Як Іллі Киві та Сергію Чередніченку вдалося «стати соціалістами» і очолити СПУ
До ІВ «Полтавщина» звернувся заступник Голови з питань ідеологічної роботи СПУ Степан Бульба з проханням актуалізувати тему рейдерського захоплення партії через призму нещодавньої статті щодо зради Сергія Чередніченка, який був у Полтаві «головою міського осередку СПУ»
Степан Бульба попросив викласти історію захоплення партії тими людьми, які, можливо, готувалися до зради України (або ж їх готували) задовго до подій лютого 2022 року:
— В той же час далеко не всім зрозуміло, як цим «діячам» вдалося захопити СПУ — одну з найстаріших політичних партій, по суті, єдину лівоцентристську партію часів новітньої незалежності України. Я хочу пояснити це полтавцям словами із відкритого листа Раді національної безпеки і оборони, Міністерству юстиції та Службі безпеки України, який підписав голова партії Микола Садовий.
Розміщуємо цей відкритий лист на наших сторінках.
«15 червня 2022 року Восьмий апеляційний суд міста Львова ухвалив рішення про заборону Соціалістичної партії України і передачу майна СПУ та всіх її осередків державі.
Як повідомили ЗМІ, «доводи Мінюсту та СБУ проти Соціалістичної партії України полягали в антиукраїнській і проросійській діяльності та висловлюваннях трьох останніх керівників партії, передовсім Іллі Киви. Зокрема згадувалося про привітання Кивою володимира путіна з днем народження, ідеалізування його діяльності, а також про справу щодо державної зради Киви».
Жодним чином не заперечуючи, більше того — повністю підтримуючи висновки Міністерства юстиції та Служби безпеки України щодо зазначених осіб, ми змушені, однак, зауважити, що всі вони не мали законних повноважень керівників СПУ, тобто, права діяти від імені багатьох десятків тисяч громадян України, які були на той час у лавах Соціалістичної партії України.
А тепер по суті справи, щоби стало зрозуміло, як і завдяки кому ці негідники дісталися керма СПУ. 21 червня 2014 року Соціалістична партія України провела ХХ з’їзд, на якому було переобране керівництво партії, внесені зміни до Статуту СПУ і затим подано до Державної реєстраційної служби (правонаступником якої є Мінюст) документи для взяття до відома цієї інформації.
Однак звільнений з посади керівника СПУ Петро Устенко відмовився виконувати рішення з’їзду, організував рейдерське захоплення центрального офісу СПУ в м. Києві та викрав установчі документи партії. Дніпровським районним управлінням поліції ГУНП у м. Києві було відкрите кримінальне провадження, але розслідування не доведено до суду.
Водночас Державна реєстраційна служба України безпідставно відмовила у взятті до відома інформації про зміни до Статуту та у складі керівних органів СПУ. У зв’язку з цим новообране керівництво СПУ оскаржило це рішення в суді, в результаті 22 січня 2015 р. Окружний адміністративний суд м. Києва визнав дії Державної реєстраційної служби України протиправними, скасував її наказ № 467 від 25.09.2014 «Про відмову у взятті до відома інформації про зміни до статуту та у складі керівних органів Соціалістичної партії України», зобов’язавши взяти до відома подану інформацію, тобто зареєструвати ці зміни у відповідності з законом. Проте з незрозумілих мотивів (не виключено у змові з Петром Устенком) Державна реєстраційна служба оскаржила цю постанову.
Почалася тривала судова тяганина, протягом якої сталися такі події.
1 серпня 2015 року відбувся другий етап ХХ з’їзду СПУ, на якому Головою Соцпартії України було обрано Миколу Садового, але Державна реєстраційна служба відмовилася реєструвати його керівником СПУ. У той же час, намагаючись позбутися своїх опонентів у партії, а їх була абсолютна більшість із понад 100 тисяч членів СПУ, Петро Устенко у грудні 2016 року сфальсифікував рішення Політвиконкому про перереєстрацію членів СПУ, а також про відсторонення усіх перших секретарів обласних партійних організацій та призначення замість них виконуючих обов’язки — переважно навіть не членів Соцпартії України.
У подальшому П. Устенко сфальсифікував документи про проведення в лютому 2017 року так званого «чергового з’їзду СПУ», на якому його начебто переобрали Лідером СПУ. Не зважаючи на звернення членів Політради СПУ, які на той момент були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі та письмово засвідчили, що Політрада не ухвалювала рішення про скликання цього «з’їзду» (відповідно до Статуту СПУ з’їзд скликається Політрадою, яка є вищим керівним органом між з’їздами), посадові особи Міністерства юстиції зареєстрували злочинні фальсифікації П. Устенка.
Натомість, розглянувши касаційні скарги низки активістів обласних організацій СПУ, 13 червня 2017 року Вищий адміністративний суд України підтвердив чинність Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2015 року про визнання дій Державної реєстраційної служби протиправними і зобов’язання взяти до відома інформацію про зміни до Статуту та у складі керівних органів СПУ, ухвалені ХХ з’їздом 21 червня 2014 року.
Тим самим було засвідчено, що всі дії Петра Устенка від імені Соціалістичної партії України з моменту його звільнення з посади Лідера СПУ 21 червня 2014 року не мають жодної юридичної сили.
Здавалося б, законність відновлено: найвища судова інстанція ухвалила остаточне рішення, яке не підлягає оскарженню і яке слід беззастережно виконати. Так, як це робиться в кожній правовій державі. Але ні: Міністерство юстиції України, однією з основних функцій якого є забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання судових рішень, не виконало Ухвали Вищого адміністративного суду від 13 червня 2017 року. І ніякі наші звернення до тодішніх міністра юстиції Павла Петренка та генпрокурорів Юрія Луценка і Руслана Рябошапки не спонукали Мін’юст дотриматися букви закону. Більше того, на основі сфальшованих Петром Устенком документів про начебто проведений 8 липня 2017 року з’їзд, Головою СПУ було зареєстровано Іллю Киву — одіозного колишнього радника ексміністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Потім вчинилися нові фальсифікації і 24 січня 2018 року Мін’юст під орудою міністра Павла Петренка зареєстрував Іллю Киву одноосібним керівником СПУ.
Таким чином, у результаті протиправних дій посадових осіб Міністерства юстиції (чи в змові з ними?) Ілля Кива здійснив рейдерське захоплення політичного бренду «Соціалістична партія України» і майна партії на мільйони гривень. Як відомо, потім, у 2019 році, Ілля Кива від імені СПУ навіть висував себе кандидатом у президенти України, а затим по списку ОПЗЖ став народним депутатом України.
Варто зауважити, що колишніх членів СПУ це не здивувало, позаяк Ілля Кива за своїми політичними переконаннями не був соціалістом і не міг очолювати СПУ, адже, наголошуємо: фіктивність його як керівника СПУ підтверджується Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року, якою суд зобов’язав Міністерство юстиції взяти до відома інформацію про зміни до Статуту та у складі керівних органів СПУ, прийняті на ХХ з’їзді 21.06.2014 р. Тобто після ХХ з’їзду СПУ ні Петро Устенко, ні його партнер Ілля Кива зі своїми поплічниками не мали законних повноважень діяти від імені СПУ, а Мінюст не мав права надавати їм такі повноваження, реєструючи як керівників СПУ.
Наразі, як не прикро це усвідомлювати, Ухвала Вищого адміністративного суду України Міністерством юстиції так і не була виконана. Не допомогли і наші звернення 7 червня 2019 року до Президента України Володимира Зеленського та 7 листопада 2021 року до Генерального прокурора України Ірини Венедиктової.
Абсолютно очевидно, що в ситуації, яка склалася нині довкола СПУ, цілковита і безумовна вина Міністерства юстиції України. Саме завдяки злочинній бездіяльності його чиновників зрадник України Ілля Кива отримав змогу безкарно діяти від імені СПУ.
Виходячи з цього, ми вважаємо несправедливим рішення суду заборонити Соціалістичну партію України — лівоцентристську політичну силу, члени і прихильники якої протягом усіх років незалежності України демонстрували і відстоювали державницьку, патріотичну позицію, вірність проєвропейському курсу України. Натомість наголошуємо, що справжні винуватці залишаються непокараними, а, як вірно застеріг Президент України Володимир Зеленський, непокаране зло завжди повертається.»
, «Полтавщина»