Апеляційний суд призначив 10 років ув’язнення виправданому у вбивстві чоловіку

9 березня Полтавський апеляційний суд переглянув виправдувальний вирок Козельщинського райсуду для Сергія Гузенка, якого обвинувачували у вбивстві товариша. Судді апеляційного суду визнали Гузенка винним та призначили йому 10 років ув’язнення. Про це повідомила прес-служба прокуратури Полтавщини.

Також «Полтавщина» отримала від потерпілої сторони текст вироку Полтавського апеляційного суду. З матеріалів справи відомо, що обвинувачений Гузенко колишній правоохоронець, разом із загиблим Віталієм Ганичем вони були в АТО, після чого й почали товаришувати. Після повернення з АТО Віталій Ганич припинив спілкування з іншими друзями і товаришував лише з обвинувачуваним. Ці обставини підтвердили знайомі та родичі загиблого.

3 листопада 2015 року, близько 14:30, обвинувачений Серій Гузенко на своєму автомобілі Renault разом товаришем Ганичем мали їхати до батька Гузенка заготовляти дрова. Дружина загиблого зазначила, що того дня її чоловік залишив свій мобільний вдома. Це здалося їй дивним, бо раніше такого не траплялося.

Дорогою чоловіки заїхали до магазину в селі Лелюхівка Новосанжарського району, де придбали коньяк, сік та лимон та поїхали в село Богданівка, до річки в мисливські угіддя.

Під час розпиття алкоголю через раптово виниклі неприязні стосунки Гузенко вирішив вбити Ганича та тричі вистрілив йому у голову з пістолета. Тіло товариша обвинувачений залишив в очереті, а сам із місця злочину поїхав.

Тіло загиблого знайшли лісник та ще один свідок за три тижні після вбивства — 25 листопада 2015-го. Поряд із тілом в очереті було виявлено також шматок лимона, кришки від пляшок коньяку та соку, пачку від цигарок та одноразові тарілки.

Проте, правоохоронці ще з 6-го листопада почали пошук зниклого чоловіка, оскільки родичі звернулися до поліції із повідомленням. В повідомлені йшлося про те, що безвісти зник Віталій Ганич, 18.03.1989 р. н. Чоловік — мешканця села Лелюхівка Новосанжарського району, який 3 листопада 2015-го року поїхав з дому до міста Полтава та до цього часу не повернувся. Його прикмети: на зріст 170-180 см, повної статури, волосся темне, коротке. Був одягнений: чорний спортивний костюм, чорний пуховик, кросівки темного кольору. На потиличній частині голови шрам довжиною близько 1.5 см.

Віталій Ганич

Того дня, 6 листопада, під час пошуку зниклого, в автомобілі та помешканні Гузенка був проведений огляд, оскільки він останнім бачив зниклого товариша. Під час огляду правоохоронці за допомогою спеціальних ламп знайшли сліди крові на автомобілі Гузенка. Згодом експертиза підтвердила, що кров на автомобілі обвинувачуваного ймовірно належить загиблому Ганичу. Крім того, тоді в автомобілі Гузенка були виявлені патрони до пістолета та мисливський ніж.

Але Козельщинський суд ці докази не взяв до уваги, бо вони ніби-то були отримані без ухвали суду на проведення слідчих дій. Також суд першої інстанції посилався на те, що під час виявлення тіла загиблого поруч не було слідів крові. Проте Полтавський апеляційний суд критично поставився до таких доводів, адже від моменту смерті до моменту виявлення тіла пройшло чимало часу.

З роздруківки телефонних дзвінків Гузенка слідчі також з’ясували, що з 18 жовтня до 3 листопада обвинувачений 94 рази телефонував товаришу, а з моменту зникнення Ганича чоловік жодного разу не намагався йому додзвонитися. З чого слідчі зробили висновок, що Гузенко знав про смерть товариша.

Крім того, слідчі з’ясували, що в день вбивства телефон обвинувачуваного із 12:46 до 16:24 — на момент вбивства був без зв’язку. А двоюрідна сестра Гузенка розповіла слідчим, що того дня брат приїхав до неї в Кременчук та повідомив, що втратив свій телефон. Тому вона купила йому новий мобільний та сім-картку. А до Полтави Гузенко повернувся вже 4 листопада.

Козельщинський суд у своєму виправдувальному вироку зазначав, що у день вбивства, близько 17:30, Гузенко перебував вже у Полтаві, а труп було знайдено в селі Богданівка, що за 50 км від Полтави. Але Полтавський апеляційний суд зазначив, що враховуючи хронологію подій та те, що Гузенко пересувався на власному автомобілі, то міг подолати цю відстань за короткий проміжок часу.

Батько Гузенка розповів слідчим, що того дня обвинувачений приїхав до нього заготовляти дрова, але через пошкодження бензопили вони їздили її ремонтувати у Полтаву і були в місті до 13:40, після чого розійшлися. Приблизно о 16-17 годині Гузенко приїхав додому, взяв свої речі та поїхав до сестри у Кременчук. Батько обвинувачуваного приховав той факт, що його син їздив до Ганича і вони разом їздили у ліс за дровами. Сам обвинувачуваний Гузенко від надання показів відмовився.

Тож, врахувавши усі вище наведені обставини та докази, Полтавський апеляційний суд визнав Сергія Гузенка винним у вбивстві та призначив йому 10 років ув’язнення. У строк відбування покарання суд зарахував термін перебування Гузенка під вартою з 27 січня до 23 листопада 2016-го року, як один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Суд також постановив взяти Сергія Гузенка під варту в залі суду.

Вирок Полтавського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»