Затриманий під Миколаєвом російський пілот має родичів у Кременчуці, а його дружина — у Харкові

5 березня у Миколаївській області наші ППО збили російський літак Су-30СМ, пілотом якого був 32-річний Олексій Головенський — майор, командир авіаційної ескадрильї військової частини 59882, що в Криму, у місті Саки. Він здався у полон українським військовим і зізнався, що здійснював повітряну розвідку. Пізніше СБУ з’ясувала, що матір полоненого Ірина Головенська живе у Кременчуці. Це підтвердив і сам Головенський на прес-конференції 11 березня. Крім того, він додав, що родичі його дружини у Харкові й він не знає, що з ними.

Тут і надалі ми подамо пояснення полоненого майора та його матері у перекладі на українську, адже на відео вони і так дають коментарі російською і їх можна переглянути.

«Мене звати Головенський Олексій Сергійович. Я майор авіаційного полку 43-го окремого морського штурмо-авіаційного полку, який базується на аеродромі в Саках, Автономна Республіка Крим — морська авіація воєнно-морського флоту. Хотів би розповісти. Починаючи з 23 лютого 2022 року, особовому складу полку, там, де я проходжу військову службу, був доведений наказ верховного головнокомандувача збройних сил Російської Федерації про початок операції з вторгнення в Україну та подальшого його захоплення.

Так, з 24-го числа наш полк уже повністю був приведений до вищого ступеня бойової готовності — заряджений усіма видами озброєння авіаційних засобів ураження — і приступив до виконання бойових вильотів. З 24 лютого по 5 березня особисто я здійснив 7 бойових вильотів, метою яких постійно була розвідка, виявлення технічних засобів, радіовипромінювальних засобів протиповітряної оборони Збройних Сил України для їх подальшого придушення та знищення. У кожному польоті — постійне ведення візуальної повітряної надводної обстановки — як в акваторії Чорного моря, так і в акваторії Азовського моря.

Авіація Республіки Крим, яка брала участь у вторгненні в Україну, також постійно забезпечувала підтримку з повітря сухопутних військ під час їх вторгнення на територію України. Моєму авіаційному полку, де я проходжу військову службу, також була доведена задача про заплановану висадку морського десанту з кораблів військово-морського флоту на територію України, а мені, як авіації — із забезпечення цієї висадки та їхньої підтримки.

Усі мої вильоти та вильоти моїх однополчан виконувалися цілком безпечно — ніхто ні про що не переймався, оскільки наше керівництво постійно доводило інформацію, що Україна слабка у протиповітряній обороні, що все старе, що все не працює, тому «літайте, вторгайтеся, нічого не бійтеся».

У результаті 5 березня 2022 року, отримавши черговий злочинний наказ із виконання бойового вильоту, я злетів з аеродрому Саки й мене направили за кордон, на територію України — саме до Миколаївської області — з метою виявлення радіовипромінювальних засобів ППО супротивника для подальшого знищення, а також постійного ведення розвідки літальних апаратів на території України. На території України, у цьому бойовому вильоті, упродовж півгодини я здійснював розвідку, нічого не підозрюючи, ні про що не думаючи, у результаті чого був збитий протиповітряною обороною України — двома ракетами, катапультувався та потрапив до рук людей Збройних Сил України.

З цього випливає, що мене моє керівництво просто відправило як наживку на стовідсоткову смерть, нічого мені не довівши. І судячи з уражених літаків ПКС Росії, про це не говорилося нікому. ППО в Україні працює, працює відмінно. Навіщо нас шлють як м’ясо — незрозуміло.

Звертаючись до українського народу, хочу сказати: я дуже шкодую про те, що опинився на вашій території, що військовослужбовці — такі як я, які беруть участь у вторгненні та захопленні вашої країни, піддають вас смертям, спаленню міст, повному хаосу. Я дуже каюся у виконанні цих вильотів, дуже жалкую, що виконував злочинні накази.

Звертаючись до військовослужбовців Російської Федерації, хотів би їх закликати одуматися та терміново зупинитися. Уже збили десятки літаків, десятки вертольотів, сотні й тисячі родин вже залишилися зруйновані — як на території України, так і на території Росії. Тому вимагаю, прошу зупинитися, їхніх начальників, командирів — одуматися, відвести війська, припинити будь-які види бойових дій як на землі, так і в повітрі. Я дуже хочу сподіватися, що мене багато хто почує, що моє звернення дійде до кожного військовослужбовця Російської Федерації.

Також хотів зазначити, що знаходжуся на території України уже 7 днів. Зі мною обходяться добре, хоч я і військовий злочинець. Мене не били. Зі мною розмовляють навіть російською мовою. Як нам подають, «фашизму, „антиросії“ я досі тут не побачив.

Також, знаходячись у госпіталі на території України, постійно — і вдень і вночі — чую повітряні тривоги про ракетну небезпеку, які не завжди залишаються без приводу. Чути вибухи, чути стрілянину, чути ураження якихось будівель. Але це відбувається саме у місті. Тобто ні про яке розташування якихось військових частин або інфраструктури Збройних Сил України і мови немає. З цього виходить, що по всій території України просто проходить глобальна неконтрольована зачистка міст, де залишилися та продовжують жити мирні мешканці народу України. Ще раз хочу звернутися до військовослужбовців Російської Федерації. Зупиніться, подумайте. У нас немає причин воювати з народом України», — розповів Олексій Головенський.

Один з присутніх журналістів попросив його відповісти, чи правдива інформація про те, що в Україні у нього є родичі. На це майор сказав:

«Так, на території Полтавської області у мене завжди були родичі. Я до них раніше приїжджав — до смерті бабусі та дідуся. Якийсь час мій батько доглядав за ними. Після похорону він ще якийсь час залишався в Україні та жив для подальшого продажу будинку та переїзду до мене й онуків. Його законна дружина мала перевезти його до Краснодару через інсульт і проблеми зі здоров’ям, але я не знаю, де вони і що з ними. Ба більше — у моєї дружини родичі у Харкові навіть.»

На питання інших про те, як це — бомбити близьких тобі людей — він зазначив:

«Я вибачаюся, але я не літав на такі задачі. Але літають інші. Я в шоці від цього. Мені показали місто — як воно зачищене, ні з ким немає зв’язку. Навіть не уявляю, що там і де родичі.»

Також на прес-конференції він зізнався, що брав участь в операції у Сирійській арабській республіці у 2018 році. Його полк тоді, як морську авіацію, у терміновому порядку відправили на аеродром Хмеймім, у Сирії — для стандартних задач: розвідки, патрулювання, виявлення кораблів і повітряних суден в усій акваторії Середземного моря.

Щодо наступу на територію України, то, за словами Головенського, у його полку увесь лютий були оголошені навчання військово-морського флоту. Кораблі в усій акваторії Чорного та Азовського морів проводили ракетні стрільби й взаємодію. А його полк, як морська авіація, забезпечувала їх розвіданими про іноземні кораблі в акваторії. Відповідно, літаки цього полку уже були готові до наступу, увесь особовий склад уже був у підвищеній готовності — посилені чергові сили, наряди.

Окрім того, Олексій Головенський підтвердив інформацію про те, що військових «накачували» пропагандистською дезінформацією й отримати інші дані у них не було можливості:

«Як той, хто живе на території Криму, уже після початку військової операції із вторгнення в Україну, постійно на всіх каналах телебачення транслювалися готові ролики про військовополонених Збройних Сил України. Їх навіть не військовополоненими називали, а що вони затримані — у госпіталі, зараз із ними поговорять і відпустять додому. Після початку спецоперації у нас забрали усі телефони та види зв’язку.»

За словами майора, у його авіаційному полку дві ескадрильї, у розпорядженні яких були літаки Су-24 та Су-30.

«Су-24, в основному, не літають, тому що вони старих, перших версій. Їх нещодавно змінили на модернізовані, але лише тому, що ПКС віддала свої старі військово-морській авіації. А друга ескадрилья повністю забезпечена була новими Су-30СМ — надманевреними. З досвіду їх 7-річного використання, вони дійсно придатні до вищого пілотажу. Але, зі встановлених на них засобах, для ведення якихось бойових дій, як мінімум, не підходять», — зазначив Головенський, додавши, що причиною гибелі його колег, які намагалися катапультуватися з інших літаків, могло бути те, що пілоти не мають можливості перевірити працездатність парашутів і крісел під час прийому літака й вильоту.

Наприкінці прес-конференції він та інші полонені пілоти заявили, що будуть згодні відбудовувати зруйновані українські міста, якщо їм нададуть таку можливість.

Напередодні СБУ взяла коментар в матері полоненого Ірини Головенської, яка зізналася, що не розуміє дії сина і дізналася про них зі ЗМІ:

«Я, Головенська Ірина Юріївна, живу у місті Кременчуці Полтавської області. Мій рідний син Головенський Олексій проходив військову службу пілотом у полку морської авіації Російської Федерації, що дислокується на окупованій Російською Федерацією території Криму — у місті Саки. 5 березня 2022 року, виконуючи злочинні накази командування російської армії, літаком Су-30СМ, вилетів у Миколаївську область, де був збитий українськими ППО, і потрапив у полон. Про цю новину ми дізналися із засобів масової інформації — переглядаючи репортаж про збитих льотчиків над Миколаєвом. Мене захлеснуло горе й сором за свого сина. Ми неодноразово у Кременчуці чули виття сирен повітряної тривоги. І мені було важко зрозуміти сина. Як можна було виконувати злочинний наказ командира про бомбардування України? Звичайно, я переживаю за свого сина — потрапив у полон, але, дякувати Богу, залишився живим. Перепрошую перед українським народом за сина та за себе — що не змогла виростити нормальну, гідну людину».

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»