Полтавка перетворила невелику майстерню одягу на фабрику із пошиття тактичних жилетів для військових

Полтавка Олена Запорожан за час війни перетворила невелику майстерню із пошиття суконь на фабрику — потужне виробництво з виготовлення тактичних жилетів для військових. Майстерня наразі має 4 робочих цехи, понад 20 швейних машин та команду швачок із різних регіонів України. На початку майстрині шили розвантажувальні жилети із брезенту, а тепер виготовляють армійську амуніцію із професійної тканини у промислових масштабах.

Щоби діяльність фабрики тривала й надалі, наразі необхідні замовлення від влади міста або ЗСУ. Це дасть роботу цехам і унеможливить передачу тактичних речей шахраям, які можуть отримати жилети безкоштовно, а потім їх продати.

Детальніше про роботу фабрики «Полтавщина» поспілкувалася з Оленою Запорожан:

— Ми знайшли американську плитоноску, зробили з неї лекала та відшили першу партію й передали її у підрозділ. На той самий підрозділ ми відшиваємо розвантажувальні жилети. Тепер ми їх робимо не із брезенту, а із професійної тканини.

Ми оформилися як підприємство і є платниками податків. Можемо вийти на самоокупність, якщо будуть замовлення. Щоб не просити у людей кошти на тканину і гарнітуру. Чекаємо замовлення від міськради чи військових частин, щоб все було прозоро й офіційно, щоби не було до нас претензій. Щоби ми по своїй наївності не потрапили в оборудки спекулянтів і різних ділків. Всі виготовлені жилети ми надаємо військовим безкоштовно, підзвітно передаємо з рук в руки і щоб не сунули туди якийсь поганий метал. Ми чекаємо надходження матеріалу по благодійній програмі. Кошти братимемо тільки за роботу із врахуванням всіх комунальних послуг, за які нам треба платити.

Наші плитоноски проходили дослідження на полігонах. Трішки були зауваження, ми з’ясували в чому причина і все переробили. Тепер вони міцні й дуже хорошої якості. Наприклад, нам показували фабричні плитоноски нацгварційців, то це просто ганчірки. Підрозділи закупили бронежилети, витягли із них плити й вставили у наші плитоноски.

У нас зараз швидкі темпи роботи, але ми все одно не встигаємо за потребами. Потреб від ЗСУ дуже багато. Ми уже безкоштовно віддали понад 2 тисяч розвантажувальних жилетів і плитоносок.

Я думала отримати замовлення через органи міського самоврядування, але там є кошти тільки на тероборону, а ЗСУ має фіксуватися генштабом. Окремо офіцери від ЗСУ звертаються, вони пропонують нам оплату, але ж ми не знаємо хто вони такі. Звідки я знаю, що цей майор чи капітан потім не піде її продавати? Нам потрібне офіційне звернення від командування.

Ми зрозуміли, що якщо не будемо хоч трішки заробляти, то підприємство стане, тому і відкрили ФОП. Мені потрібно «прикрити» своїх дівчат. Мої дівчата вже знесилені фізично, деякі працюють без вихідних по 12 годин. Хоча графік вільний і працює хто скільки зможе. Жодна зі швачок чи закрійниць досі не заїкнулися про зарплатню. У мене працює дівчинка, у неї своє підприємство, але вона зранку приходить і до вечора у мене шиє. Дівчата відриваються не тільки від роботи, вони відриваються від своєї сім’ї. Тому я не можу так вчинити, щоб все це розпалося.

Нам наразі потрібні на роботу швачки. Ми будемо готові оплачувати їхню роботу, бо у нас уже можуть буди замовлення. Ми можемо створювати робочі місця, давати людям роботу, платити податки й підіймати економіку України. Ми співпрацюємо з іншими цехами, у яких є робочі руки. Один цех збирався закриватися, бо у них не було замовлень, ми поділимося із ними роботою.

Чекаємо на замовлення від міської влади, також потрібні робочі руки.

Якщо хтось хоче закупити тканини, то ми відшиємо і візьмемо кошти тільки за роботу.

З усіма питаннями та пропозиціями щодо співпраці звертайтеся на Facebook-сторінку Олени Запорожан.

З питань працевлаштування професійних швачок телефонуйте: +380 50 281 1055, Олена. 

Нагадаємо, що у Полтаві вже на початку широкомасштабного вторгнення організували виробництво бронежилетів. За короткий період люди пожертвували на виготовлення захисної амуніції близько 650 тис. грн. В результаті військові безкоштовно отримали 245 комплектів. Нині виробництво продовжується.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»