У Полтаві школа налагодила виробництво балаклав, рукавиць та рюкзаків для армії

Боротьба із російським агресором об’єднала українців заради єдиної цілі — встояти й перемогти. Люди й організації, які раніше були далекі від військового ремесла — зараз активно допомагають армії.

У Полтаві школи стали центрами де допомагають вимушеним переселенцям і збирають допомогу на територіальну оборону і регулярні війська ЗСУ.

Одна із полтавських шкіл, не будемо її називати із міркувань безпеки, налагодила у своїх класах виробництво одягу й амуніції для військових. На базі майстерень із трудового навчання відкрили швейних і нарізний цех. Там виготовляють балаклави, рукавички, рюкзаки, смужки для маскувальних сіток.

Нарізний цех

До роботи долучилися вчителі, старшокласники і їх батьки. Люди допомагають чим можуть. Хтось приносить одяг і матерію, хтось сідає за машинку, а дехто займається доставленням виготовленої продукції

Детальніше про роботу цехів розповіла Тетяна Таран, яка й організувала виробництво в школі.

— В перший день війни ми сиділи вдома і були налякані. На четвертий день уже не можливо було сидіти й у мене виникла ідея організуватися та зробити щось корисне. Спочатку я виготовляла українські прапори. Потім я перейшла на смужки для маскувальних сіток. Кинули клич у групі у Viber по класах. Хто живе ближче до школи почали зносити речі.

Коли ми побачили, що до нас приносять гарні тканини, виникла ідея шити рюкзаки для армії. Потім почали виготовляти теплі рукавички та балаклави.

В кожну пару рукавичок вкладаємо нашу душу, тепло наших рук, щоби наших воїнів вони зігрівали. Люди приносять багато військових тканин. Можна сказати, що у кожної рукавички чи балаклави своя історія. Наприклад, один із баків приніс офіцерську тканину, яку йому давно вручили для шиття парадної форми. Форму так і не пошили, але зараз вона згодилася для хороших теплих рукавичок. Також передають сюди солодощі, щоби якусь участь проявити.

Швейний цех

Виготовлення балаклав. Як форму для вирізки використовують портрет Петра Порошенка.

Команда майстринь працює із 8 ранку до 17 години. Всі працюють по можливості, якщо комусь треба раніше, то нікого не тримають. Але більшість жінок працюють до самого вечора, не витримують хіба що швейні машинки, які інколи перегріваються. Одне із полтавських підприємств надало швейні машинки та механіка по огляду та обслуговуванні.

Всього у двох цехах шість швейних машинок, одна машина з оверлоком і є електричний ніж для професійного розкрою.

У цехах працює близько 20 майстринь. Це вчителі, старшокласниці і їх батьки. Деяким зручніше працювати вдома, вони беруть матеріал і приносять готові речі.

За 10 днів у майстерні пошили 300 пар рукавичок, 150 рюкзаків і 50 балаклав.

Виготовлений одяг і рюкзаки передають волонтерам, а ті перевозять їх на блок-пости. Смужки передають у одну із полтавських майстерень де виготовляють маскувальні сітки.

Тетяна Таран із рукавичками пошитими із військової тканини.

А це мама Юлія. Вона працює не в цеху, а виготовляє рюкзаки вдома, а потім приносять у школу.

Шкільна майстерня потребує матеріалів для роботи.

• шерстяна тканина;
• плащівка;
• фліс;
• фланель;
• трикотажне полотно;

На рюкзаки:

• плащівка;
• міцна тканина.

Балаклави:

• трикотажне полотно;
• водолазки тощо

На смужки потрібна будь-яка тканина темних відтінків.

Бажано щоби одяг був чистий і без запаху.

Контакт: 0505896754

Команда майстринь.

Нагадаємо, що у Полтаві соціальне підприємство «Навчально-виробничий центр», яке шило сукні та блузки для замовника з Франції, переформатувалося на пошиття бронежилетів і спальників для військових — скаржаться на нестачу тканини. А Полтавка Олена Запорожан запустила виробництво розвантажувальних жилетів. 

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»