Залишки розбитої меморіальної дошки Паскевичу демонтують та передадуть до Краєзнавчого музею
Влада Полтави надасть доручення комунальникам демонтувати залишки меморіальної дошки Івану Паскевичу, яку потім передадуть на зберігання в музей
7 липня на виконкомі Полтавської міськради планують розглянути питання про демонтаж меморіальної дошки російському генералу Івану Паскевичу, встановленої в центрі Полтави. Дошка знаходиться на стіні будинку міського РАЦСу на вул. Соборності, 8. У додатку до рішення вказано, що демонтувати дошку потрібно з метою відродження української національної свідомості.
Зняти зі стіни портрет російського генерала мають робітники КП «ЖЕО № 2». Меморіальну дошку Івану Паскевичу планують передати на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею імені В.Г.Кричевського. Точніше — не цілу дошку, а її залишки, оскільки від неї відбили шматок.
Нагадаємо, цю дошку встановили на перехресті вулиць Соборності, 8, та Спаської, у 2012 році — з нагоди відзначення 230-річчя з дня народження полтавця Івана Паскевича, в рамках загальнодержавних і обласних заходів. Під час урочистого відкриття активісти ВО «Свобода» вийшли з плакатами, на яких Паскевича було названо царським катом і вбивцею.
За рік дошку облили фарбою, а пізніше відбили від неї шматок. Також на стіні під нею невідомі малювали слово «кат». Відновлювати мармурову дошку не стали, але й не прибрали її. Вона і досі висить на місці у тому ж стані.
Таке неоднозначне ставлення до особистості Паскевича продиктоване його суперечливою діяльністю.
Довідково. Іван Федорович Паскевич народився 8 травня 1782 у Полтаві. Походив з козацько-старшинського роду на Полтавщині, що вів свій початок від XVII століття. Закінчив Пажеський корпус. Протягом 50 років, починаючи з 1805-го, брав участь у всіх воєнних кампаніях російської армії: російсько-французькій війні 1812 року, війнах на Кавказі 1826-1828 і 1828-1829 років, Кримській (Східній) війні 1853-1856 років. Мав велику довіру Миколи І. У 1827 році отримав графський титул з приєднанням «Єриванський», а в 1831-му — ще й титул найсвітлішого князя Варшавського, Графа Паскевича Єриванського. У 47-річному віці четвертим і останнім з українців одержав найвищий в Російській імперії чин генерала-фельдмаршала. Користувався особливою довірою і прихильністю Миколи І. Призначений в 1831 p. головнокомандуючим армією, що діяла проти повсталих поляків. На прохання австрійського імператора здійснив інтервенцію проти революційної Угорщини. У 1840 році йому надали великий маєток Демблінське, в Люблінській губернії. Помер 20 січня 1856 року у Варшаві.
, «Полтавщина»