У Полтаві команда друзів виготовила та безкоштовно надала майже 250 бронежилетів — кошти потрібні тільки на подальше виробництво
За короткий період люди пожертвували на виготовлення бронежилетів близько 650 тис. грн. Військовим безкоштовно надано 245 комплектів. На сьогодні існує попит ще на 7000 бронежилетів
На початку березні у Полтаві команда однодумців вирішила організувати виробництво «броників» для потреб армії та тероборони.
Процес не зупинився, адже за наслідками нашої публікації та поширенням оголошення в соцмережах існує шалений попит на цю продукцію. При цьому у мережі з’явилися оголошення щодо продажу цих бронежилетів, хоча команда наголосила на тому, що не продають свою продукцію.
Більш вичерпну інформацію «Полтавщина» отримала від екс-керівника департаменту будівництва Полтавської ОДА Тимофія Голбана, одного з ініціаторів проекту.
Тимофій Голбан:
— У перші дні після початку війни всі були шоковані і думали над тим, чим ми можемо допомогти. Коли в ході обговорень зрозуміли, що ми можемо налагодити пошив броненосок і загартування бронеплит (до процесу залучили велику кількість різних людей), то вирішили спробувати.
Одразу почали все робити за свої гроші (команда друзів вклала 300 тисяч своїх), купили перший метал, загартували, відстріляли плити. Військові, які допомагали відстрілювати, були задоволені результатом. Зробили першу партію — роздали на місцях. Перша партія — 185 штук.
Виготовлення бронеплит
Відстріл бронеплит
Якоїсь миті вирішили зібрати донати та оголосити про наші потреби. З того моменту ми зібрали близько 650 тисяч гривень, це за увесь час. Після розміщення оголошення в соцмережах — кількість запитів тепер нереальна, ми вирішили робити відправки через офіційні листи від військових частин. На сьогоднішній день маємо запити на понад 7000 одиниць продукції.
— На що потрібно звернути увагу людям, для розуміння нюансів вашого виробничого процесу?
— По-перше, тимчасовий лаг від закупівлі металу до виробництва комплекту — 7 днів. По-друге, ми вже безкоштовно роздали 245 броників (є листи підтвердження, ми їх почали збирати, щоб упорядкувати облік). Третє — усі зібрані гроші були відправлені на закупівлю металу. Ми своїми коштами (200 тис. грн) ще додали на виготовлення броненосок.
Найголовніший момент — увесь бізнес і всі люди, які залучені до процесу, роблять все безкоштовно і навіть дають свої чималі суми грошей. На жаль, вартість металу значно збільшилася, коли продавці зрозуміли, що попит на нього шалений. Тому комплектуючі зросли в ціні в окремих випадках — більше, ніж удвічі. На сьогоднішній день ми маємо борги перед постачальниками. Виробимо метал, а потім думатимемо, що робити далі.
— В мережі зустрічалися пропозиції щодо продажу бронежилетів. Як реагувати на такі пропозиції?
— Те, що називають «продажем» — це відшкодування виробничих витрат. У той час, коли метал та тканини дорожчають і їх немає взагалі, то ми продовжуємо виробляти за рахунок додаткових вкладень зі свого боку. Тим більше, що ми вдосконалюємо продукт — додаємо хороший захист від осколків та демпфер на пластину, міняємо модель броненоски. Наше головне завдання — видати якомога більше гарного захисту.
Тому ті, хто кажуть «продаж», не зовсім правильно розуміють ситуацію. Повторю, це не продаж, а відшкодування витрат. І то, приймаємо кошти від тих, хто це може зробити. Якщо нам не відшкодовуватимуть зовсім, то виробництво припиниться — у нас просто закінчаться ресурси.
Додам, що 36 штук ми передали «Батальйону небайдужих», вони їх розподіляли самостійно.
Нагадаємо, з початком війни майстерня Олени Запорожан та соціальне підприємство «Навчально-виробничий центр» переорієнтували власні сили на пошиття бронежилетів, спальників та іншого спорядження для захисників.
, «Полтавщина»