У Решетилівці суд призначив умовний термін фермеру, який під час полювання випадково застрелив товариша

24 березня Решетилівський районний суд Полтавщини виніс вирок чоловіку, який під час полювання випадково вбив товариша. Суд призначив чоловіку умовне покарання. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Обвинувачений Руслан Григоренко — уродженець одного із сіл Решетилівського району, має вищу освіту, одружений. Чоловік — голова фермерського господарства «Логос», має інвалідність третьої групи, дітей на утриманні не має, раніше не судимий.

Так, 26 жовтня 2022-го року, близько 18-ї години, 49-річний Григоренко разом зі своїм 31-річним знайомим перебували у полі неподалік села Білоконі Решетилівської громади Полтавського району. За версією слідства, на ґрунті неприязних стосунків голова фермерського господарства вистрілив із мисливської рушниці у свого знайомого. Внаслідок отриманого вогнепального поранення через масивну крововтрату потерпілий помер по дорозі у лікарню.

Село Білоконі на карті

Правоохоронці повідомили чоловіку про підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК України). Тоді суд відправив Григоренка під цілодобовий домашній арешт.

Під час слідства та вже у суді фермер пояснив, що він не сварився із загиблим та вбивати його не хотів — це вийшло випадково. Загиблий допомагав обвинувачуваному по господарству, вони товаришували. В той день Григоренко разом із товаришем їздили до батьків фермера, щоб допомогти їм по господарству. А коли поверталися додому, близько 17-ї години, біля села Білоконі побачили, як на лугу паслися дикі кози. Григоренко запропонував товаришу заїхати додому та взяти рушницю, щоб вполювати козу.

Коли чоловіки зі зброєю повернулися в поле, то обвинувачений сказав товаришу відкрити двері в машині, щоб вони не клацали. Також потерпілий мав залишатися в автомобілі, а сам Григоренко із рушницею став на підніжку автомобіля та зробив постріл в правий бік, де був козел, однак не влучив. Але товариш йому сказав: «Мабуть, ти попав».

Тоді Григоренко зліз з підніжки, подивися в лівий бік, де також паслися кози. Вони були далеко, тож він повернувся в правий бік через капот автомобіля, де побачив майже на тому самому місці козла та хвилин через 10 зробив ще один постріл.

Зі слів обвинувачуваного, було вже темно, а після пострілу він почув якийсь звук. Коли поглянув в салон автомобіля, то побачив, що товариша там не було. Він поклав рушницю та почув як стогне потерпілий. Далі Григоренко сів у автомобіль та під'їхав до товариша, підняв його за руки та посадив на заднє сидіння автомобіля.

Потім зателефонував до дружини та сказав їй, що поранив людину та щоб вона одяглася та вийшла до дороги. Григоренко дуже злякався, не міг нічого говорити та сказав, щоб вона відвезла потерпілого в лікарню.

Після цього він поставив рушницю в сейф, роздягнувся та пішов на кухню, де випив приблизно 300 грамів горілки. Близько 11-ї години вечора до нього зателефонували правоохоронці, яким він повідомив, що знаходиться вдома.

Загалом факт вбивства Григоренко не заперечував, однак умислу на це у нього не було. Обвинувачений зазначав, що у його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України — вбивство з необережності. Також чоловік зауважив, що перед цими подіями він алкоголю не вживав, а загиблому купляв сидр.

Обвинувачений в суді зазначив, що збитки родині загиблого відшкодував. Це підтвердили й батьки загиблого, також вони зазначили, що Григоренко перед ними вибачився. Потерпілі розповіли в суді, що конфліктів між фермером та їх сином не було, навпаки — вони приятелювали. Претензій до обвинуваченого у них немає, тому родичі загиблого не заперечували щодо перекваліфікації справи з умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) на вбивство, скоєне з необережності (ч. 1 ст. 119 КК України).

Тож суд визнав винним чоловіка у вбивстві, скоєному з необережності. Під час обрання покарання суд врахував щире каяття Григоренка, його активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків родині загиблого, його позитивні характеристики та стан здоров’я. Тому засудженому призначили 4 роки позбавлення волі, але від відбування покарання його звільнили з іспитовим строком — 2 роки. У строк відбування покарання чоловіку зарахували також 2 дні перебування під вартою. Також Григоренко має відшкодувати 31,2 тис. грн експертних витрат.

Вирок ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в Полтавському апеляційному суді протягом 30 днів з дня його проголошення.

Зауважимо, що Рада оборони області своїм рішенням від 19 серпня 2022 року заборонила полтавцям займатися мисливством до кінця дії воєнного стану. Тож не зрозуміло, чому фермер і його товариш вирішили порушити цю заборону та відправилися на полювання у воєнний час.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»