Водоканал планує провести водогін із Полтави у Карлівку за півмільярда гривень

Плани на таке масштабне будівництво зумовлені тим, що в Карлівському районі поступово зникає й інтенсивно насичується мінералами питна вода. Тому «Полтававодоканал» розробив комплексну програму будівництва нового водопроводу. Програма передбачає прокладання 50,6 км трубопроводу від водозабору полтавського № 2 до самої Карлівки (а також будівництво двох насосних станцій).

Трубопровід планують прокласти за маршрутом наступних населених пунктів: Полтава → Копили → Зінці → Терешки → Микільське → Кашубівка → Портнівка → Минівка → Бузова → Пасківка → Сухоносівка → Селещина → Машівка → Сахновщина → Калинівка → Карлівка.

Населені пункти, які пролягатимуть вздовж трубопроводу, також можуть підключити до централізованого водопостачання. Таким чином, після завершення будівництва, якісною питною водою будуть забезпечені 30000 мешканців Полтавської області.

Наразі на маршруті пролягання водної мережі тривають геодезичні дослідження. На наступному етапі водоканал проситиме кошти у міжнародних партнерів. Вартість робіт попередньо оцінюють у 15 млн євро, це понад півмільярда гривень.

Такий проект водоканалу викликає у громадян багато запитань. Щоби відповісти на них ІВ «Полтавщина» поспілкувалася із працівниками підприємства.

Що сталося із водою у Карлівці?

У Карлівці видобувають воду з артезіанські свердловини з двох водоносних горизонтів глибиною від 220 до 770 метрів. Потім цю воду змішують у резервуарі й подають до осель.

У Карлівському районі з криниць вода «пішла» вже давно. Хто отримує ресурс із центрального водозабору, проблем із кількістю води не має. Проблема саме у якості питної води. Водозабори розташовані в зоні, де під землею великі поклади мінералів. Щороку погіршується ситуація щодо вмісту фтору, хлоридів, заліза, сухого залишку, сульфатів та мінералізації.

Поки що воду із кранів можна пити, але з кожним роком вона стає гіршою. Хвилює збільшення фторидів і хлоридів у воді. Вони поки не перевищують допустимі норми. Якщо вони будуть збільшуватися, люди питимуть із кранів мініральний коктейль, який небезпечний для здоров’я.

Для чого вести водопровід аж із Полтави?

Пробити нову скважину у Карлівському районі немає сенсу, бо, за оцінками технологів, вона буде такою ж мінералізованою. Є інший варіант — встановити промислові або побутові фільтри осмосу для очищення води.

Вставлення промислових фільтрів на водозабор є дуже затратним процесом. Для прикладу, якщо із глибини підіймуть 1,5 куба води, то лише пів куба піде в оселі, а ще куб виллють у каналізацію. При цьому абоненти заплатять водоканалу за всі 1,5 куба води. Під час промислового осмосу третина води залишається, а ⅔ виливається. За підрахунками водоканалу, у такому разі водопостачання зросте у ціні у 2,5 раза.

Мешканці самі можуть поставити побутові фільтри на крани, але в такому разі витрати будуть ще більшими. Деякі побутові осмоси залишають лише сьому частину води, а решта йде в каналізацію. Причому осмос не вирішує проблему, він зменшує кількість хлоридів, а фториди залишаються. Використання фільтрів — це додаткове навантаження на каналізаційну мережу.

Скільки ще часу мешканці Карлівки зможуть пити воду з кранів наразі невідомо. Відповідні дослідження проводять технологи.

Чи потрібно селам централізоване водопостачання?

Вода зникає у колодязях не тільки в Карлівському районі. Проблеми із водою існують під Полтавою, наприклад в Терешках. У домогосподарствах у колодязях зникає вода і люди за свої кошти пробивають скважини на верхніх горизонтах.

У майбутньому, якщо водоканал проведе водопровід до Карлівки, по маршруту пролягання водогону місцеві громади можуть профінансувати роботи й провести собі трубопроводи. Зрозуміло, що у водоканалу є інтерес проводити такий водопровід і збільшувати кількість абонентів.

А чи не зникне вода у Полтаві, якщо її провести у Карлівку?

У Полтаві більше, ніж подвійний запас води з артезіанських свердловин. На останніх можуть видобувати 120 тисяч кубів води за добу, а сьогодні добувають близько 50 кубів. Тому, якщо ми будемо віддавати воду Карлівці, у наших оселях води менше не стане.

Скільки можна експлуатувати полтавські артезіанські свердловини невідомо. Кожні 25 років гідрологи проводять дослідження свердловин і якщо ресурсу вдосталь, то видають ліцензію на видобуток. Як показують дослідження, потужність підземних вод у Полтаві поки тільки збільшується.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»