За останній тиждень стало відомо про загибель 17 захисників з Полтавщини

За інформацією Лубенської міської ради, орієнтовно 3 березня 2022 року у смт Старий Крим Маріупольського району Донецької області загинув Антоненко Олександр Денисович — старший солдат, старший стрілець патрульної роти стрілецького батальйону Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Воїн народився 25 грудня 1997 року у місті Єкатеринбург Свердловської області Росії. Після народження дитини сім’я Антоненків переїхала до України — у місто Лубни. Тут у 2013 році Олександр закінчив 9 класів ЗОШ № 1, пізніше опанував робітничу професію у Войнихівському професійно-технічному училищі. Працював у рідному місті та в Харкові. Після строкової служби залишився служити за контрактом у лавах Національної Гвардії України. Забезпечував громадський порядок у Маріуполі. Проте вторгнення росіян перекреслила ще одне життя на самому його початку.

За інформацією Полтавського ОМТЦК та СП, 31 травня під час виконання бойового завдання на території Харківської області загинув Івко Олександр Миколайович.

Воїн народився 14 серпня 1983 року в селі Велика Рудка Диканського району. За життя встиг пропрацювати у різних сферах: в нафтогазовій галузі, а згодом — начальником охорони в одному із закладів.

Олександр любив рибалку, обожнював верхову їзду, полювання, вів здоровий спосіб життя. Влітку 2022 року приєднався до лав полтавського ДФТГ № 4 «Легіон». Вправно володів зброєю, показував високі результати на вишколах, був смілим і витривалим бійцем.

Після кількамісячного вишколу в «Легіоні» долучився до лав одного зі спецпідрозділів розвідки ЗСУ. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках. Завжди допомагав побратимам, постійно освоював нові тактики воєнних дій, був сміливим і професійним воїном.

За інформацією Полтавської міської ради, 2 травня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Опришко Олександр Васильович — молодший сержант, командир відділення зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону.

Воїн народився 26 квітня 1987 року. Проживав у Полтаві. Став до лав ЗСУ вже у перший день повномасштабного вторгнення росіян. У полеглого захисника залишилася матір та брат.

За інформацією Лохвицької міської ради, 3 червня в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу загинув Буякін Олег Віталійович — солдат Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Воїн народився 20 вересня 1996 року у селі Білогорілка Лохвицького району. У 2012 році, після закінчення 9 класів місцевої школи, вступив до Решетилівського професійного ліцею, де здобув професію електрогазозварника. З 2014 року працював за професією у київській компанії «Укртранс». У вересні 2020 року переїхав у село Лука. Перед війною трудився за кордоном. Коли ворожі російські війська вторглися на територію України, Олег Буякін за покликом серця став до лав воїнів-добровольців. У полеглого захисника залишилися батьки та сестра.

За інформацією Лубенської міської ради, 3 червня поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Коростіленко Анатолій Петрович — старший солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону.

Воїн народився 11 квітня 1980 року у селі Хорошки Лубенського району. У рідному селі школу, здобув професію тракториста. Любив землю і життя, мав чудову пасіку. Більшу частину життя працював трактористом у ТОВ «Райз-Максимко», пізніше працював у Києві. У 2014 році брав участь в АТО на сході України. Вдруге став на захист рідної землі вже у перший день повномасштабного вторгнення ворога.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 3 червня поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області загинув Соломко Владислав Костянтинович — молодший сержант, командир відділення мінометної батареї.

Воїн народився 30 жовтня 1990 року в місті Комсомольську. Після закінчення 9 класів ЗОШ № 2, вступив до Комсомольського політехнічного технікуму, де здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. У 2011 році, після проходження строкової служби, розпочав трудову діяльність у компанії Ferrexpo на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Одночасно з роботою продовжував навчатися в Національному гірничому університеті, де здобув кваліфікацію гірничого інженера-електромеханіка. У 2014-2015 роках захищав Батьківщину на території Донецької області. У 2016 році був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Вдруге став на захист України у перший день повномасштабного вторгнення.

За інформацією Великосорочинської сільської ради, 5 червня в районі села Левадне Пологівського району Запорізької області загинув солдат Козиняк Андрій Юрійович.

Воїн народився у 1988 році, проживав у селі Великі Сорочинці Миргородського району. Закінчив місцеву школу, здобув робітничу професію у профтехучилищі. Працював будівельником. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем став до лав ЗСУ.

За інформацією Кременчуцької районної ради, 4 червня під час виконання бойового завдання поблизу села Новоочеретувате Волноваського району Донецької області загинув Кравченко Михайло Іванович — старший лейтенант, заступник командира роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

Воїн народився 19 січня 1977 року. У мирному житті Михайло Іванович був членом Комітету картингу FAU, організатором та функціонером на численних змаганнях з картингу, тренером юних пілотів. Працював майстром виробничого навчання Козельщинського міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Обирався депутатом Козельщинської селищної ради та Кременчуцької районної ради. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє дітей.

За інформацією Гребінківської міської ради, 5 червня в районі смт Велика Новосілка Волноваського району Донецької області внаслідок бойових дій загинув Козін Сергій Олександрович — молодший сержант, навідник відділення спеціального призначення (в/ч А4118).

Воїн народився 19 вересня 1991 року в місті Гребінка. Закінчив Гребінківську ЗОШ № 4. За освітою електрозварник, навчався у навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти. У 2012 році проходив строкову службу в ЗСУ. З 2012 по 2019 рік працював монтером колії у «Гребінківській дистанції колії». Брав участь в АТО та ООС на сході України. Вдруге став на захист Батьківщини весною 2022 року.

За інформацією Гребінківської міської ради, 5 червня в районі села Сакко і Ванцетті Бахмутського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув Мінченко Сергій Анатолійович — солдат, командиром бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького (в/ч А0409).

Воїн народився 1 лютого 1967 року в Азербайджані. Отримав середню освіту. Трудову діяльність розпочав у 1985 році у місті Ашхабад, далі працював на Середньоазіатській залізниці на посаді слюсаря рухомого складу. З 1998 року до початку 2022 року працював слюсарем ремонтного складу локомотивного депо Гребінка. Став на захист України на початку повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП, 6 червня у селі Хромове Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув солдат Виступов Святослав Юрійович.

Воїн народився 26 серпня 1986 року. Проживав у селищі Бутенки. У полеглого захисника залишилися батьки та брат.

За інформацією Полтавської міської ради, 6 червня у шпиталі міста Курахове Покровського району Донецької області помер Заіченко Богдан Костянтинович — старший лейтенант, начальник обслуги зенітно-ракетної батареї.

Воїн народився 11 липня 1995 року. Проживав у місті Полтава. Навчався у Полтавському фаховому коледжі Національного університету харчових технологій. У 2015 році призваний на дійсну строкову військову службу. У 2016 році брав участь в АТО. У 2020 році закінчив Харківський Університет Повітряних Сил ім. І.Кожедуба.

Був нагороджений медалями «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції» та «Захиснику Вітчизни», відзнакою «Ветеран війни», Орденом «За мужність» III ступеню (червень 2022 року).

Поранення, яке стало смертельним, отримав 6 червня в районі села Шахтарське Волноваського району Донецької області.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 6 червня біля села Ремівка Пологівського району Запорізької області загинув Ліщенко Сергій Григорович — матрос морської піхоти, механік-водій.

Воїн народився 10 березня 1980 року в місті Комсомольську. Після закінчення 9 класів гімназії вступив до Комсомольського політехнічного технікуму, де здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. З 1999 року по 2017 працював енергетиком на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Одночасно з роботою продовжував навчатися у Кременчуцькому державному політехнічному університеті, де здобув кваліфікацію інженера-електромеханіка. З 2019 року працював електромеханіком на підприємстві «Полтава-Автокомплект». У травні 2022 року пішов добровольцем на російсько-українську війну. Сергій до кінця залишився відданим бойовому девізу українських морських піхотинців «Вірний завжди!».

За інформацією з Книги пам’яті ВО «Свобода», 7 червня під час порятунку херсонців від повені, спричиненої підривом Каховської ГЕС загинув Кавуліч Володимир Вікторович — солдат, начальник координаційного штабу добровольчого батальйону «Феміда-Чорнобаївка» 124 окремої бригади територіальної оборони.

Воїн народився 31 липня 1989 року у Кременчуці. У 2005 році закінчив школу у селі Супрунівка Полтавського району. Продовжив навчання у Полтавському ліцеї транспорту № 3, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту рухомого складу. У 2013 році переїхав до Києва.

З перших днів був на Майдані — пройшов всі його стадії — від Євромайдану до перемоги Революції Гідності. У 2014 році пішов добровольцем у зону АТО, перебуваючи на ротації у селі Піски Донецької області в складі ОДЧ «Карпатська Січ», де прослужив до 2016 року. З 2016 року був головою контрольно-ревізійної комісії ГО «ВО УБД Оболонь». У 2018 році закінчив навчання у Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Ю. Бугая, здобув ступінь бакалавра та професійну кваліфікацію менеджера з безпеки підприємницької діяльності.

Після початку повномасштабного вторгнення став до лав добровольчого батальйону, який очолює Едуард Леонів, голова Кримської «Свободи». Брав участь у визволенні Херсона та області. Під його керівництвом із затоплених територій було врятовано понад 130 громадян.

За інформацією Лубенської міської ради, 7 червня під час виконання бойового завдання в районі села Синьківка Куп’янського району Харківської області загинув Легуша Руслан Григорович — солдат 92-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 9 червня 1973 року у селі Вищий Булатець Лубенського району. Закінчив Вищебулатецьку школу, а згодом Полтавський державний педагогічний інститут. З того часу все його життя присвячене дітям, школі, педагогіці. Після закінчення інституту працював вчителем хімії, біології в Ісківській середній школі. Викладав також трудове навчання і предмет «Захист України».

Як свідомий українець і патріот, добровольцем пішов до війська у 2014 році. Брав участь в антитерористичній операції. Майже рік перебував на передовій, захищаючи населені пункти Трьохізбенка, Старий Айдар, міста Щастя та Луганськ. 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного нападу росії на Україну, не чекаючи повістки, Руслан Григорович відразу пішов до військкомату. Більше року захищав рідну українську землю в складі розвідувальної групи 92-ї ОМБр, визволяв від рашистів Харків, Харківську та Луганську області.

За виявлену особисту мужність і хоробрість, Руслан Легуша нагороджений відзнакою «За оборону України» Президента країни та Почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України, відзнаками «За оборону рідної держави», «Ветеран війни», «Учасник АТО». Руслан Григорович любив життя, захоплювався технікою, музикою. Мав відмінне почуття гумору, був скромним і простим, товариським і життєрадісним. Доби не дожив до свого 50-го дня народження.

За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП, 8 червня під час виконання бойового завдання у селі Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області загинув 42-річний солдат Китаєв Вадим В’ячеславович, мешканець Кременчука.

За інформацією Оржицької селищної ради, 9 червня під час виконання бойового завдання в районі села Благодатне Волноваського району Донецької області загинув Федоренко Ігор Іванович.

Воїн народився у 1988 році, проживав у селі Онішки Оржицької громади. З перших днів війни Ігор разом зі старшим братом Едуардом служив у роті охорони Оржицького територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а згодом — у районі бойових дій на сході держави, захищаючи волю і територіальну цілісність України від російських окупантів. Війна обірвала молоде життя, залишивши матір без сина, малу доньку — без батька.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»