Пішла з життя багаторічна декан факультету філології та журналістики ПНПУ Ольга Бондаревська

21 квітня, на 87 році життя, після тривалої боротьби з недугою, померла Ольга Дмитрівна Бондаревська. Багаторічна декан українського відділення філологічного факультету (нині факультет філології та журналістики) Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка (нині- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Про це повідомила доцент кафедри української літератури ПНПУ Ганна Радько. 

Ольга Бондаревська народилася 10 лютого 1936 року у селі Корсунівка, нині Сенчанської громади, у родині сільського вчителя та селянки-колгоспниці. Вона пережила голод 1947 року, знала важку селянську працю, рано втратила батька.

Після закінчення Корсунівської школи, з 1950 по 1954 роки була слухачкою Лохвицького педучилища (нині — Кременчуцьке педагогічне училище). У 1954-1956 роках працювала вихователькою у Новосанжарському дитячому будинку, у 1956-1957-му — вихователькою Пасківського дитячого будинку. У 1957-1962 роках навчалася у Полтавському державному педінституті на історико-філологічному факультеті, отримала спеціальність «учитель української мови та літератури й історії середньої школи».

З 1962-го по 1966-й роки була вихователькою, а потім учителькою української мови і літератури Полтавської школи-інтернату № 2, у 1966-1999 роках — асистентка, старша викладачка, доцентка кафедри української мови Полтавського педагогічного інституту.

15 травня 1973 року захистила в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні кандидатську дисертацію на тему «Синтаксична однорідність в українській мові». З 1975-го по 1996 рік була деканом філологічного факультету, а потім — деканом факультету української філології Полтавського педагогічного інституту. З липня 1999 року пішла на заслужений відпочинок.

За 33 роки роботи в університеті Ольга Бондаревська опублікувала 66 наукових робіт. Вона має орден «Знак Пошани», відзнаку відмінника народної освіти Казахської РСР та відмінника народної освіти УРСР, нагрудний знак «За відмінні успіхи в галузі вищої освіти СРСР», медаль «Ветеран праці», почесну грамоту Президії Верховної Ради УРСР.

Після виходу на пенсію вона вишивала, брала участь у громадських заходах міста, літературних і мистецьких подіях, писала статті. Останній рік після травми Ольга Дмитрівна занедужала і всі клопоти поділяв її чоловік Петро Карпович Бондаревський. Поряд були син Сергій з дружиною Оксаною та онук Петро з дружиною Оленкою, правнук Андрій.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»