За останній тиждень стало відомо про загибель 18-х захисників з Полтавщини

Глобинська громада повідомила, що 7 березня у Київській області загинув Сьомін Олег Дмитрович — старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Олег Сьомін народився 31 травня 1974 року на Глобинщині. Знайти і доставити тіло полеглого змогли тільки зараз. Із бійцем попрощалися 10 жовтня.

Новогалещинська громада повідомила, що 19 вересня, о 21:20, під час артилерійського обстрілу в лісі поблизу Новоселівки Краматорського району Донецької області, загинув Кучеренко Анатолій Володимирович — солдат. Анатолій Кучеренко народився 3 січня 1992 року в селі Йосипівка. Першу освіту здобув у школі села Піски, а після її закінчення вступив до вищого професійного училища № 7 у Кременчуці. Згодом в Кременчуці влаштувався на роботу.

Анатолій добровільно з’явився до центру комплектування після повномасштабного вторгення. 3 липня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації. У нього залишилася матір.

Начальник Миргородської РВА Віталій Дяківнич повідомив, що 30 вересня поблизу село Ямполівка Краматорського району Донецької області загинув Безніс Валерій Юрійович — солдат. Валерій Безніс народився 9 листопада 1987 року в селі Хомутець Миргородської громади.

За даними Пирятинської громади, 2 жовтня в Купянському районі Харківської області загинув солдат Олексій Долгов. Він народився 13 серпня 1979 року у Харкові, там закінчив школу, професійно-технічне училище, працював будівельником. На Пирятинщині, в селі Яцини, живе його матір. Окрім неї, у загиблого залишилася сестра.

Голова Лохвицької громади Віктор Радько повідомив, що 2 жовтня під час мінометного обстрілу біля села Давидів Брід Херсонської області загинув Бутко Роман Анатолійович — солдат. Роман Бутко народився 13 березня 1990 року у селі Гудими Роменського району Сумської області. У 1994 році родина переїхала на Лохвиччину в село Юсківці. Після закінчення Лучанської школи навчався у Сумському аграрному університеті на юридичному факультеті, який закінчив у 2016 році.

З 2014 року брав участь в АТО на сході України. 25 лютого 2022 року був призваний до лав ЗСУ по мобілізації. У нього залишилися матір, сестра, дружина і 3-річний син.

Разом з ним у бліндажі загинув Гаврилко Дмитро Григорович — старший солдат. Дмитро Гаврилко народився 16 січня 1977 року у місті Воркута Республіки Комі. У 1982 році родина переїхала до Полтавщини, оселилася у місті Лохвиця. З 1983-го по 1991-й він навчався у Лохвицькій школі №1. У 1992 році вступив до середнього ПТУ №32 у місті Червонозаводське. Закінчив навчання у 1994 році, отримавши спеціальність слюсара КиПиА. У 1995 році проходив строкову службу у лавах ЗСУ, а в 2003-му вступив на військову службу за контрактом.

У мирному житті працював слюсарем-монтажником, охоронцем, електриком на підприємствах Лохвиччини. У червні 2014 року та протягом року брав участь в АТО. 25 лютого став до лав ЗСУ по мобілізації. У нього залишилися батьки, донька та двоє братів.

Як повідомила Кременчуцька міськрада, 2 жовтня під час мінометного обстрілу поблизу села Опитне Покровського району Донецької області загинув Супрун Сергій Анатолійович — снайпер, солдат 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону в/ч А4053. Сергій Супрун народився 25 січня 1872 року у Кременчуці. У 1987 році закінчив місцеву 16-ту школу. Потім жив із дружиною в смт Павлиш на Кіровоградщині. Став до лав ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Був мобілізований Олександрійським РТЦК Кіровоградської області. У нього залишилися матір, дружина та донька.

Горішньоплавнівська міськрада повідомила, що 4 жовтня в районі села Новомихайлівка Донецької області загинув Демків Володимир Сергійович — солдат ЗСУ. Володимир Демків народився 9 січня 1995 року в місті Новий Буг Миколаївської області. Після закінчення 11-ти класів Новобузької школи №4 вступив до Національного університету ім. Михайла Остроградського у Кременчуці. У 2018 році закінчив магістру за спеціальністю «електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».

У 2019-2020 роках працював на Полтавському гірничозбагачувальному комбінаті. Після переїзду до Кременчука працював на підприємствах міста. Був мобілізований 1 липня 2022-го. У нього залишилася дружина.

Голова Гребінківської громади Віталій Колісніченко повідомив, що 5 жовтня внаслідок мінометного обстрілу поблизу Майорська Донецької області загинув Черниш Максим Вікторович — молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника штурмового відділення в/ч А4010. Максим Черниш народився 26 лютого 1982 року в місті Гребінка, навчався в Гребінківській школі №4. Згодом здобув спеціальність механізатора у Березоворудківському аграрному технікумі. З 2002 по 2003 рік проходив строкову військову службу в ЗСУ на посаді командира відділення. 19 квітня 2022 року призваний по мобілізації. Без батька залишилися двоє малолітніх дітей.

Полтавський обласний ТЦК та СП повідомив, що 6 жовтня в районі міста Бахмут Донецької області загинув Тесля Олександр Борисович — солдат, стрілець-санітар 2-го мотопіхотного відділення в/ч А1302. Олександр Тесля народився 28 листопада 1988 року, жив у Полтаві, закінчив тут технікум. Пішов на війну добровольцем.

За повідомленням Мачухівської громади, 7 жовтня в результаті артилерійського обстрілу поблизу села Павлівка Донецької області загинув Захарчук Станіслав Євстафійович — солдат, командир відділення 6-ї стрілецької роти в/ч А2167. Станіслав Захарчук народився 27 травня 1988 року, жив у селі Мачухи Полтавського району.

За інформацією Лохвицької міськради, 7 жовтня біля села Рідкодуб Куп‘янського району Харківської області загинув Невмержицький Олександр Костянтинович — солдат, водій взводу радіозв’язку. Олександр Невмержицький народився 2 квітня 1987 року у селі Сенча. Згодом родина переїхала у місто Лохвиця, де Олександр навчався у школі №1. У 2007 році закінчив Лохвицький технологічний технікум Полтавської державної аграрної академії, отримавши спеціальність техніка-механіка. Працював водієм на підприємствах Лохвиччини. В перші дні великої війни був мобілізований до лав ЗСУ. У нього залишилися матір, дружина, двоє синів і брат, який зараз теж боронить Україну.

Відділ культури та дозвілля Семенівської селищної ради повідомив, що 7 жовтня у бою біля села Павлівка Волноваського району Донецької області загинув Ожоганич Василь Васильович — старший солдат, стрілець. Василь Ожоганич народився 6 жовтня 1994 року у селі Солідарне Каховського району Херсонської області. Невдовзі родина переїхала до Веселого Подолу на Семенівщині, де він і закінчив місцеву школу. Потім навчався у Первомайському ліцеї Харківської області, де здобув спеціальність газоелектрозварювальника.

У 2015 році був мобілізований до лав ЗСУ, проходив службу у 92-й окремій механізованій бригаді Луганської області. Згодом уклав контракт та кілька років служив у 30-й окремій механізованій бригаді. 5 років тому Василь одружився, народилась донька.

24 лютого 2022-го він був на заробітках у Чехії, а його родина — у Луганській області, під окупацією. У вересні Василь повернувся додому і став до лав ЗСУ.

За повідомленням Миргородської міськради, 8 жовтня поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області загинув Єлісєєв Олександр Олександрович — старший лейтенант. Олександр Єлісєєв народився 16 лютого 2000 року в Києві. Згодом родина переїхала в Миргород, де Олександр закінчив школу №9. Займався Кіокушин-карате -виборював призові місця на змаганнях.

Після 9-го класу вступив до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом — до Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. Влітку 2021 року пішов служити за контрактом у 14-ту окрему механізовану бригаду ім. князя Романа Великого. Був командиром взводу батареї реактивної артилерії, пройшов запеклі бої на Київщині — саме його бригада не пустила ворога до столиці зі сторони Макарова.

У травні отримав звання старшого лейтенанта і став командиром 4-ї самохідної артилерійської батареї. Його бойовий підрозділ тримав оборону в районі Бахмуту і Соледару. У серпні бригаду перевели в Харківську область для участі у контрнаступальних операціях. Разом із окремим розвідувально-диверсійним підрозділом «Kraken» його Князівська бригада звільняла українські міста і села від російської окупації. За понад 7 місяців війни Олександр став справжнім Князівським драконом, як в 14-й бригаді називають артилеристів. У нього залишилися батьки та дружина.

Кременчуцький обласний клінічний шпиталь повідомив, що 8 жовтня загинув Логвиненко Андрій Валерійович — молодший сержант, командир відділення. Андрій Логвиненко жив у Кременчуці. Був призваний на військову службу під час часткової мобілізації 12 березня 2022-го. У нього залишилися дружина та матір.

За даними Миргородської громади, 9 жовтня у Бахмутському районі Донецької області загинув Городовенко Анатолій Анатолійович — молодший сержант, командир 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти в/ч А4467. Анатолій Городовенко народився 8 червня 1973 року, жив у Гадячі. У воїна залишились дружина і донька.

Оржицька селищна рада повідомила, що 10 жовтня у Донецькій області загинув Мазняк Сергій Миколайович — стрілець. Сергій Мазняк народився у 1975 році, жив в смт Оржиця. З 2011 року був членом виконавчого комітету селищної ради, фахівцем у галузі містобудування, успішним підприємцем. 28 лютого 2022 року був призваний за мобілізацією. У нього залишилися батьки, брат, дружина та син.

За інформацією Кременчуцької міськради, 10 жовтня на Житомирщині від гострої ішемічної хвороби серця помер Черкаський Костянтин Олександрович — молодший сержант, інспектор прикордонної служби 2-ї категорії, водій відділення повітряної розвідки відділу прикордонної служби «Мукачево» в/ч 2142. Костянтин Черкаський народився 12 грудня 1995 року у Кременчуці. Закінчив школу №30, навчався у Вищому профучилищі №7. Захищав Україну з квітня 2022 року. У військового залишився батько та дві сестри, які живуть за кордоном.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, діяльність яких була пов’язана з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»