За останній тиждень стало відомо про загибель ще дев’ятьох захисників з Полтавщини

Великобагачанська селищна рада повідомила, що 23 березня у Мар'їнці Донецької області загинув Кузнецов Олександр Васильович — 23-річний солдат. Олександр Кузнецов народився 26 грудня 1998 року. У 2019-2020 роках проходив строкову військову службу. З перших днів війни став на захист Вітчизни — 5 березня 2022 року пішов захищати Україну як доброволець. 23 березня ворог здійснив наступ на позиції механізованого батальйону Олександра. Відбулося зіткнення з противником. Олександр Кузнецов зайняв вигідну позицію для ведення вогню по живій силі противника, але під час ведення бою отримав поранення, несумісні з життям. У нього залишилися матір і сестра. Прах бійця змогли доставити рідним тільки зараз.

Олександр Кузнецов

Семенівська селищна рада повідомила, що 9 травня в селі Новомихайлівка Донецької області загинув Коваленко Віталій Валерійович — військовий з у села Малі Липняги. Віталій Коваленко народився 12 лютого 1985 року у селі Білецьківка Кременчуцького району. Потім переїхав до Семенівки, отримав атестат про загальну середню освіту, згодом закінчив Хорольське СПТУ, де здобув професію автослюсара. У 2003 році був призваний до лав ЗСУ. Після повернення працював на вагонобудівному заводі у Кременчуці, згодом — на Глобинському м`ясокомбінаті, а з 2008 року — на ТОВ «ЦукорАгроПром» у Глобиному. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов обороняти Батьківщин, отримав поранення, але повернувся на фронт. У нього залишилися матір, дружина та донька.

Віталій Коваленко

Чорнухинська громада повідомила, що 24 червня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в районі бойових дій загинув В’язовський Богдан Феліксович — старший солдат із військ зв’язку. Богдан В’язовський народився 19 червня 1991 року у родині історика та журналіста районної газети, борця за незалежну Україну Фелікса Степановича В’язовського та вчительки Ніни Михайлівни В’язовської. Навчався в Чорнухинській школі ім. Г.С.Сковороди, яку закінчив у 2008 році.

Потім вступив до Київського вищого профучилища деревообробки і за рік мав спеціальність верстатник деревообробних верстатів IV розряду. А ще за 2 роки там же здобув кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за фахом технолог деревообробки. Після училища у 2012 році був призваний до лав ЗСУ. Службу розпочав у Чернігові, а завершив у Києві — зі званням старший солдат. В післяармійський час працював на різних роботах в Україні.

У 2014 році був учасником Революції Гідності, а в 2015-му добровільно пішов на фронт захищати Україну в Донецькій області. Відслуживши рік, Богдан повернувся додому і відразу поїхав до Києва. Там його чекала кохана дівчина Вікторія, з якою він був нерозлучний аж до останнього часу.

Тоді ж, у 2016 році, знайшов роботу за фахом, працював у великій меблевій компанії ВіЯр. З посади майстра цеху з виробництва фасадів для меблів філіалу «Bel Vizo» компанії ВіЯр Богдан у перший день повномасштабного вторгнення приїхав до Чорнухинського військкомату і залишився нести службу в територіальній обороні.

3-го червня 2022 року Богдан В’язовський відбув у Донецьку область для збройного захисту держави. 24 червня радіотелефоніст відділення командно-штабних машин взводу управління розвідувальної роти, старший солдат В’язовський Богдан Феліксович загинув під час ворожого артилерійського обстрілу в районі бойових дій.

Богдан В’язовський

Пирятинська громада повідомила, що 26 червня у Бахмутському районі Донецької області загинув солдат Пидяк Юрій Петрович — 36-річний боєць з Лубенського району. Юрій Пидяк народився 20 березня 1986 року в Пирятині. Після закінчення школи навчався в ПТУ № 53 у селі Войниха Лубенського району, отримав спеціальність тракториста-машиніста. Після закінчення навчання проходив строкову військову службу. Коли повернувся додому, працював на олійниці, в санепідемстанції, на комбікормовому заводі, у ТОВ «ПКЗ-Агро». З червня 2020 року підписав контракт на службу в лавах Збройних сил України. У Юрія залишилися батьки, дружина, 11-річний син і сестра.

Юрій Пидяк

Карлівська міськрада повідомила, що 26 червня під час мінометного обстрілу у селі Кленове Бахмутського району Донецької області загинув Забара Вадим Юрійович — 29-річний старший солдат, кулеметник в/ч А2167. Вадим Забара народився 12 червня 1993 року, жив у селі Шевченківка Мартинівської громаді. У воїна залишилися батьки.

Мачухівська громада повідомила, що 26 червня під час артилерійського обстрілу взводного опорного пункту «ФІНІК» поблизу Потьомкіного Бериславського району Херсонської області загинув Саливін Олександр Олександрович — молодший сержант, стрілець-снайпер піхотного взводу піхотної роти 98-го піхотного батальйону 60 окремої піхотної бригади. Олександр Саливін народився 19 липня 1989 року, жив у селі Калашники, брав участь в АТО. В чоловіка залишились батьки, цивільна дружина та донька.

Кобеляцька громада повідомила, що 28 червня поблизу Слов’янська Донецької області загинув Шевченко Максим Михайлович — молодший сержант десантно-штурмових військ. Максим Шевченко народився 22 грудня 1997 року в місті Кобеляки. Навчався до 4 класу в Кобеляцькому ліцеї № 2, а згодом переїхав у село Кунівка та перевівся до Ліщинівської школи. Закінчив Полтавський будівельний коледж, у 2016 році отримав професію муляра-штукатура-лицювальника. Два роки служив в Кобеляцькому відділі поліції в групі швидкого реагування. Після відповідної підготовки в навчальному центрі десантно-штурмових військ був призначений на посаду військового техніка. З початку повномасштабного вторгнення РФ боєць отримав дві бойові нагороди «За вірність присязі» та «За зразкове виконання бойових завдань». У чоловіка залишилися батьки, дружина та дві доньки.

Максим Шевченко

Колишній керівник Кременчуцького військового ліцею Володимир Поляков повідомив, що 29 червня загинув Пугач Ігор Олександрович — майор в/ч 3059 Нацгвардії України з моменту її створення у 1999 році. Ігор Пугач народився 13 грудня 1979 року, жив у Кременчуці. Був командиром 2-ї патрульної роти, а напередодні повномасшатбного вторгнення РФ перевівся в іншу частину, з якою у Харкові зустрів російські війська. У військового залишилися дружина та двоє дітей.

Ігор Пугач

Голова Опішнянської громади Микола Різник повідомив, що 29 червня в результаті артилерійського обстрілу в селі Білогорівка Луганської області загинув Окара Сергій Миколайович — командир відділення. Сергій Окара народився 26 вересня 1972 року в смт Опішня. Закінчив Опішнянську школу № 1, Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства. 12 липня 1994 року розпочав службу в правоохоронних органах — у Зіньківському відділенні міліції. Заочно навчався у Національній академії внутрішніх справ України, де у 2003 році здобув вищу освіту. Більшість своєї трудової діяльності пропрацював керівником державної автомобільної інспекції Зіньківського відділення міліції, звільнився 6 листопада 2015 року. У 2015 році брав участь в АТО, потім працював на «ДТЕК». У нього залишилася дружина, двоє дітей і батьки.

Сергій Окара

Загалом, за офіційними повідомленнями, з початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації загинуло не менше 230 бійців, діяльність яких була пов’язана з Полтавською областю.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»