За останній тиждень стало відомо про загибель дванадцятьох захисників з Полтавщини

За інформацією Решетилівської міської ради, 23 листопада в районі села Новомихайлівка Донецької області загинув Гаращенко Ігор Валерійович — молодший сержант, командир міномета мінометного взводу.

Воїн народився 9 березня 1997 року. Проживав у селі Шевченкове Решетилівської громади. У жовтні 2019 року був призваний на військову службу. Згодом свідомо обрав професію військового й підписав контракт зі Збройними Силами України. До останнього самовіддано захищав рідну землю від російської навали.

За інформацією Опішнянської селищної ради, 23 листопада в районі села Новомихайлівка Донецької області загинув Міщенко Андрій Юрійович — солдат, боєць мінометного взводу десантно-штурмового батальйону.

Воїн народився 24 жовтня 1998 року. Проживав у селі Батьки Опішнянської громади. Після початку повномасштабного вторгнення не очікуючи повістку добровольцем встав до лав ЗСУ. Вдома у загиблого залишилися батьки та брат.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 листопада в районі міста Бахмут Донецької області загинув 49-річний кременчужанин Гончаров Андрій Дмитрович — солдат, розвідник-гранатометник. Вдома у загиблого залишилася дружина та син.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 24 листопада в районі міста Бахмут Донецької області героїчно загинув старший сержант Півень Олександр Анатолійович.

Воїн народився 2 лютого 1975 року в селі Митлашівка Драбівського району Черкаської області. У 1979 році разом із сім’єю переїхав до тодішнього Комсомольська. У 1994 році здобув професію автомеханіка у Комсомольському політехнічному технікумі.

У 1998-2000 роках проходив строкову службу, а у 2014-2015 роках — брав участь в АТО. До повномасштабної війни працював далекобійником. Коли дізнався про вторгнення росіян, повернувся з-за кордону та добровольцем пішов до військомату.

Похований на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно» у Горішніх Плавнях.

За інформацією Решетилівської міської ради, 26 листопада в районі смт Курдюмівка Бахмутського району Донецької області в результаті артилерійського обстрілу загинув Терновський Сергій Анатолійович — старший солдат, водій-радіотелефоніст.

Воїн народився 27 квітня 1971 року в селі Хоружі Решетилівської громади. Похований на центральному кладовищі у Решетилівці. Вдома у загиблого залишилася дружина та двоє синів.

За інформацією Хорольської міської ради, 27 листопада поблизу смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області під час виконання бойового завдання загинув Радько Сергій Леонідович — молодший сержант, командир відділення взводу протитанкових керованих ракет окремого розвідувального батальйону.

Воїн народився 8 березня 1981 року у селі Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської громад. Відважний захисник служив у зоні АТО/ООС, пройшов крізь найстрашніше пекло російсько-української війни. Вдома у загиблого залишилася дружина, донька та син.

За інформацією Миргородської РВА, 26 листопада під час виконання бойового завдання в районі села Стельмахівка Сватівського району Луганської області загинув старший солдат Корчомаха Максим Григорович.

Воїн народився у 1987 році. Проживав у селі Харківці Гадяцької громади. Був призваний на військову службу у вересні 2022 року. Служив на посаді старшого навідника гранатометного взводу механізованого батальйону в/ч А0501.

За інформацією Миргородської РВА, 28 листопада загинув 26-річний сапер Корпань Олександр Григорович, мешканець села Старий Хутір Лохвицької громади.

У травні 2016 року чоловік був призваний на строкову військову службу. У подальшому вступив на контрактну службу і з жовтня 2016 року перебував у зоні проведення АТО на сході України, захищаючи її незалежність і територіальну цілісність. У 2020 році повернувся додому та працював охоронником у ТОВ «Харківецьке». З березня 2022-го знову став на захист Батьківщини у лавах ЗСУ.

28 листопада у районі зосередження підрозділу у селі Гнилиця Перша Куп’янського району Харківської області у результаті вибуху під час обстеження будівлі на наявність вибухових предметів отримав численні поранення, несумісні з життям. Помер при транспортуванні у лікарню.

За інформацією Миргородської РВА, 28 листопада в районі міста Бахмут Донецької області в результаті мінометного обстрілу загинув Пастух Сергій Анатолійович — молодший сержант, командир бойової машини.

Воїн народився 24 серпня 1982 року у селі Савинці Великосорочинської громади, де навчався у школі та працював. З 18 років служив в армії. Спочатку проходив військову службу у Києві при президентському полку, потім — у військовій частині міста Миргород. З травня Сергій Анатолійович був призваний до лав ЗСУ. Служив у Київській області, потім захищав Україну на найгарячішому напрямку і віддав своє життя за незалежність нашої землі.

Вдома у загиблого залишилася дружина та двоє дітей.

За інформацією Карлівської міської ради, 28 листопада в районі міста Бахмут Донецької області загинув Маринич Сергій Іванович, 27-річний військовий з села Лип’янка Карлівської громади.

За інформацією Заводської міської ради, 1 грудня в районі села Лиман Перший Куп’янського району Харківської області в результаті артилерійського обстрілу загинув Кравчук Віталій Васильович — старший навідник відділення кулеметного взводу.

Вдома у рідному Заводському у 39-річного воїна залишилася дружина та двоє дітей.

За інформацією Зіньківської міської ради, 1 грудня в районі села Ковалівка Сватівського району Луганської області загинув Міщенко Сергій Олексійович — головний сержант, командир взводу протитанкових ракетних комплексів 45-ї окремої артилерійської бригади.

Воїн народився 21 травня 1974 року у місті Зіньків. Закінчив Проценківську середню школу, з 1991 по 1993 роки проходив службу у Національній гвардії України у Кривому Розі. За освітою — юрист. Після служби в лавах армії деякий час працював у Опішнянському підрозділі міліції. Згодом започаткував власну справу — займався підприємницькою діяльністю у ремонтно-будівельній сфері разом із рідним братом. Проживав у Хоролі та Лубнах.

З розповідей рідних, Сергій з дитинства мріяв стати військовим, адже його батько був прикордонником, а дідусь — «протитанкістом». Тож з перших днів повномасштабного російського вторгнення чоловік не вагаючись став на захист України, продовживши справу діда.

Сергій Олексійович воював за визволення від рашистської навали Київської області, брав участь у запеклих боях під Барвінковим, Вірнопіллям, Бражківкою, відбивав ворожі напади на Харківщині.

Мобільний розрахунок ПТРК «Стугна-П» під його командуванням продемонстрував надзвичайну результативність. На особистому рахунку Міщенка — 26 броньованих цілей противника (14 танків, 5 БТР, 6 БМП, 1 БРДМ з радіолокаційним обладнанням), а також РСЗВ БМ-21 «Град», три КамАЗи, вантажівка УРАЛ, УАЗ та один склад з боєкомплектом.

У День Української Державності Президент України Володимир Зеленський за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі нагородив Сергія Міщенка відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг».

Наприкінці листопада військовий став повним кавалером ордена «За мужність».

Вдома у загиблого Героя залишилася дружина та шестеро дітей — чотири донечки та два синочки.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»