час, то можете повністю прочитати програму за посиланням. 

Для прикладу її розмитості наведемо стратегію розвитку освітньої галузі в університеті:

• В основу всіх чинних освітніх програм покласти інноваційні авторські курси, впроваджуючи елементи проблемно-орієнтованого навчання (problem-based learning);
• Розвивати практику участі в освітньому процесі провідних учених,
  висококваліфікованих практиків та іноземних фахівців з метою викладання окремих дисциплін (тем), проведення майстер-класів, круглих столів тощо;
• Активізувати систему освіти дорослих, розвивати форми та засоби
  розширення можливостей доступу до здобуття вищої освіти всіма верствами населення;
• Упроваджувати в освітній процес Університету принципи Індустрії 4.0;
• Розвивати участь стейкхолдерів в освітньому процесі;
• Сприяти якісній практичній підготовці здобувачів вищої освіти;
• Сприяти розвитку академічної мобільності здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників;
• Збільшувати кількість годин навчальних занять англійською мовою для здобувачів вищої освіти.

Сумніваємося, що ті люди, які читали програму без гугл-пошуку, зрозуміли, що таке стейкхолдери та Індустрія 4.0. До слова, чат-бот ChatGPT компанії OpenAI справився не гірше за ректора і написав ось таку стратегію розвитку освіти для агарного університету:

Очевидно, що професор Галич не хотів витрачати жодної зайвої хвилини часу на написання цього документу. Хоча він міг би створити реальну стратегію розвитку, оскільки все знає про університет в якому навчався і пропрацював 20 років. Ймовірно, йому не потрібна була конкретна програма, оскільки у професора не було конкурентів. І хто цю програму читатиме? Хіба що журналісти, аби переконатися, що у деяких університетах вибори — це просто фікція. З іншого боку така програма має деякі переваги: жодних обіцянок — жодних і зобов’язань.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»