Розмір тексту

На час воєнного стану в Україні ОДА припинили діяльність і стали ОВА — в чому різниця

В Україні тимчасово перестали діяти державні та військово-цивільні адміністрації. Замість них у регіонах керують обласні та районні військові адміністрації.

З початку повномасштабного розгортання наступу військ Російської Федерації на територію України 24 лютого свою діяльність припинили обласні та районні державні адміністрації. На їх базі були утворені військові адміністрації. У цьому матеріалі «Полтавщина» пояснює, як не заплутатися в усіх ОДА, РДА, ОВА, РВА та ВЦА, які вони мають повноваження і в чому різниця.

ОВА та РВА — це не помилки в абревіатурах ОДА та РДА

24 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ про утворення 25 обласних військових адміністрацій. Фактично обласні, Київська міська державні адміністрації набули статусу відповідних військових адміністрацій, а голови цих держадміністрацій — посади начальників військових адміністрацій.

Водночас, на базі існуючих районних державних адміністрацій утворили й відповідні районні військові адміністрації, а їхні голови стали начальниками РВА.

Рішення президента тимчасове і діятиме воно до скасування режиму воєнного стану. По закінченню війни ОВА та РВА повернуться до звичного режиму роботи в форматі ОДА та РДА, а також відповідного підпорядкування. Так, наразі юридична підлеглість дещо змінена.

Військовим адміністраціям дозволено більше за держадміністрації, але їх контролюють ЗСУ

Різницю та коло відповідальності обласних військових адміністрацій визначає закон «Про правовий режим воєнного стану».

Перша відмінність — це те, що військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на час дії воєнного стану. При цьому, повноваження ОДА та РДА припиняються на час запровадження ОВА та РВА. На відміну від мирного часу, ОВА підпорядковуються Генштабу ЗСУ та Кабміну.

Військовому командуванню, разом з ОВА та РВА, дозволено тимчасово обмежувати конституційні права та свободи людини і громадянина, а також — юридичних осіб. Серед таких дозволів, зокрема:

  • охорона об’єктів державного значення та особливий режим їх роботи;
  • трудова повинність та залучення до суспільно-корисних робіт;
  • використання підприємств й організацій для потреб оборони, зміна режиму роботи, та умов праці;
  • примусове відчуження та вилучення майна для потреб держави;
  • запровадження комендантської години та встановлення спецрежиму світломаскування;
  • встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду;
  • обмеження свободи пересування та руху транспортних засобів;
  • перевірка документів, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
  • заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
  • порушення питання про заборону діяльності політпартій, громадських об’єднань;
  • заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання;
  • регулювання роботи ЗМІ;
  • використання радіостанцій, телецентрів і друкарень для військових потреб;
  • заборона роботи радіостанцій та передачі інформації через комп’ютерні мережі;
  • вилучення обладнання у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану;
  • заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, алкоголем тощо;
  • встановлення особливого режиму у виробництві та продажі ліків із сильнодіючими речовинами;
  • вилучення навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин;
  • заборона окремим громадянам змінювати місце проживання без дозволу військового комісара, СБУ чи Служби зовнішньої розвідки;
  • обмеження проходження невійськової служби;
  • зобов’язання громадян розташувати військовослужбовців, евакуйованого населення тощо;
  • встановлення порядку використання фонду захисних споруд цивільного захисту;
  • посилення охорони державної таємниці;
  • примусове оселення громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України.

Водночас, там же прописані й обов’язки з евакуації населення та забезпечення їх продуктами харчування у випадку небезпеки.

Закон передбачає також, що посади держслужбовців в ОВА та РВА можуть заміщати військовослужбовці, правоохоронці та службовці цивільного захисту — якщо того потребують інтереси держави. Перелік таких посад затверджує Президент України — за поданням Головнокомандувача ЗСУ.

Подібні рішення за час повномасштабного вторгнення уже приймалися. Зокрема, 1 березня президент Володимир Зеленський звільнив з Олександра Скічка посади голови Черкаської ОДА, Сергія Гриневецького — з посади голови Одеської ОДА, а Віталія Кличка — з посади Київської МДА. Замість них відповідно були призначені розвідник Ігор Табурець, військовий Максим Марченко та генерал-майор ЗСУ Микола Жирнов. При цьому, Кличко залишився міським головою Києва.

Начальник ОВА має більше можливостей для керування бюджетом

Той самий закон «Про правовий режим воєнного стану» передбачає перелік зобов’язань та повноважень для начальника військової адміністрації. Окрім стандартних функцій з організації роботи, призначення на посади, представництва, підписання документів тощо, він ще й є розпорядником бюджетних коштів.

Останній пункт розширює постанова Кабміну № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану», що прийнята 11 березня цього року. Зокрема, вона дозволяє військовим адміністраціям:

  • вносити зміни до рішень про місцеві бюджети (за поданням місцевих фінансових органів);
  • передавати бюджетні призначення від одного головного розпорядника до іншого, перерозподіляти видатки та надавати кредити, включно з резервним фондом, додаткові дотації та субвенції, а також збільшувати видатки розвитку за рахунок зменшення інших видатків — без погодження відповідною комісією місцевої ради;
  • перераховувати кошти з місцевого бюджету державному;
  • затверджувати місцеві (цільові) програми і вносити до них зміни;
  • передавати кошти між місцевими бюджетами без укладення договорів;
  • розподіляти та перерозподіляти обсяги трансфертів з державного та місцевих бюджетів місцевим бюджетам.

Тобто це дозволяє «перекидувати» кошти в рамках бюджету на термінові потреби без додаткових скликань сесії облради та зборів депутатів на комісії. Дмитро Лунін затвердив вже не менше 10-ти таких розпоряджень, які стосуються перерозподілу бюджету, субвенцій та коштів за програмами. Але в його повноваженнях є також можливість звернення до президента з пропозицією про утворення військових адміністрацій в населених пунктах.

Військові адміністрації у містах і селах призначаються окремо

Призначення військових адміністрацій безпосередньо в населених пунктах проводиться за окремою процедурою і повинне мати вагомі підстави. Наприклад — якщо сільські, селищні, міські ради або виконкоми не здійснюють свої повноваження чи припинили їх. У такому випадку начальника військової адміністрації також призначає президент — за пропозицією Генштабу ЗСУ або ОВА.

Саме тому депутати Полтавської міськради збирали засідання комісії 15 квітня, де вимагали звіту міського голови Олександра Мамая щодо фінансування військових і переселенців.  Відсутність такого звіту та інші факти дали змогу звернутися до Володимира Зеленського.

Відповідне подання про призначення мав би подати начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін. Однак той вважає подібні заходи на сьогодні недоцільними, а збори депутатів — питанням політичної конкуренції.

У законі також прописано, що військові адміністрації у містах і селах формуються з військовослужбовців, правоохоронців, службовців цивільного захисту чи працівників, які уклали з Генштабом Збройних Сил України трудовий договір. Їхній перелік також визначає президент. Вони підпорядковуються ОВА та РДА.

ОВА та РВА не є військово-цивільними адміністраціями

Дехто називає чинні нині ОВА військово-цивільними адміністраціями, але це неправильно. ВЦА в Україні було лише 19 й вони існували до повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року — на території Донецької та Луганської областей.

Це ВЦА, які були утворені за наказом президента у 2015 році й діяли відповідно до закону «Про військово-цивільні адміністрації». Дві з них були обласними — Луганська та Донецька ОВЦА, решта 17 — міські, сільські та селищні в Авдіївці, Слов’янську, Красногорівці, Кримському та інших населених пунктах Донеччини та Луганщини.

Їхня відмінність у тому, що ВЦА діяли у складі Антитерористичного центру при СБУ або Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ, а введений з 2014 року особливий період наділяв військових у Луганській і Донецькій областях розширеними правами.

Водночас закон про воєнний стан передбачає як припинення особливого періоду, так і припинення повноважень ВЦА після утворення ОВА. Тому окремих обмежень та правового режиму на Донбасі наразі немає й місцеве самоврядування діє, так само як і решта в Україні.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему