Уроки Чугуєва та Куп’янська для Полтавщини — українським залишається лише підготовлене до оборони місто
Військові нагадують про важливість інженерних споруд для оборони міст та селищ. Це змушує ворога шукати інші шляхи, він витрачає час, паливо і стає легкою мішенню для наших військ
В сьогоднішніх умовах на кожного мешканця Полтавщини покладається завдання щодо захисту підступів до своїх селищ і міст, побудови інженерних загороджень, позбавлення ворогів можливості поповнити свої засоби пальним чи боєприпасами.
Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (військкомат) довів цей аргумент прикладами двох міст Харківщини — Чугуєва та Куп’янська.
«Досвід показав, що проведена робота щодо посилення захисту своїх населених пунктів на півночі Полтавщини вже дала свої плоди — ворог не пройшов і не пройде в подальшому. Там на дорогах викладені бетонні блоки, що значно уповільнює або навіть блокує рух ворожої бронетехніки, на узбіччі виставлені протитанкові їжаки, відсутні дорожні вказівники, зруйновані мости тощо. Як результат — російським колонам постійно доводиться шукати інші маршрути — вони втрачають час, витрачають пальне і, як наслідок, стають легкою мішенню для наших військ. Така тенденція спостерігається в багатьох українських містах, містечках і селищах. Окупанти не можуть пройти там, де їм не дозволяють!
Проте, на жаль, навіть на Полтавщині трапляються випадки, коли місцева влада не може (або не хоче) організувати оборону і спротив ворогу.
У якості прикладу хочемо навести два міста на Харківщині — Чугуїв і Куп’янськ. В Чугуєві ще 24-25 лютого всі промислові підприємства і агрофірми об’єдналися, щоб перевезти свої бетонні плити, блоки та інші будматеріали у визначені місця для побудови блокпостів чи різних інженерних загороджень.
Усе необхідне для захисту Чугуєва — важка будівельна техніка, бензопили, зварювальні апарати тощо — знаходилося протягом лічених хвилин та оперативно доправлялося до оборонців міста. Як результат — Чугуїв по теперішній день, не дивлячись на бажання окупантів, — український.
Натомість у Куп’янську, в першу чергу, через зволікання лідерів місцевої громади в плані посилення територіальної оборони, місто було не готове до приходу окупантів. У результаті все-одно важка техніка була виділена, а захисні споруди — побудовані, але вже для російських окупантів.
Здавалось б однакові за чисельністю мешканців і наявністю промислових підприємств два міста Харківщини — Чугуїв та Куп’янськ. Проте в результаті діаметрально протилежних підходів керівництва територіальних громад до захисту своїх населених пунктів маємо різні наслідки. Надзвичайно сумні наслідки цих упущень для Куп’янська.
Перефразовуючи відомий вислів Наполеона Бонапарта, громади, які не бажають будувати собі оборонні укріплення, незабаром будуть змушені будувати укріплення ворогу.»
Нагадаємо, що наприкінці лютого полтавські підприємства розпочали масове виробництво протитанкових металевих та бетонних «їжаків».
, «Полтавщина»