На Половках комунальники спилюють алею тополь: висадка нових дерев під питанням

В середині 70-тих років, під час розбудови мікрорайону Половки, вздовж проїжджої частини на вулиці Курчатова, висадили алею пірамідальних тополь. Дерева виконують важливу функцію: захищають прилеглі будинки від шкідливих викидів з промзони, яка починається через дорогу і газів автомобільного транспорту. Деревам уже понад 50 років. Хоча кількість тополь за роки трішки зменшилася, їх вершини до останнього часу продовжували височіти над дахами панельних п’ятиповерхівок спального мікрорайону.

В грудні минулого року старі дерева почали активно спилювати. Бригада із 3-5 робітників загороджує периметр сигнальною стрічкою і валяє дерева. Стовбур розпилюють на колоди, які потім вантажать на «ГАЗель» із причепом. Таким чином вже випиляли значно частини тополь з боку вулиць Юрія Тимошенка і Половки.

Робітники запевняють, що усі дерева аварійні. Проте на прохання місцевих мешканців відмовляються надати інформацію, з якого вони підприємства та чи є акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, без якого будь-яка вирубка дерев вважається незаконною.

Дехто із мешканців позитивно ставиться до спилювання алеї тополь. Вважає, що дерева уже старі, стовбури гнилі, тому є небезпека, що від пориву вітру гілка впаде на автомобіль чи людину. Також, як аргумент говорять, що через пух тополі страждають алергики. Інші мешканці обурені безконтрольним спилюванням дерев. Вони стверджують, що стовбури дерев ще міцні, а сухі гілки можна прибрати. Пірамідальні тополі посідають лідируючі позиції в поглинанні пилу і небезпечних викидів, а також не виділяють пуху, який може провокувати алергічні реакції. Дехто впевнений, що після спилювання дрова відвозять у «баню Мамая» на розпалення.

Керівництво міста могло б розвіяти здогадки й пояснити, які дерева спилюють, для чого і що висадять. Натомість воно вибрало стратегію мовчати. Так керівник КП «Декоративні культури» Сергій Сілаєв запевняє, що спилюванням дерев на Половках займається УЖКГ. В управління із запитаннями порадили відправляють назад до комунального підприємства. Єдине, що можна зрозуміти, дерева сиплють наймані працівники Володимира Тузенка, який за останні 5 років отримав за спилювання дерев у Полтаві майже 22 мільйони гривень.

Оскільки пояснення від міста ми не отримали, «Полтавщина» поспілкувалася із дизайнером ландшафтного бюро Ольгою Іващенко. Вона пояснила, що тополі на вулиці Курчатова дійсно старі і їх термін життя завершується. Проте у комунальників зовсім неправильний підхід до спилювання дерев.

У Полтави має бути програма розвитку зелених насаджень де прописана стратегія, що і коли випилювати. Наприклад, у польских містах коли проходить капітальний ремонт вулиць, то замінюють все: дорожнє покриття, підземні комунікації, газони, дерева. Раз зробили — й на наступні 40 років забули. Причому дерева висаджують дорослі, яким 10-15 років. У нас же всі служби працюють окремо. Там поклали асфальт, а через два тижні його розрили, бо каналізація потекла. Спиляли дерево, а нове не саджають, бо коріння може задіти якусь нову комунікацію. Дерева у місті такий же самий елемент інфраструктури як і газова труба чи насосна станція.

У Полтаві комунальне підприємство зібрало заявки від громадян, подивилися скільки є вільних коштів, робочих рук, і поїхали спилювати дерева. Причому заявки часто формують самі «Декоративні культури». Чи виросте те дерево на новому місті, так далеко ніхто не планує.

— Масове спалювання дерев несе набагато більше шкоди для алергіків, ніж пух. Адже саме на листі осідає більша частина дорожнього пилу і газів, і це неодмінно відчують мешканці вже навесні, збільшення кількості хатнього пилу неминуче.

Безсистемний підхід до міського озеленення та до ролі зелені в містах — тема, про вже яку навіть говорити не хочеться. Все сказано неодноразово: катастрофічне погіршення умов існування в місті в рази, психологічне здоров’я в тому чисті. Тополі, берези, каштани, липи — завжди знайдуться противники цих дерев та любителі туй, які звикли все вимірювати масштабами дачної ділянки.

Підсумовуючи — не шукайте логіку там, де її нема. Рубають, бо сказали. Задавати питання в нас не прийнято, на жаль, — коментує Ольга Іващенко.

У такому випадку коли у міста немає коштів на проведення капітального ремонту, достатньо було б зробити комунікаційний мінімум. Розмістити на сайті Полтавської міськради повідомлення де сиплють дерева, тим більше якщо це ціла алея. Також працівникам необхідно надати акти обстеження дерев, щоби вони показували цей документ на прохання громадян. У довгостроковій перспективі дерева можна було не спилювати, почекати, а вільні кошти витратити на висадку нових дерев і коли вони підростуть, замінити.

При формуванні бюджет на 2023 КП «Декоративні культури» роблять акцент саме на спилюванні дерев, а не на їх вирощуванні. Наразі комунальники просять депутатів 9 млн грн на спилюванні та закупку нової техніки для цих робіт. Проте жодних коштів не закладають на придбання установка для пересадки дерев зі сформованим коренем. Технологія висадки дерев ніяк не мінилася за останні 50 років. Робітниці викопують саджанці на базі «Декоративних культур», вантажать їх на причеп і трактор привозять на місце, а потім руками висаджують і закопують.

Депутатка Юлія Городчаніна розповіла, що через це на базі «Декоративних культур» для посадки вибирають малі дерева, які просто легше викопати. Частина дерев переростає, комунальники не встигають їх викопати, а потім просто зрізають, бо немає можливості їх посадити. Якщо у 2023 році планують спиляти 1500 повноцінних дерев, то висадити можуть тільки 500 дерев та кущів, серед яких останніх буде більше.

Про цю проблему ми поговоримо у наступній статті.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»