Акція протесту, яку у Польщі організували дві полтавки, досягла мети — ЄС офіційно заборонить проїзд російських вантажівок

Місяць тому полтавки Наталія Панченко та Ірина Земляна організували блокаду вантажівок на польсько-білоруському кордоні — разом з українськими, польськими, білоруськими та іншими волонтерами. За цей час вони отримали купу погроз і були навіть спроби фізичного залякування, однак їм вдалося досягти мети — Польща пропускає останні фури, проїзд яким в ЄС буде закритий з 16 квітня.

«Учора ввечері Європейський Союз офіційно опублікував п’ятий пакет санкцій проти Росії. Він стосується, зокрема, і блокування російських та білоруських перевезень на всій території ЄС. Тонни вантажів не поїдуть в Росію, десятки тисяч людей у Росії внаслідок цього рішення втратять роботу, безліч російських і білоруських фур більше ніколи не поїдуть в Європу. Цього ми й добивалися. Адже відповідальність за пекло на українській землі лежить на всіх росіянах, які не чинять спротиву цій війні», — зазначила Наталія Панченко на своїй сторінці у фейсбуці 9 квітня.

Нагадаємо, Блокувати проїзд транспорту на польському прикордонному переході Кукурикі, що біля села Корощин, активісти почали 12 березня — після того, як звернули увагу на вантажівки з російськими та білоруськими державними номерами, водії яких відмовлялися повідомляти, що саме перевозять та говорили, що це «військова таємниця». Інші ж водії зізнавалися, що в них підсанкційні товари — зокрема, «Martini».

Одними з перших, хто прибув на кордон й став організаторками акції були двоє полтавок Наталія Панченко — правозахисниця, координаторка проектів міжнародних організацій «Open Dialogue Foundation» та «Italian Federation for Human Rights», продюсерка проектів «Ukraїner» та «Chernobyl VR Projeсt», та Ірина Земляна — медіа-експертка Інституту Масової інформації, секретарка Комісії з журналістської етики, тренерка з безпеки.

У перший тиждень учасникам акції вдалося створити затор із вантажівок, довжиною 55 км. Волонтерам доводилося кілька разів припиняти акцію, бо втручалася поліція — через закінчення дозволу на проведення заходу. Проте вони кожного разу поверталися з новим дозволом. Крім того, далі блокування проводилося і на інших кордонах — зокрема Польщі та Німеччини.

Лише після отримання рішення Наталія Панченко зізналася, що окрім погроз від водіїв вантажівок, їхніх дружин і матерів, волонтерів закидали петардами та саморобними вибуховими пристроями — намагаючись залякати. Ірина Земляна навіть подала заяву до польської поліції про те, що водії погрожували її вбити.

Ірина Земляна

За місяць блокування на морозі, під дощем і ураганом активістам із різних країн вдалося привернути увагу ЗМІ до цього питання, а також зчинити ефективний тиск на політиків ЄС.

Наталія Панченко також додала, що на цьому учасники не зупиняться. Далі вони перевірятимуть, наскільки цей пакет санкцій буде дієвим і чи призведе він до блокади торгівлі між ЄС та Росією, продовжать тиснути на Євросоюз, щоби той поступово припиняв купувати російське паливо, а також тиснутимуть на компанії, які продовжують провадити свій бізнес в Росії.

Наталія Панченко

«Обіцяємо, що ми перевіримо виконання цього пункту санкцій кожною з країн ЄС. І якщо зрозуміємо, що санкції знову недієві, то відновимо блокаду й за допомогою громадянського опору змусимо владу знайти вирішення, які дійсно затримають геноцид українців. Будемо тиснути на всі країни ЄС з вимогою негайного ембарго на російські газ, нафту, вугілля. Зосередимося на тому, щоб чинити ще більший прямий тиск на компанії, які своїми податками фінансують російських терористів. На жаль, їх ще дуже багато. Крім відомих брендів, наприклад Leroy Merlin і Auchan, є також зареєстровані в Польщі компанії, власники або акціонери яких — російські олігархи, друзі Путіна. Ми обіцяємо, що доберемося до кожного з них! Наші активісти вже складають список спонсорів Росії й незабаром ці люди стануть горезвісними. Після різанини в Бучі, Ірпені, Краматорську, Маріуполі ми зобов’язані зупинити цей бізнес, просякнутий кров’ю тисяч українців», — заявила Наталія Панченко.

Нагадаємо, Полтава приєдналася до європейської муніципальної платформи Cities4Сities, і розраховує на пряму допомогу від європейських міст.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»