На Полтавщині три суди мають радянські назви — чому їх не декомунізували?

Декомунізація судів у Полтаві та Полтавській області фактично не відбулася — у Полтаві продовжують існувати Ленінський та Октябрський районні суди, а в Горішніх Плавнях — Комсомольський міський суд. Така ситуація склалася через постійні зміни концепцій об’єднання судів.

Наприкінці грудня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав низку указів про реорганізацію, ліквідацію та створення судів у Полтавській області та інших регіонах України.

Так, Петро Порошенко постановив ліквідувати 6 райсудів Полтави та Кременчука:

• Кременчуцький районний суд Полтавської області;
• Київський районний суд міста Полтави;
• Ленінський районний суд міста Полтави;
• Октябрський районний суд міста Полтави;
• Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області;
• Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області.

Замість них мали бути утворені два окружних суди:

• Кременчуцький окружний суд — у місті Кременчуці та Кременчуцькому районі із місцезнаходженням у Кременчуці.
• Окружний суд міста Полтави — у місті Полтаві із місцезнаходженням у Полтаві.

Відповідно до вищевказаного указу було ліквідовано апеляційний суд Полтавської області, а замість нього створили Полтавський апеляційний суд. А от до створення окружних судів Полтави та Кременчука справа так і не дійшла.

Також тоді Президент наказав ліквідувати й Господарський суд Полтавської області. Замість нього мав бути створений Полтавський окружний господарський суд — у Полтавській області. Розташовуватися мав також у Полтаві.

Крім того, мало бути проведене укрупнення територіального охоплення апеляційних судів. Планували створити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі. Він мав включати Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, а розташовуватися — у Харкові.

Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі мав включати Полтавську, Сумську та Харківську області, а знаходитися у Харкові.

Крім того, згідно з указом № 451/2017 в Полтавській області мало бути створено:

• Гадяцький окружний суд, що об’єднав би суди у Гадячі, Гадяцькому та Зіньківському районах та мав знаходитися у Гадячі та Зінькові. До нього повинні були увійти Гадяцький та Зіньківський районні суди Полтавської області.
• Глобинський окружний суд, що об’єднав би Глобинський, Семенівський та Хорольський районні суди. Місцезнаходження — Глобине, Хорол і Семенівка.
• Горішньоплавнівський окружний суд, що об’єднав би Козельщинський райсуд та Комсомольський міськсуд. Місцезнаходження — Горішні Плавні та Козельщина.
• Диканський окружний суд, що об’єднав би Диканський та Котелевський райсуди. Місцезнаходження — Диканька та Котельва.
• Карлівський окружний суд, що об’єднав би Карлівський, Машівський та Чутівський райсуди. Місцезнаходження — Карлівка, Машівка та Чутове.
• Кобеляцький окружний суд, що об’єднав би Кобеляцький та Новосанжарський райсуди. Місцезнаходження — Кобеляки та Нові Санжари.
• Лубенський окружний суд, що об’єднав би Лохвицький, Лубенський міськрайонні суди та Оржицький районний суд. Місцезнаходження — Лубни, Лохвиця, Оржиця.
• Миргородський окружний суд, що об’єднав би Великобагачанський та Шишацький райсуди, а також Миргородський міськрайонний суд. Місцезнаходження — Миргород, Велика Багачка та Шишаки.
• Пирятинський окружний суд, що об’єднав би Гребінківський, Пирятинський та Чорнухинський райсуд. Місцезнаходження — Пирятин, Гребінка та Чорнухи.
• Полтавський окружний суд, що об’єднав би Полтавський та Решетилівський райсуди. Місцезнаходження — Полтава та Решетилівка.

Такі зміни в судовій системі мали бути впроваджені відповідно до змін в Конституції України щодо децентралізації влади та до нового адміністративно-територіального устрою України. Згідно з реформою децентралізації, у Полтавській області лишилося чотири райони, тому мала зменшитися й кількість судів — до 10. Відповідно до змін в КУ, реорганізація судів мала проводитися не довше ніж до 31 грудня 2017 року.

Але реформа не була доведена до кінця. Наразі ціла низка нюансів гальмує реформу децентралізації судів, яка в свою чергу не дозволяє декомунізувати суди. Адже декомунізація — це зміна не лише вивіски на будівлі, це ціла низка документів, печаток тощо, що коштує чималих грошей платників податків.

Зазначимо, що відповідно до Закону «Про судоустрій та статус суддів», з 2018-го року рішення щодо утворення чи ліквідації судів приймає Верховна Рада. Відповідний проект Президент має вносити для нардепів після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Пояснення судді Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник

Суддя Октябрського райсуду Лариса Гольник пояснила «Полтавщині», що Законом «Про судоустрій та статус суддів» передбачалося створення місцевих судів. На даний час у Полтавській області продовжують існувати районні та міськрайонні суди замість окружних судів загальної юрисдикції.

— Також цей закон передбачав, що протягом двох років Президент може змінювати мережу судів. І лише після цього передбачалося, що мережа судів може бути встановлена тільки законом, — пояснила Лариса Гольник.

Наприкінці 2017-го року Президент України підписав низку указів, зокрема й про ліквідацію існуючих мереж місцевих судів і створення окружних судів. Впродовж 2018-го року ці укази почали поступово впроваджуватися, а от щодо місцевих судів загальної юрисдикції зміни постійно відкладалися.

Щодо Полтави, то мав бути створений Полтавський окружний суд, до складу якого увійшли б Ленінський, Октябрський та Київський районні суди. Таким чином можна було б уникнути процедури декомунізації назв цих судів — вони б просто перетворилися на один окружний суд. Але цього досі не сталося.

Як пояснила Лариса Гольник, самі суди не можуть перейменовувати себе — це можна зробити лише відповідним законом України.

Але після виборів 2019-го року, коли обрали нового Президента Володимира Зеленського, почали впроваджувати нові підходи до судової реформи та декомунізації місцевих судів.

Наразі ж, без судової реформи, у судів першої інстанції виникають диспропорції у навантаженнях. Шляхом об’єднання судів це навантаження можна було б врегулювати. Зокрема, через таку диспропорцію у деяких судах розгляд справи може тривати роками через велике навантаження на суддів, а деякі навпаки — мають можливість розписувати на кілька сторінок навіть маленькі рішення.

Також таке об’єднання допомогло би привести суди у відповідність до змін, які відбулися в адміністративно-територіальному устрої. Наразі ж судова влада фактично знаходиться на рівні 2014-го року — принаймні, місцеві суди Полтави.

— Зараз зміни в судовій системі залежать від депутатів Верховної ради України, зокрема й перейменування судів (декомунізації). Але наразі Уряд бачить кілька шляхів впровадження змін судової системи. Дехто вважає, що в першу чергу потрібно створювати електронний суд та можливості для його запровадження. Тобто, людина, перебуваючи у будь-якій точці України, змогла б зв’язатися із будь-яким судом. А тому на мережу судів вже менше звертають увагу, — пояснює суддя Гольник.

За словами Лариси Гольник, наразі ситуацію ускладнює й те, що в Україні триває війна. Справи, що розглядалися в судах, які наразі знаходяться на окупованих територіях або в зоні бойових дій, передали до судів у регіони, де бойових дій немає. Зокрема суди Полтави та Полтавської області зараз розглядають справи судів Харківської та Сумської областей.

Зараз органом прийняття рішень є Офіс Президента, де є уповноважені щодо питання реформування судів. Але питання реформи судів не розглядається. Можливо, ситуація зміниться, якщо громадяни почнуть звертатися з цього питання до законодавців у своєму місті. Тож перейменування судів може відбутися із прийняттям відповідного закону або через зміну мережі судів.

Фактично остання судова реформа, яка включала у себе проведення конкурсу до Верховного суду, створення Вищого антикорупційного суду, створення Вищої ради правосуддя замість Вищої ради юстиції, створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також кваліфікаційне оцінювання всіх суддів, була реалізована лише частково.

Так, наприклад, оцінювання суддів місцевих суддів так і не було завершене, ВККСУ через відсутність кворуму зупинило роботу три роки тому, а ВРП — у лютому 2022-го. Наразі тривають спроби відновлення роботи цих органів. Зокрема, у січні Рада суддів на своєму з’їзді спробує делегувати своїх представників до ВРП. Втім, на думку експертів, є ризик, що судді саботуватимуть цей процес. 

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»