Якими мають бути укриття у школах і садочках — вимоги ДСНС

Детальніше про це ми поговорили із начальником відділу організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС у Полтавській області Олександром Мусійком. Він зазначив, що представники ДСНС лише беруть участь у комісійному обстеженні укриттів, разом із працівниками інших структур: Держпродспоживслужби, Департаменту охорони здоров’я та інших представників ОВА.

— Ми комісійно обстежуємо, беремо участь, складаємо акти і надаємо їх для вирішення питань вищим органам. Намагаємося кожному закладу освіти приділити увагу, надати рекомендації, довести до їх відома вимоги. Можемо звернути увагу на медичні пункти, медичні засоби. Але якщо в складі комісії є представники охорони здоров’я, вони професійніші в цьому питанні і дадуть кращі поради. Кожен член комісії надає свої пропозиції. Держпродспоживслужба, лабораторний центр може надати інформацію з приводу забезпечення санітарно-гігієнічних умов, — зазначив Олександр Мусійко.

Під час обстеження будівель рекомендують враховувати вимоги щодо забезпечення захисту в них населення від дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження, дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб), негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю, зовнішнього іонізуючого випромінювання (у разі радіоактивного забруднення місцевості).

Так, основне правило для всіх укриттів (не тільки у закладах освіти) — це те, що обладнання має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин. Тому, окрім місць для сидіння, там мають бути передбачені і місця для лежання — лавки, стільці, ліжка, спортивні мати, каремати тощо.

Основні вимоги до найпростіших укриттів

1. Відстань.

Укриття мають бути розташовані у складі основної будівлі закладу освіти або на відстані не більше 500 метрів до неї (рекомендується до 100 метрів).

— Дивимося, щоби потенційне укриття було у радіусі доступності. По нормах це 500 метрів, але у зв’язку з тим, що швидкість надходження інформації про повітряну тривогу може по-різному варіюватися, ДСНС рекомендує зменшити цю відстань до укриття в районі 100 метрів, — пояснив Олександр Мусійко.

2. Комунікації.

Укриття повинні бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації, вони повинні мати запас бутильованої води та окремі приміщення для встановлення виносних ємностей для нечистот.

Окрім основного, має бути передбачене резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампами тощо. Ємностями з питною водою розраховуються як 2 літри на добу на одну особу. Також має бути технічна вода, якщо відсутнє централізоване водопостачання. Виносні баки, для нечистот повинні щільно закриватися. Крім того, в укриттях мають бути контейнери для зберігання продуктів харчування.

У приміщеннях мають бути передбачені засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, мережа інтернет. Рекомендовано встановлення Wi-Fi-роутерів.

3. Відсутність отворів.

Укриття не повинні мати великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, а наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо).

4. Виходи.

Вони повинні бути забезпечені не менше, ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним.

— Якщо нормативна кількість людей в укритті менше 50 осіб, то дозволяється один евакуаційний вихід, але при цьому повинен бути передбачений аварійний лаз, — додав Олександр Мусійко.

5. Проходи.

Висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, має становити не менше 2 м (в окремих випадках не менше 1,8 м). Ширина дверних отворів повинна становити не менше 0,9 м (в окремих випадках не менше 0,8 м). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається.

Отвори при входах (виходах) мають закриватися посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м.

6. Безпека.

Через приміщення, призначені для перебування населення не мають проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж).

Укриття має перебувати у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил).

— Звичайно, укриття не повинне знаходитися поряд із небезпечними об’єктами — такими, де можуть зберігатися небезпечні речовини. Та й в самому укритті небезпечні речовини не повинні зберігатися, — додав Олександр Мусійко.

Також у приміщеннях мають бути первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення), шанцевий інструмент (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки-ножівки по дереву, по металу тощо), засоби надання медичної допомоги. За змоги, найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

7. Місткість.

Вираховується з розрахунку: 0,6 м² площі основних приміщень на одну особу. За можливості розміщення двоярусних настилів площу може бути зменшено до 0,5 м² на одну особу, при триярусних — до 0,4 м² на одну особу.

8. Товщина стін.

У разі використання приміщень на перших поверхах необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2-2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду).

9. Таблички.

Біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття) має вивішуватися табличка розміром 50×60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.

Крім того, у приміщеннях та на будівлях мають бути покажчики руху до укриттів — зі стрілками, вказівками та адресами.

Більш детально про вимоги та рекомендації до укриттів, а також пам’ятки керівникам закладів освіти можна ознайомитися у відповідному розділі ДСНС.

Актуальна інформація щодо укриттів у навчальних закладах Полтави

8 серпня перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко повідомив, що у місті готують до відкриття 44 навчальних заклади, 39 з яких мають власні укриття, а ще у 5-ти є сховища неподалік.

За словами Пархоменка, з 33 тисяч дітей, які ходили до школи минулого року, не всі матимуть змогу навчатися офлайн. Кількість дітей, яка навчатиметься у школі, відповідатиме кількості місць в укриттях, що визначатиметься у відповідності до викладених вище вимог ДСНС. Тому, в першу чергу, це будуть першачки, четвертий клас, а також перехідні класи. Остаточне рішення щодо формату навчання влада Полтави визначатиме після рішень центральної влади та обласної військової адміністрації.

Водночас, відповідно до даних системи Prozorro, за три тижні до навчального року щонайменше у половині шкіл міста ремонт укриттів ще навіть не розпочався.

Так у ЗОШ № 5, гімназії № 8, ЗНЗ-ДНЗ № 16, ліцеї № 17, гімназії № 18, ліцеї № 21, ЗОШ № 22, ЗОШ № 26, ЗОШ № 29, ліцеї № 31, ЗОШ № 34, Абазівській ЗОШ та Пальчиківському НВК ще тільки шукають підрядників, які виконають поточний ремонт підвальних приміщень. Очікувана вартість робіт, незалежно від розміру підвалу навчального закладу, визначена на рівні 500 тис. грн.

Ще для двох ЗОШ (№№ 2 та 28), трьох початкових шкіл (№№ 41, 44 та 46) та 13-ти дитсадків (№№ 2, 6, 7, 12, 13, 27, 29, 34, 36, 37, 40, 41, 55, 63, 65, 74, 78 та 83) ще тільки розробляється проектна документація з капремонту підвалів під укриття.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»