На відновлення ТЕЦ у Кременчуці потрібно орієнтовно 500-800 млн грн

За попередніми підрахунками, відбудова зруйнованої теплоелектроцентралі у Кременчуці коштуватиме близько 500-800 млн грн. Це потрібно для забезпечення 180 тисяч мешканців теплом і гарячою водою. Кошти очікують отримати з місцевого, обласного та державного бюджетів, а також від приватних співвласників підприємства. Про це повідомив начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін під час прес-конференції 5 травня.

— Попередньо від 500 до 800 млн грн потрібно витратити на ТЕЦ. Зараз ще не закінчені роботи і дефектні акти, але я вже отримав листа щодо допомоги з цього питання і вчора направив його Офісу президента й Уряду. Наступного тижня планую це питання пропрацювати вже більш детально. Сьогодні мав дзвінок з Офісу президента. Пообіцяли, що наступного тижня ми зможемо відпрацювати і розробити ті або інші напрямки взаємодії, — розповів начальник ОВА.

На його думку, кошти на відновлення надаватиме сам Кременчук, область, держава. Також залучатимуться приватні інвестиції. Зокрема, голова Полтавської облради Олександр Біленький уже повідомив, що з обласного бюджету можна буде виділити від 30 до 50 млн грн.

— Плюс є власники також цього підприємства. Крім державної частки, є і приватна. Тобто загалом всі будуть долучені до цього процесу. Впевнений, що всі гуртом і разом, ми зможемо відновити роботу підприємства до опалювального сезону. Ми все робимо, щоби опалювальний сезон був, і я впевнений, що ТЕЦ буде відбудована до опалювального сезону і все ми зробимо, — вважає Дмитро Лунін.

Про терміни початку будівельних робіт і розмір фінансування з інших джерел поки не говорять.

— У першу чергу треба зробити акти дефектування, визначити: що пошкоджене, що треба робити у першу чергу, другу, третю. Щодо фінансування з рівня області, то це менша проблема. Гроші на рахунку є. Як тільки ми отримаємо документи і механізм, одразу приймемо рішення та надамо ці кошти. Що стосуєтсья рівня держави, то наступного тижня будемо спілкуватися. Що стосується місцевого бюджету, то питання до мерії Кременчука. Я знаю, що вони долучені до цього процесу і переймаються дуже. І власник. Саме власникам підприємства треба звертатися, що вони будуть робити. Тому що це спільна власність держави та приватних активів. Будемо мати більш-менш зрозумілу ситуацію наступного тижня і будемо переходити до питання робіт, — пояснив начальник Полтавської ОВА.

Окрім того, паралельно з відбудовою ТЕЦ, вирішується питання і щодо будівництва двох котелень. Це дозволить диверсифікувати подачу тепла і бути менш залежними від однієї станції. Одну планують збудувати у центрі Кременчука, іншу — на вул. Київській. Кошти очікують отримати в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.

— Минулого тижня ми подали на Київ бачення міста Кременчука, Кременчуцької міськради щодо будівництва як мінімум двох котелень на території Кременчука. Щоби зменшити залежність. Через пошкодження зменшуєтсья КПД ТЕЦ, збільшується платіжка. Це питання паралельне, альтернативне і воно буде робитися. Ми вже це проговорили — що треба будувати ці дві котельні, не зважаючи на те, чи буде ТЕЦ працювати чи ні. Вони повинні розвантажити й дозволити місту бути більш незалежним в питанні опалення, в альтернативному плані, — вважає Дмитро Лунін.

На питання про те, чи можу бути виходом для мешканців встановлення індивідуального опалення, він відповів наступне:

— Це рішення приймає орган місцевого самоврядування. Управління або Департамент ЖКГ у місті Кременчук повинне його прийняти, а потім взяти вже довідку і після цього влаштовувати у себе такий тип опалення, якщо він не заборонений законом. На мій погляд, все, що не заборонено законом, можна використовувати.

Нагадаємо, внаслідок 9-ти ракетних ударів увечері 24 квітня були зруйновані об’єкти на нафтопереробному заводі й теплоелектроцентралі у Кременчуці. Один працівник ТЕЦ — Антон Антоненко, випускник Кременчуцького ліцею № 4 «Кремінь» — загинув. Ще 7 людей потрапили до лікарні. Більша частина міста лишилася без гарячої води та опалення. Наразі під загрозою наступний опалювальний сезон.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»