В чому суть Закону про медіа, який вимагав ухвалити Європейський Союз?

Закон охоплює медіа, які нині не регулюються в Україні та не мають статусу — це онлайн-видання та медіасервіси на замовлення. Також закон регулює пресу, телебачення та радіо, а інформаційні агенції мають перейти в статус преси чи онлайну.

Аналізуючи документ Інститут масової інформації назвав позитивною зміною визначення поняття «онлайн-медіа» — це медіа, яке має власний вебсайт.

Мета нового закону — зменшити рівень впливу пропаганди на українців, розповів один із розробників законопроєкту Ігор Розкладай.

У етері телемарафону, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що Закон про медіа передбачає не обов’язкову, а добровільну реєстрацію онлайн-медіа.

Закон про медіа значно розширює повноваження регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

За значні порушення Нацрада може тимчасово заблокувати онлайн-ЗМІ. Спочатку пропонували заблокування на місяць. А 12 грудня, комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив пом’якшити тимчасове блокування незареєстрованих онлайн-медіа й зменшив термін до 14 днів, повідомив «Детектор медіа».

За документом, тимчасове блокування застосовується до незареєстрованого медіа, яке впродовж місяця отримало п’ять штрафів за значні порушення. Зареєстроване онлайн-ЗМІ можуть заблокувати на два тижні, якщо протягом місяця отримає штраф за третє грубе порушення. Але все ж, суд вирішить чи заблоковувати ЗМІ, розповів Ігор Розкладай.

Суттєві порушення онлайн-медіа — це матеріали, пов’язані із російською пропагандою та мовою ворожнечі. Зокрема, висловлювання що підбурюють до дискримінації стосовно етнічного походження, громадянства, віросповідання, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, фізичних вад чи стану здоров’я. Також поширення інформації, яка заперечує чи виправдовує репресії комуністичного режиму в Україні у 1917 — 1991 роках й створює позитивний образ керівників тоталітарного режиму. Та зневага до державної мови. Серед грубих порушень — питання національної безпеки, виправдання російської військової агресії. У законі є окремий розділ захисту дітей від шкідливого контенту.

Також у законі регулюють відповідальність щодо незначних порушень, які встановлені Законом України «Про рекламу»: вимоги та обмеження стосовно розповсюдження реклами та спонсорських матеріалів і порушення стосовно непрозорості медіавласності. За ці порушення онлайн-медіа штрафуватимуть від одного до п’яти розмірів мінімальних заробітних плат, установлених на день вчинення порушення.

«Реагування регулятора на порушення стає більш гнучким, з’являється така історія як припис — це фактично рекомендація усунути попередження», — каже голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Медіаюрист Роман Головенко пояснив: половину членів Нацради має призначити президент, іншу половину — депутати Верховної Ради. Тому є ризик, що регулятор може бути під контролем влади, бо монобільшість у Парламенті — пропрезидентська.

До ухвалення законопроєкту у першому читанні 30 серпня нардеп Володимир В’ятрович розповів, що у тексті є норми, які послаблюють обмеження на російську музику та зменшують контроль за українською совою у кіно та порушують 10% квоти на українські пісні на радіо.

Під час підготовки документа до другого читання надали дві тисячі правок та пропозицій, а 12 грудня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив: норми законопроєкту «Про медіа» гармонізовані з законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Роботу над Законом про медіа почали більш як десять років тому. Законопроєкт подали до Верховної Ради у 2020 році, в першому читанні його ухвалили у серпні цього року. Щоб ухвалити закон у другому читанні, на вимогу «Батьківщини» та «Європейської Солідарності» із документа вилучили зміни до Виборчого кодексу, повідомив «Детектор медіа». Вилучені зміни визначали повноваження Нацради у питаннях політичної агітації, закріпили визначення прихованої передвиборчої агітації й регулювали агітацію в інтернеті.

У вже проголосованому в цілому законі враховані вимоги Європейського Союзу стосовно подолання впливу корисливих інтересів щодо аудіо- та візуальних медіапослуг. Цей документ має підписати президент Володимир Зеленський. Представники Євросоюзу в Україні наголосили, що ухвалення нового Закону про медіа є однією із вимог щодо початку переговорів про вступ України до ЄС.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»