У Кременчуці популярно «зашивати» стіни
Щоб зберегти тепло в оселях, кременчужани утеплюють зовнішні стіни багатоповерхівок — покривають додатковим шаром ізоляційного матеріалу. Це рятує не лише від холоду, а й вирішує проблему підвищеної вологості та плісняви в оселі. Для цього не потрібні дозволи з управління архітектури, але треба отримати погодження із ЖЕДу.
— Будинки в Кременчуці утеплюють і за власний кошт, і за рахунок місцевого бюджету, — зазначив керівник управління УЖКГ Кременчука Олександр Любенко. — З міської казни в Кременчуці минулого року утеплили три будинки, на це використали біля двох мільйонів гривень. Індивідуальне утеплення стін кременчужани роблять за свій кошт. У таких випадках утеплюють окремі стіни власної квартири, а не весь будинок, бо зібрати значну суму грошей в складчину з усіх мешканців нереально, дехто не може собі дозволити вкласти кілька тисяч гривень на покращення житлових умов.
Олександр Любенко повідомив, що кременчужани зверталися до управління з проханням утеплити окремі квартири за рахунок міської казни, але індивідуальні звернення в УЖКГ не розглядають.
Між тим, індивідуальне утеплення вже набуває популярності серед кременчужан, адже, за підрахунками фахівців, стіни панельного будинку втрачають до 40% тепла, тобто майже половина коштів, сплачених за тепло, іде «на вітер». Зовнішнє утеплення стає рятівним для тих, хто мешкає в кутових квартирах і втомився щороку переклеювати шпалери, які мокріють і покриваються чорним нальотом. Тоді і вирішують «зашити» стіни, що може коштувати господарям від кількох тисяч до 10 тисяч гривень. Вартість робіт залежить зокрема й від того, на висоті якого поверху їх доведеться проводити.
Щоб «зашити» стіни, не потрібні дозволи з відділу архітектури.
— Конструктив будинку не змінюється, перепланування не здійснюється, тому дозвіл міськради не потрібен, — прокоментував головний архітектор Кременчука Віктор Труш.
В управлінні ЖКГ повідомили, що для утеплення необхідно погодження від ЖЕДу. Між тим, співробітники одного із ЖЕДів Кременчука повідомили, що до них жодного разу не зверталися за подібним погодженням.
, «Полтавщина»