За останній тиждень стало відомо про загибель чотирнадцяти захисників з Полтавщини
Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще чотирнадцятьох військових, життя яких було пов’язане з Полтавською областю. Це Юрій Шувалов, Руслан Каптан, Антон Дігтяр, Ігор Свищ, Олександр Яременко, Олександр Марусевич, Михайло Гончар, Станіслав Гойденко, Сергій Прийма, Сергій Ткаченко, Анатолій Плетюх, Володимир Решта, Віктор Кисляк та Владислав Галайко.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 4 листопада у Донецькій області внаслідок мінометного обстрілу загинув Шувалов Юрій Юрійович — солдат, старший стрілець механізованого відділення.
Воїн народився 4 травня 1968 року у Кременчуці. Закінчив ПТУ №2. Був призваний на військову службу по мобілізації у березні 2022-го року. У загиблого Героя вдома залишились донька, дружина та мама.
За інформацією Зіньківської міської ради, 4 листопада поблизу села Невське Сватівського району Луганської області внаслідок осколкового поранення загинув Каптан Руслан Іванович — солдат обслуги мінометної батареї десантно-штурмового батальйону.
Воїн народився 26 травня 1999 року. Проживав у місті Зіньків. Упродовж 2007-2014 років був активним учасником хореографічного колективу «Спалах» Зіньківського міського будинку культури. У 2017 році закінчив Полтавське вище міжрегіональне професійне училище, отримав спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів.
У хлопця залишилися мама та брат, який проходить службу у лавах ЗСУ.
За інформацією Новосанжарської селищної ради, 6 листопада помер Дігтяр Антон Миколайович — механік-водій 1-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 1-ї окремої танкової Сіверської бригади.
Воїн народився 9 серпня 2000 року. З 6 років проживав у селі Пологи-Низ. Виступав у складі районної юнацької футбольної команди. Закінчив Руденківську ЗОШ, в Полтавському ПТУ здобув професію електрогазозварника. Після навчання підписав трьохрічний контракт на службу в зоні АТО.
З початку повномасштабного вторгнення захищав землі Чернігівщини, Херсонщини, Донеччини. Саме під Мар’їнкою, 3 листопада, Герой потрапив під обстріл РСЗВ «Град» та отримав численні осколкові травми. Три дні хлопець боровся за життя, та марно… Вдома у хлопця залишилися батьки, брат та сестра.
За інформацією Сенчанської селищної ради, 6 листопада поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області в результаті мінометного обстрілу загинув Свищ Ігор Петрович — старший солдат, стрілець механізованої роти.
Воїн народився 9 листопада 1973 року у селі Рубанівка Херсонської області. Навчався в Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка. З 1998 року працював вчителем історії в Корсунівській гімназії Сенчанської сільської ради Полтавської області.
У 2014 році Ігор Петрович не вагаючись пішов добровольцем на захист незалежності України. І після повномасштабного вторгнення рашистів на територію України, без краплі сумніву, став захищати свою Батьківщину.
За інформацією Ланнівської селищної ради 8 листопада поблизу села Площанка Сватівського району Луганської області загинув 28-річний Гончар Михайло Володимирович — оператор відділення взводу вогневої підтримки 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Воїн родом з села Нижня Ланна Ланнівської громади. Закінчив місцеву школу. На початку повномасштабного вторгнення хлопець записався до сільського загону самооборони, далі до тероборони. Добровольцем відправився на фронт. Влітку у боях на Донецькому напрямку отримав поранення, після лікування повернувся до своїх побратимів. Брав участь у звільненні Харківщини.
Вдома у Героя залишилася мама та сестра.
За інформацією Новосанжарської селищної ради, 7 листопада поблизу міста Горлівка Донецької області загинув 32-річний Яременко Олександр Валерійович — солдат, старший стрілець 2-го відділення 1-го патрульного взводу 4-ї патрульної роти стрілецького батальйону.
Воїн народився, виріс та закінчив школу в селищі Нові Санжари. Працював на різних роботах. Війна застала чоловіка у Польщі, де він працював тривалий час. У березні Олександр повернувся на Батьківщину та став добровольцем. Спочатку було військове навчання в Полтаві, потім у Лубнах. Далі дорога війни привела його на Донеччину.
За інформацією Білицької селищної ради, 8 листопада поблизу смт Курдюмівка Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Марусевич Олександр Миколайович.
Воїн народився 10 червня 1977 року у селі Кустолові Кущі Білицької громади. Проживав у Полтаві. Брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення росіян продовжив захищати Батьківщину зі зброєю у руках. Був похований на Алеї Слави Затуринського кладовища Полтави.
За інформацією Гребінківської міської ради, 8 листопада в Олександрійській лікарні міста Києва від тяжких поранень помер Гойденко Станіслав Анатолійович — солдат, стрілець-помічник гранатометника.
Воїн народився 18 грудня 1980 року у селі Покровщина Гребінківської громади. Закінчив Овсюківську школу та Березоворудський фаховий коледж, де отримав спеціальність механіка. Після строкової служби у ЗСУ працював на будівництві у Києві. У 2004 році створив сім’ю та перейшов працювати у вагонне депо Гребінки. З 2020 року працював слюсарем у Гребінківському хлібоприймальному підприємстві.
З першого дня повномасштабного вторгнення пішов на захист нашої держави. У жовтні на фронті отримав тяжкі поранення. Без турботливого батька залишився син, без люблячого чоловіка — дружина.
За інформацією Карлівського РТЦК та СП, 8 листопада поблизу смт Курдюмівка Бахмутського району Донецької області Прийма Сергій Іванович — старший солдат, водій 3-го відділення зенітно-ракетного взводу в/ч А4467.
Воїн народився 24 березня 1988 року у селі Мартинівка Мартинівської громади. Брав участь в АТО. Був призваний на військову службу на початку повномасштабного вторгнення РФ. Героя поховали у рідному селі 12 листопада.
За інформацією Миргородської РВА, 8 листопада смт Курдюмівка Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Ткаченко Сергій Сергійович — молодший сержант, командир 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу.2-ї стрілецької роти в/ч А4467.
Воїн народився 25 травня 1984 року, мешкав у селищі Комишня Миргородського району.
За інформацією Михайлівської селищної ради, 9 листопада перестало битися серце Плетюха Анатолія.
За інформацією газети «Промінь», воїн народився 10 серпня 1986 року в Нижня Ланна Карлівського району. Проживав у селі Кустолово-Суходілка. Працював трактористом-машиністом на сільськогосподарських підприємствах краю. Через ваду здоров’я не проходив строкову службу. Але коли почалася повномасштабна війна, пройшов медкомісію, наголосивши, що почувається добре, та пішов захищати рідну землю.
Проходив підготовку на заході України, де ще тоді відчув, що таке війна. Після ворожого обстрілу було знищено всі його документи. Далі його дорога пролягла на Донеччину. Там Анатолій зазнав серйозних поранень та, зі слів побратимів, своїм героїчним вчинком багатьом врятував життя. Після тривалого лікування захисник знову повернувся на передову. Та цього разу ворожий снаряд обірвав його життя. Вдома у Героя залишилася дружина та двоє дітей.
За інформацією Хорольської міської ради, 9 листопада у місті Бахмут внаслідок авіаудару загинули двоє мешканців громади, які разом дружили та пліч-о-пліч стримували ворожі атаки у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Молодший сержант Решта Володимир Федорович вірно ніс службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти. Воїн народився 21 липня 1963 року, проживав у селі Березняки.
Сержант Кисляк Віктор Васильович служив у частині матеріального забезпечення розвідувальної роти. Воїн народився 14 липня 1977 року, проживав у селі Єрківці. Вдома у Героя залишилася дружина та п’ятеро дітей.
Воїни-побратими стали для нас прикладом мужності та самовідданості, справжньої дружби та самопожертви в ім’я України та її народу.
Як повідомляє «Суспільне», 10 листопада поблизу села Яковлівка Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув сержант Галайко Владислав Юрійович. 25-річний боєць був родом із села Войнівка Чутівської громади.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»