За останній тиждень стало відомо про загибель десятьох захисників з Полтавщини

Кременчуцький районний ТЦК та СП повідомив про ідентифікацію тіла Гори Володимира Олексійовича, воїна 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, який тривалий час вважався зниклим безвісти.

Володимир Гора народився 23 липня 1983 року у селі Вербки Семенівського району. Навчався у Вербківській та Устимівській загальноосвітніх школах, Кременчуцькому залізничному технікумі. З 2002 року проходив службу в Збройних Силах України у військовій частині «Десна».

Загинув 17 квітня під час виконання бойового завдання поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.

Хорольська міська рада повідомила про загибель Новоселецького Максима Володимировича — солдата в/ч А3011 Національної гвардії України з позивним «Красивий». Максим Новоселецький народився 17 липня 2000 року у селі Клепачі Хорольської громади. Навчався у Клепачівській початковій школі та у Шишаківській ЗОШ. Здобув освіту операціоніста з фінансів і кредиту у Лубенському фінансово-економічному коледжі.

У 2020 році був призваний на строкову службу, а у 2021-му — підписав контракт з Нацгвардією. Того ж року був нагороджений Президентом України пам’ятною відзнакою — медаллю «Учасник військового параду». 8 лютого прибув на ротацію у Маріуполь.

Орієнтовно у травні, під час оборони оточеного окупантами міста, загинув внаслідок вибуху та осколкових поранень. Весь цей час батьки Максима сподівалися побачити сина живим і тільки у жовтні змогли попрощатися з ним.

Другий відділ Кременчуцького РТЦК та СП повідомив, що 5 жовтня поблизу села Греківка Луганської області загинув Білаш Григорій Андрійович — старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу механізованого батальйону в/ч А7014. Григорій Білаш народився 8 вересня 1968 року, мешкав у селі Броварки Градизької селищної громади. Був мобілізований 17 квітня. Отримав смертельне поранення внаслідок підриву ворожої міни. У воїна залишилася мама, сестра та онучка.

У Білицькій територіальній громаді повідомили, що 19 жовтня поблизу міста Соледар Донецької області загинув Дацько Олександр Володимирович. Воїн народився 30 липня 1995 року, проживав у селі Кустолові Кущі Кобеляцької громади. Був похований на центральному кладовищі смт Білики.

Диканська громада повідомила про загибель Семенова Олександра Миколайовича — солдата-стрільця стрілецького відділення. Воїн народився 11 жовтня 1970 року на Диканщині. Отримав смертельне поранення під час стрілецького бою з російськими військами на Донеччині.

За інформацією Мартинівської громади, 22 жовтня неподалік міста Бахмут Донецької області трагічно закінчилося життя Привиденого Сергія Васильовича. Воїн народився 9 липня 1974 року у селі Білухівка Карлівського району. Закінчив місцеву середню школу, здобув освіту механізатора, відслужив в армії. Потім працював трактористом у місцевому колгоспі, а після одруження — охоронцем. 24 лютого взяв до рук зброю і став на захист нашої держави у складі батальйону «Айдар». Отримав поранення у селі Олександрівка й після лікування у Дніпровському госпіталі повернувся на передову. Життя Сергія Привиденого обірвала ворожа куля.

За інформацією Хорольської міськради, 24 жовтня неподалік міста Бахмут Донецької області обірвалося життя Левченка Миколи Анатолійовича — стрільця-помічника гранатометника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 58-ої ОМПБр імені гетьмана Івана Виговського. Микола Левченко народився 9 травня 1990 року у селі Грушине Новоаврамівського старостинського округу Хорольської громади.

Голова Великосорочинської громади Олександр Тищицький повідомив про загибель Свиридова Анатолія Анатолійовича. Воїн народився 23 лютого 1977 року у Чернівцях. Закінчив Миргородську школу № 7. Здобув спеціальність машиніста-тракториста у миргородському ПТУ № 44.

У 1995 році Анатолій був призваний до лав ЗСУ. Отримав звання молодший сержант. Служив по контракту у 831-й бригаді тактичної авіації, згодом перевівся до оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України.

З 2014 року одним із перших пішов захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, взявши участь в АТО. 2016 року отримав поранення. Після реабілітації підписав контракт і — знову на службу. Під час повномасштабного вторгнення окупантів отримав ще одне поранення. Після декількох перенесених операцій Анатолій продовжив захищати нашу країну. Серце захисника перестало битися 24 жовтня.

Великобагачанська селищна рада повідомила про загибель Хожія Івана Миколайовича — командира танкового екіпажу. Іван Хожій народився 21 жовтня 1977 року у селі Широке у багатодітній родині. Навчався в Багачанській Першій неповній середній школі, потім — у Хорольському технікумі, де здобув спеціальність механіка. Строкову військову службу проходив у Житомирській області. Після демобілізації проживав та працював у Харкові.

Загинув 25 жовтня поблизу міста Сватове Луганської області, врятувавши ціною власного життя екіпаж свого танка. У воїна залишилися мама, сестра, дружина та три брати.

Начальник Миргородської РВА Віталій Дяківнич повідомив про загибель Гайтерова Дмитра. 32-річний житель Великосорочинської громади залишившись вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, 25 жовтня поліг у бою поблизу села Невське Луганської області. У загиблого залишилися мати, дружина, син та брати

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»