За останній тиждень стало відомо про загибель 16-х захисників з Полтавщини
Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 16 військових, життя яких було пов’язане з Полтавською областю. Це Ігор Подоляка, Денис Василенко, Микола Демченко, Іван Бродовський, Антон Липний, Володимир Попов, Віталій Прокопенко, Юрій Гладиш, Сергій Газенко, Максим Горобець, Ігор Дорошенко, Андрій Іванченков, Олександр Оборонов, Ігор Турмій, Сергій Оселедько та Артем Шамара.
За інформацією Полтавського ОМТЦК та СП, 18 лютого поблизу смт Володимирівка Волновського району Донецької області в результаті ракетного удару загинув Подоляка Ігор Олексійович — молодший сержант, командир відділення зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону 72-ї Окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (в/ч А2167).
Воїн народився 21 жовтня 1981 року. Проживав у Полтаві. Був професійним військовим, проходив службу за контрактом з червня 2020 року.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 22 березня поблизу села Тоненьке Покровського району Донецької області загинув Василенко Денис Володимирович — солдат, стрілець 116-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7311).
Воїн народився 13 липня 1988 року. Тривалий час працював у виправній колонії №69 та на різних підприємствах Кременчука. У 2014 році брав участь в АТО на сході України. Вдруге став на захист рідної землі вже у перші дні повномасштабного вторгнення. У загиблого залишилися батьки, брат та син.
За інформацією Полтавського ОМТЦК та СП, 26 березня поблизу смт Білогорівка Луганської області загинув Демченко Микола Миколайович — солдат, стрілець-снайпер 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ (в/ч А2120).
Воїн народився 5 квітня 1985 року. Проживав у місті Лисичанськ Луганської області. Був мобілізований до лав ЗСУ у грудні 2022 року.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 29 березня поблизу смт Білогорівка Луганської області загинув Бродовський Іван Анатолійович — солдат десантно-штурмової бригади.
Воїн народився 7 липня 1980 року у Кременчуці. Навчався у школі № 19, потім — у ПТУ № 20. Тривалий час працював у компанії «Інтербуд». На початку повномасштабного вторгнення одним з перших став на захист України. У загиблого залишилися матір, дружина, син та старший брат.
За інформацією Полтавського ОМТЦК та СП, 29 березня поблизу смт Білогорівка Луганської області загинув 37-річний солдат Антон Липний (Чарний), мешканець Кременчука.
За інформацією Полтавського ОМТЦК та СП, 29 березня поблизу села Миролюбівка Херсонської області внаслідок наїзду на мінно-вибуховий пристрій загинув Попов Володимир Петрович — старший сержант 27-ї реактивної артилерійської бригади ім. кошового отамана Петра Калнишевського.
Воїн народився 9 березня 1981 року. Проживав у Диканьці. Займався фермерським господарством. Протягом 2014-2017 брав участь у проведенні АТО на сході України. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем поїхав до своєї військової частини. У загиблого залишилася матір, дружина та син.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 29 березня поблизу села Новоселівка Друга Покровського району Донецької області загинув 44-річний солдат Прокопенко Віталій Петрович. Воїн захищав рідну землю з березня 2022 року. У полеглого залишилася дружина та донька.
За інформацією Гадяцької міської ради, 1 квітня поблизу села Міньківка Бахмутського району Донецької області загинув 23-річний солдат Гладиш Юрій Анатолійович, мешканець міста Гадяч.
За інформацією Карлівської міської ради, 2 квітня поблизу села Хромове Бахмутського району Донецької області загинув 34-річний Газенко Сергій Володимирович — солдат, командир протитанкового відділення 77-ї окремої аеромобільної бригади (в/ч А4355).
Чоловік проживав у селі Нижня Ланна. Брав участь у проведенні АТО. У загиблого залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
За інформацією АТ «Полтаваобленерго», 2 квітня поблизу села Червонопопівка Cєвєродонецького району Луганської області під час виконання бойового завдання загинув Горобець Максим Володимирович — старший лейтенант, командир парашутно-десантного взводу.
До мобілізації у червні 2022-го, Максим Володимирович майже 10 років працював інженером-проектувальником першої категорії проектно-кошторисного відділу «Полтаваобленерго».
За інформацією Полтавського ОМТЦК та СП, 2 квітня у Полтавській обласній клінічній лікарні від отриманих поранень помер Дорошенко Ігор Анатолійович — молодший сержант, головний сержант розвідувального взводу окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ.
Воїн народився 7 червня 1986 року. Проживав у Полтаві. Навчався у 31-й та 26-й школах. Протягом 2016-2018 та 2019-2020 років брав участь у проведенні АТО та ООС. Вдруге став на захист України у квітні 2022 року. Воював на Житомирщині, Херсонщині, Донеччині. Поранення, яке стало смертельним, отримав 16 січня в районі міста Соледар Донецької області внаслідок мінометного обстрілу. У загиблого залишилися батьки, дружина та син.
За інформацією Пирятинської міської ради, 2 квітня на території Донецької області загинув Андрій Іванченков — старший сержант, гранатометник 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Воїн народився 13 травня 1972 року. Все життя чоловік жив у містечку Попасна на Луганщині. Працював на місцевому вагоноремонтному заводі слюсарем. Був надійною опорою та підтримкою для сім’ї, рідних та друзів. Був добрим майстром, про яких кажуть «золоті руки», був хорошим наставником та прикладом для наслідування. Гарний сім’янин, люблячий чоловік, батько та дідусь.
На початку квітня 2022 року, з початком окупації Попасної, родина Іванченкових була змушена покинути рідну домівку. Прихисток знайшли у Пирятині. Любов до Батьківщини та прагнення виконати чоловічий обов’язок не дозволили відсидітися в тилу, тому з серпня 2022 року Андрій Іванченков пішов захищати Україну.
Брав участь у боях під Зайцевим, Бахмутом, де отримав контузію. В листопаді отримав другу важку контузію, потрапив до шпиталю, був прооперований. З січня знову був в строю — під Куп’янском, а пізніше в районі Ямпіля Донецької області.
За інформацією Білицької селищної ради, 2 квітня на території Донецької області загинув 41-річний Оборонов Олександр Михайлович, уродженець села Чорбівка. У полеглого воїна залишилася матір, дружина, син та донька.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 2 квітня у лікарні Києва внаслідок важких поранень помер Турмій Ігор Васильович — молодший сержант, електрик-дизеліст 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.
Воїн народився 19 січня 1992 року у Кременчуці. Працював на Крюківському вагонобудівному заводу. Захоплювався спортом, грав у футбол. Повномасштабну війну зустрів за кордоном, одразу повернувся додому й вже у березні 2022 року зі зброєю у руках став на захист рідної землі. Поранення, яке стало смертельним, отримав 22 березня внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Красногорівка Донецької області. У загиблого залишилися матір, дружина та донька.
За інформацією Пирятинської міської ради, 4 квітня на території Донецької області внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу загинув солдат Сергій Оселедько.
Воїн народився 5 вересня 2000 року. У 2017 році закінчив Пирятинський ліцей № 6. У Золотоніському коледжі ветеринарної медицини здобув фах ветеринарного фельдшера. Протягом 2020-2021 років проходив строкову службу. У загиблого залишилися матір, бабуся та молодший брат.
За інформацією Пирятинської міської ради, 4 квітня поблизу смт Білогорівка Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу загинув солдат Артем Шамара.
Воїн народився 7 серпня 1994 року в селі Дейманівка. Невдовзі родина переїхала до Пирятина. Навчався у Пирятинському ліцеї, далі вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2014 році добровольцем вступив до лав Національної гвардії України, брав участь у бойових діях на сході України. Після повернення працював у закладах харчової промисловості. Вдруге став на захист України у грудні 2022 року. У полеглого залишилися батьки, дружина та маленька донечка.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»