Як «Полтаваобленерго» вимикає світло: розповідь про роботу диспетчерської служби

Диспетчерська обленерго — це велика простора кімната на всю стіну якої розміщена мнемонічна схема. На ній позначені підстанції, трансформатори, розподільні пристрої з вимикачами й роз’єднувачами, лінії електропередачі. За допомогою мнемонічної схеми диспетчер веде режим роботи електричних мереж. У випадку аварії, коли в обленерго немає світла, мнемонічна схема все ж більш надійна, ніж сучасні електронні схеми.

В цій же кімнаті розташовуються і робочі місця диспетчерів, які обладнані комп’ютерами із засобами дистанційного керування. На моніторі диспетчери обирають назви окремих лінії і вимикають та вмикають їх відповідно до тієї чи іншої черги. Таке вимкнення називається — методом телекерування.

ІВ «Полтавщина» поспілкувалася із фахівцями «Полтаваобленерго» — начальником оперативно-диспетчерської служби Романом Янченком та заступником директора технічного з високовольтних електромереж Валентином Севідовим.

— Читачі скаржаться, що не вимикають їхні сусідні будинки, бо бригада обленерго лінується. Чи електроенергія в усіх будинках вимикається дистанційно, чи потрібно це роботи й вручну?

— Люди думають, що у нас біля кожного рубильника сидить електромонтер і він кожен будинок вимикає окремо. Це не так. Поясню як працює електромережа.

Електроенергія із місць генерації — ТЕЦ, АЕС, гідроелектростанцій йде до магістральних електромереж напругою 220-750 кВ. На такій напрузі електроенергію можна передавати на значні відстані (100 км і більше). Потім від магістральних підстанцій електроенергія розподіляється мережами напругою 35-154 кВ до підстанцій енергокомпанії. Від підстанцій 35-154 кВ електроенергія розподіляється по лініям напругою 6-10кВ. Кожна лінія підключається до розподільного пристрою підстанції через вимикач, саме так лінії і відключаються згідно графіків. У містах, де мережі більш щільні і будівництво нових мереж ускладнене, крім підстанцій використовуються розподільні пункти напругою 6-10 кВ також обладнані вимикачами (наприклад, коли відстань від підстанції до 5-ти споживачів досить значна, замість того щоб будувати 5 довгих ліній і ставити 5 вимикачів на підстанції, доцільніше будувати одну довгу лінію більшого перерізу з одним вимикачем на підстанції і розподільний пункт з 5-ма вимикачами поблизу споживачів і 5-ть коротких ліній).

У Полтавській області всі підстанції напругою 154 кВ, 110 кВ і 35 кВ обладнані засобами телекерування. У Полтаві та Кременчуці частково телемеханізовані також і розподільні пункти, на інших перемикання потрібно робити вручну. В Полтавській області в Кременчуці вже працює виїзна бригада, яка виконує вимкнення на місці (вручну). Зараз таку бригаду організовують у Полтаві.

Щодо вимкнення сусіднього будинку. Не завжди є технічна можливість виконати відключення всіх споживачів поряд. Наприклад, одна лінія йде у приватний сектор вулиці Шведської, 109-й мікрорайон і Яківці, на цій лінії близько 3000 абонентів загальною потужністю понад 2 МВт. А є лінії від яких живиться один споживач критичної інфраструктури і до якої приєднано по 2-4 тисячі побутових абонентів. Буває таке, що одна сторона вулиці живиться від однієї лінії, а інша сторона вулиці від іншої. Наприклад, така ситуація є на вулиці Соборності на ділянці від 5-ї школи до площі Зигіна. Парна сторона живиться від однієї лінії, непарна сторона від іншої.

— Чому світло вимикають точно за графіком, а вмикають на 15-20 хв пізніше? Таким чином, якщо діє графік −4/+2, то мешканці зі світлом всього півтори години.

— Диспетчеру вручну треба проклікати кожну підстанцію, кожна операція на відключення потребує підтвердження. Тому і виникає затримка, бо потрібно вимкнути 20-30 вимикачів однієї черги, а потім 20-30 попередньої черги увімкнути. Звернемо увагу, що інструкція вимагає саме спочатку вимикати лінії наступної черги, а потім вмикати лінії попередньої черги, щоб за час перемикань не було перевищено ліміт.

— Чому обленерго створило графік саме 4/2, а не 3/3, чи 4/4?

— Застосування саме такого графіка обумовлено величиною потужності, яку необхідно зменшити. Наразі потужність, що знижується при застосуванні кожної з черг, становить 110-120МВт в денний час. Застосування двох черг одночасно зменшує потужність на 220-240МВт, що дає нам змогу не перевищувати граничну величину потужності і уникнути застосування аварійних графіків. Якщо ж фактично споживана потужність знижується настільки, що для дотримання ліміту достатньо вимкнути тільки 110 −120МВт, то ми переходимо на одну чергу.
Використання графіку 4/4 або 3/3 передбачає тільки дві черги. Потужність кожної з двох складе 165-180МВт, але тільки одна з них може бути вимкнута. Тобто, у нас зникає можливість маневру: можна або вимкнути 165-180МВт, або не вимикати нічого, а споживання може коливатися у досить значному діапазоні.

— Як працює графік аварійних відключень? Те, що опубліковано на сайті обленерго, нічого не пояснює. Наприклад, просто вказано Київський район, але ж його вимикають не повністю.

— Аварійний графік застосовують коли виникає складна ситуація у енергосистемі і терміново необхідно знизити споживання. Графік аварійних відключень (ГАВ) не зовсім правильно буде називати графіком по часу, це 10 черг рівномірно поділених по потужності сумарним обсягом 25% від загального споживання. У нас є деталізація цього графіку — перелік ліній, найменування підстанцій й приєднання. Для споживача ця інформація малокорисна, адже ніхто не може спрогнозувати коли в енергосистемі України виникне аварійна ситуація і чим вона буде викликана. В графіку аварійних відключень зазначено тільки чи залучено певну лінію (споживача, населений пункт, район міста) до графіку, чи ні, тому нормативні документи не вимагають оприлюднювати цю інформацію дуже детально. Наразі ми переглянули ГАВ і дещо удосконалили його. Там перші шість черг — це тільки промисловість, а з 7-ї по 10-ту — побут, таким чином, від їх застосування менше страждатимуть побутові споживачі. Крім того, ми пердбачили перелік резервних приєднань для можливості чергування відключення різних споживачів, адже найкричущішою проблемою при застосуванні графіків аварійних відключень було те, що одні і ті ж споживачі викаються на тривалий період часу. Нагадаємо що ГАВ застосовується НЕК «Укренерго» і може тривати до закінчення аварійної ситуації.

— А чому у графіках аварійних відключень вибрали пріоритетом побутових споживачів? Звичайно, мешканцям так краще, але коли підприємства не зможуть працювати і в магазинах не буде молока і хліба, то це також недобре.

— В пріоритеті — критична інфрастуктура і побут, а далі все те, що залишиться. У об’єкти критичної інфраструктури увійшла харчова промисловість. Молоко і хліб в магазинах будуть.

— Що таке спеціальні графіки аварійних відключень?

— Це коли майже миттєво потрібно розвантажити енергетичну систему. Термін реалізації всього 3 хвилини. Ми вимикаємо одразу лінії 110-150 кВ, які знеструмлюють цілі райони. Наприклад, замість 40 вимикачів напругою 10 кВ, вимикається тільки 2 напругою 110-150кВ.

— Читачі припускають, що забудовники при будівництві нових споруд домовляються з обленерго, щоби їх підключили до критичних ліній.

— Нові будинки вимикають від електроенергії точно так, як і старі. Є норми проєктування, є правила приєднання згідно із яким будинки підключають до мережі. Як правило, забудовник просить підключення до найближчої точки, а уже критична ця лінія чи ні — немає значення.

— Яку кількість абонентів перекинули із критичної інфраструктури на звичайну?

— Юридичних споживачів ми збільшили на 1000 точок обліку, а щодо побутових споживачів, то близько 30 тисяч додали. Наприклад, в Полтаві ми виконали перепідключення великої котельної та ще деяких об’єктів, що дозволило додати 2,4 МВт потужності до графіка погодинних відключень. Так, звичайно, споживачі яких почали відключати не зраділи, але справедливий та рівномірний розподіл електроенергії в пріоритеті.

Ми свідомо пішли на незручні для нас кроки «поламали» схему нормального режиму, бо є потреба знижувати потужність. Наприклад, будинок навпроти обленерго приєднаний до тієї ж лінії, що і 3-тя лікарня. Він раніше не вимикався. 5 грудня ми переглядали графіки, було зроблено перемикання, зробили зміни в мережах, «розламали» схему. Це не зручно для поточної роботи. Мережі побудовані таким чином, щоби забезпечувати надійність, якщо виникли пошкодження на мережі, то ми можемо швидко зарезервувати потужність. Ця гнучкість була втрачена, але завдяки цьому ми збільшили потужність у графіку, що дає нам змогу більш рівномірно розподіляти наявну потужність.

— Це дало свій результат?

— Так. Раніше ми часто не вкладалися у графіки 4 години без світла, тому застосували графіки аварійних відключень. Тепер завдяки збільшенню потужності графіка погодинних відключень до нас майже не застосовують аварійний графік через перевищення ліміту потужності.

— Котельні є критичною інфраструктурою, тому їх не вимикають. Чи всі котельні вдасться перевести у такий режим?

— Перелік об’єктів критичної інфраструктури нам дає Полтавська ОВА. З ними ми погоджуємо: кого можна вимкнути, а кого ні. ОВА розглядає кожен об’єкт окремо, так само і з іншими об’єктами, наприклад з водопостачанням. Військова адміністрація вважає, що цей водозабір є критичною інфраструктурою. Наприклад, водозабори першого підйому — це як правило, прямі лінії з насосами великої потужності, ми їх не відключаємо взагалі. Ми не можемо абсолютно всі котельні не відключати, немає такої технічної можливості. Так, ми можемо не вимикати лінію на якій розташована котельня, але разом із нею ми не будемо вимикати багато споживачів. І якщо ми не виконаємо розвантаження, то будуть аварійні графіки. Цей баланс потрібно тримати. А якщо застосовують спеціальні ГАВи, тоді буде вимикатися усе, навіть критична інфраструктура.

— А можна синхронізувати вимкнення води й світла?

— Трапляється що насосні станції водоканалу приєднані до інших ліній, ніж будинки. Ми намагалися цю різницю нівелювати при перегляді графіків, але не завжди так виходить зробити. Синхронізувати вимкнення світла і води досить важко. Ми знаємо де і як прокладені наші лінії, а де і як лежать труби водоканалу — цією інформацією ми не володіємо. Зараз ми співпрацюємо з водоканалом щоб максимально ефективно вирішити цю проблему.

— А вишки мобільних операторів і інтернет-провайдерів належать до критичної інфраструктури?

— Це також вирішує ОВА по кожному конкретному об’єкту. Переважна кількість простих вишок у критичну інфраструктуру не потрапили. Вишки мобільного зв’язку мають батареї та блоки безперебійного живлення. Крім того, система стільникового зв’язку працює так, що навіть якщо одна вишка відімкнулася, то інші можуть її перекривати. Більш важливі об’єкти зв’язку за поданням ОВА віднесені до об’єктів критичної інфраструктури, які не повинні відключатися. Наприклад, серверний центр «Київстар» був заживлений від лінії з навантаженням близько 1,5 МВт. З другого боку живлення не було через пошкодження кабельної лінії яка належить іншому споживачу. Після виконання ремонту лінії ми виконали перепідключення і тепер серверний центр «Київстару» із постійним електропостачанням. А ми вивільнили додаткові 1,3МВт потужності для графіка погодинних відключень.

— Чи можна будинки з індивідуальним опаленням перекинути на критичну інфраструктуру? Бо коли довго відсутнє світло, то у мешканців немає можливості обігріти оселі.

— Як правило, технічної можливості перепідключити окремий будинок немає. Знову ж таки, в умовах обмеженння потужності, щоб когось заживити потрібно когось відключити. Якщо комусь потрібно дати енергію, то звідкись її тоді потрібно забрати. А якщо перевищити ліміт, то НЕК «Укренерго» застосує графік аварійних відключень.

— Голову Правління та інших керівників «Полтаваобленерго» також вимикають від світла?

— Так, вимикають, як і всіх пересічних громадян. Обмеження стосуються всіх без виключення. Навіть голову ОВА вимикаємо.

У наступних статтях ми поговоримо про те, чи можуть енергетичні компанії купляти електроенергію у полтавських виробників.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»