58% українців підтримують ідею надання населенню права на володіння вогнепальною зброєю — соцопитування групи «Рейтинг»
Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» в травні на замовлення громадської ініціативи «Український арсенал свободи», зафіксували значну різницю в оцінках ситуації в Україні та на місцевому рівні.
Говорячи про Україну 73% опитаних зазначили, що ситуація в країну напружена, 22% — критична, і лише 4% — спокійна. Натомість оцінюючи ситуацію на місцях, спокійною її вважають 61%, напруженою — 34%, і критичною — лише 4%. Мешканці сходу та півдня бачать ситуацію більш напруженою, ніж респонденти центру та особливо заходу.
За останній чотири місяці значно зросла значимість для респондентів безпеки життя (52%) та захисту від терористичних і військових загроз (52%) — ці два фактори очолюють рейтинг важливих складових у сфері особистої безпеки. Соціальний захист важливий у цьому контексті для 20% опитаних, захист від корупції та контрабанди — для 18%, захист здоров’я — для 17%, захист прав людини — 13%, екологія — лише для 5%.
Серед ключових прав, гарантованих Конституцією України, найважливішим для респондентів сьогодні є право захищати своє життя (58%). Свобода слова найважливіша для 32%, право на особисту недоторканість — для 30%, право на працю — для 27%, право на соціальний захист — для 25%, право на власність для 21%. Право на пересування найважливіше для 14%, судовий захист — 13%, на освіту — 11%, на безпечне довкілля — 8%, свободу віросповідання — 7%, на підприємницьку діяльність — 6%.
Понад 90% опитаних згодні з тезою, що свобода є однією з головних цінностей для українців.
Половина опитаних вважають, що спроможні особисто захиститися у випадку виникнення раптової загрозі життю, здоров’ю чи майну до прибуття поліції. Інша половина — ні. Більш спроможними захиститися вважають себе чоловіки, молоді респонденти та ті, хто досконало володіють вогнепальною зброєю.
Опитані висловлюють більше занепокоєння за безпеку своїх близьких та рідних (91%), аніж за свою власну безпеку (63%). За власну безпеку більше хвилюються жінки, мешканці півдня і сходу, респонденти з місць, де були бойові дії, або ж окупація.
Наявність власної зброї або зброї у володінні когось з близьких чи рідних викликає більше відчуття захищеності (48%), ніж наявність поруч інших громадян з легальною вогнепальною зброєю (33%).
В умовах війни більш ніж удвічі зросла кількість тих, хто підтримує надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами. Сьогодні підтримують таку ініціативу 58%, не підтримують — 39%, таким чином вперше за історію дослідження цього питання кількість прихильників ідеї перевищила кількість противників (у 2018-2021 підтримували таку ідею близько чверті, не підтримували — більше 70%). Прихильників «озброєння» громадян більше серед мешканців центру країни, респондентів молодої та середньої вікової груп, чоловіків.
Респонденти, що мають родичів, які сьогодні захищають країну на війні, більш лояльні до ідеї надання права громадян на володіння зброєю, ніж решта.
61% вважають, що масове озброєння громадян України вогнепальною зброєю сприятиме зміцненню обороноздатності країни. 36% — протилежної думки. Більше цю тезу підтримують молодь, чоловіки та ті, хто мають бажання мати зброю.
45% вважають, що створення юридичних умов для вільної купівлі вогнепальної зброї збільшить особисті свободи громадян, 40% — навпаки вважають, що свободи будуть ущемлені за таких умов. Останніх більше серед мешканців сходу, жінок та противників створення умов для вільної купівлі вогнепальної зброї.
Водночас 58% побоюються, що вільна купівлі вогнепальної зброї призведе до збільшення злочинності. Протилежної думки — 35%. Останніх більше серед мешканців центру, чоловіків та тих, хто хочуть стати власниками вогнепальної зброї.
Близько 80% респондентів не відчували необхідності володіти вогнепальною зброєю до початку вторгнення росії. Натомість сьогодні 44% хотіли б бути власниками вогнепальної зброї і боєприпасів до неї. В результаті, сьогодні третина з тих, хто не хотів мати зброю до війни — змінили думку на протилежну, а майже половина з них хочуть аби зброю мали члени родини.
60% чоловіків і 28% жінок хотіли б зараз бути власником вогнепальної зброї та боєприпасів до неї. При цьому, якщо загалом жінки скоріше проти особисто володіти зброєю, більшість жінок середнього та молодшого віку хотіли щоб зброєю володіли члени їх родини.
Серед тих, хто хоче мати зброю, більшість (70%) хотіли б мати одну одиницю зброї. 21% — дві, 9% — три і більше. Серед видів зброї надають перевагу пістолетам (57%) та трохи менше — автоматам (48%). Рушницю хотіли б мати 18%.
Маже 60% чоловіків і 30% жінок скористалися б правом покупки вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, якби у них була така фінансова та юридична можливість.
Водночас, 64% вважають, що існує значна загроза нелегального обігу зброї після закінчення війни. 31% вважають, що хоча така загроза існує, але вона незначна. 3% взагалі не бачать можливої загрози.
7% опитаних (в т.ч. 31% чоловіків і 4% жінок) зазначили, що досконало вміють користуватися вогнепальною зброєю. 38% — в загальних рисах. 45% заявили, що не мають таких навиків. Серед тих, хто вміє користуватися вогнепальною зброєю лише в загальних рисах, дві третини хотіли б покращити свої навики. Серед тих, хто взагалі не вміє, таких — 37%. Цікаво, що серед жінок молодого та середнього віку більше половини хотіли б навчитися володіти зброєю.
Більшість опитаних (72%) підтримують ідею запровадження в Україні обов’язкового навчання з володіння вогнепальною зброєю для цивільного населення. 26% — не підтримують.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,5%. Терміни проведення: 16 травня 2022 р. Опитування проведене на замовлення громадської ініціативи «Український арсенал свободи».