Суд оголосив вирок працівнику поліції охорони з Полтавщини, який братався з російськими військовими та просився на обмін

14 лютого Октябрський райсуд Полтави виніс вирок Роману Чеперису, який підтримував збройну агресію рф, під час тимчасової окупації села Мартинівка Великобудищанської громади (колишній Гадяцький район) братався з російськими військовими, а після затримання просився стати обмінним фондом. Суд відправив чоловіка за ґрати.

З матеріалів справи, яку розслідувало ДБР, відомо, що 45-річний Роман Чеперис — уродженець Ялти, мешканець Мартинівки, одружений, раніше не судимий, який станом на 28 березня 2022 працював охоронцем Управління поліції охорони в Полтавській області.

Так, із 17 березня у листуваннях Telegram та Viber із родичами та знайомими обвинувачений Чеперис виправдовував збройну агресію рф проти України та підтримував керівництво і військове командування країни-агресора. Зокрема чоловік надсилав повідомлення наступного змісту:

• «Из Мариуполя пошли беженцы в сторону России, бои идут в Северодонецке и Рубежном, в Сватово уничтожено 4 установки С-300 хохлов. Я тут Коношенкова смотрел, молодец четко позиции расставляет. Хохлы из Николаева ломанулись на Херсон, потеряли 10 танков, а теперь п****асы **ашат по частному сектору».
• «Спасибо буду, сегодня с двоюродным братом говорил, он в Ялте живёт, сказал что скоро все закончится, у нас тут хотят поставить роту укр солдатне, помещение им для проживания выделены в колхозном свинарнике, где им и место, только при шухере они будут прикрываются нами гражданскими, походу наши скоро подойдут, громыхает уже не далеко.»

Крім того, обвинувачений у своїх листуваннях зазначав, що «їхні» (ймовірно військові РФ) вже скоро прийдуть, бо чутно неподалік вибухи. Коли у селі отримали наказ годувати українських військових з радгоспу, в одному з повідомлень Чеперис зауважив, що його сват привіз на шкільному автобусі «немчуру» (українських військових, сподобляючи їх «фашистам»). Обвинувачений зазначив, що він не зміг вбити «бандер» не через те, що боявся свого вбивства, а через те, що йому просто нічим було їх знищити, щоб «продовжити справу свого діда».

Також співрозмовники обговорювали становище у Маріуполі та відеоролики, де (імовірно судячи з контексту) українські військові ріжуть та прострілюють ноги полоненому солдату рф, на що співрозмовник обвинувачуваного висловлює своє бажання покарати тих, хто це зробив (тобто українських військових), називаючи їх «мразями».

Ще в одному листуванні Чеперис розповідав про те, що його син отримав поранення, додаючи інформацію про місце знаходження «бандер» (зневажлива форма позначення українських військових) біля їхнього села. А також повідомляє, що їм з сім'єю нікуди їхати, бо у Західних регіонах України, називаючи це «бендерщиною», їх вважають «москалями», додаючи, що він ще у 2014 році пропонував свої сім'ї виїхати з України, зневажливо називаючи її «хохляндією», але його ніхто не послухав.

На вищезгадане повідомлення співрозмовниця обвинувачуваного запитала, чи є в них де сховатися та попросила видаляти повідомлення, про всяк випадок. Чеперис відповів, що в них глибокий погріб, а з приводу повідомлень сказав не перейматися, бо «хохли для цього занадто дурні».

Також чоловік обговорював ситуацію на Харківщині. Співрозмовник обвинувачуваного повідомив, що відбуваються авіаційні нальоти з використанням вакуумних бомб, ракетні вибухи та багато іншого. Чеперис його підтримав та просив триматися, і зазначив, що все скоро закінчиться, як тільки звідти виженуть українських військових, зневажливо називаючи їх «нациками».

Окрім листувань в месенджерах провина чоловіка підтверджується показами свідка, який в суді розповів, що знайомий Чеперисом із 2005 року. У лютому 2022 року обвинувачений говорив свідку: «…Прийдут братья, порядок наведут».

Свідок бачив та чув, як Чеперис в період тимчасової окупації села Мартинівка, розповідав російським військовим, перед якими зачинили двері пекарні, кафе та магазину, що люди на той час перебувають у цих приміщеннях. Коли під'їхали російські танки, до них підійшов обвинувачений, щось їм казав, а потім один танк повернув дуло в будинок його вікна.

Свідок також зазначив, що Чеперис підходив до російських військових, з якими обіймався, та казав: «Вы делайте дело, только аккуратно». Після чого пропонував ворогу пиво.

Також із показів свідка відомо, що обвинувачений зловживав спиртними напоями, знущався та бив жінку, та вважав, що у нього не має двох його синів, оскільки останні перебувають в лавах ЗСУ, тому заважають «руському миру наводить порядок».

В суді обвинувачений провину свою не визнав та повідомив, що він деякий час зі свого мобільного телефону переписувався зі своїми знайомими та родичами. У листуваннях «писав те, що бажали чути родичі, щоб підтримувати родинні стосунки». Коношенкова (спікера МО РФ — ред.) він звеличував, оскільки також вважав, що так хотів чути його співрозмовник. Погроз в ході переписки до нього не надходило. Коли прийшли російські війська, то він їм показав де магазин, а також вільно спілкувався із ними. Чоловік підтвердив, що в ході досудового розслідування він звертався з клопотанням про його обмін до Росії.

Врахувавши усе вище викладене, суд визнав винним Романа Чепериса за ч. 1 ст. 436-2 КК України — у виправдовуванні правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також у глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації.

Суддя Тетяна Поліщук призначила чоловіку 1 рік та 1 місяць ув’язнення. Оскільки Чеперис перебуває під вартою з 30 березня, то суд зарахував це період у строк відбування покарання. Тож засудженому залишилося відсидіти трохи більше ніж 2 місяці.

Вирок ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в Полтавському апеляційному суді протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»