Власник згорілого готелю «Голд»: Рейдери, що намагалися забрати будівлю, захопили квартири й офіси у 7-ми містах
Ігор Дігоров, готель якого згорів під час рейдерського захоплення 5 років тому, розповів деталі тодішнього штурму, а також заявив, що ті самі люди забирають проблемні будівлі по всій Україні
Кілька тижнів тому «Полтавщина» публікувала матеріал на основі даних реєстру судових рішень, який проливає трохи світла на грудневі обшуки НАБУ в Октябрському райсуді Полтави. Детективи підозрюють, що суддя Ірина Блажко вимагала $15000 хабаря в Ігоря Дігорова — власника згорілого готелю «Голд», питання власності якого понад 5 років розглядається у судах.
Після цієї публікації до нашої редакції звернувся сам Ігор Дігоров, який запропонував викласти свою версію історії рейдерства та судової тяганини. Тож публікуємо його розповідь без змін, з коментарями від редакції.
«Наприкінці 2016 року в засобах масової інформації з’явилися статті, присвячені рейдерським захопленням квартир, нежитлових приміщень та земельних ділянок київською компанією — Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі — ТОВ «ФК «Поліс»), яка у 2015 році уклала договір факторингу (викупила боргові права у банку «ВТБ» — ред.).
А саме, починаючи з листопада 2015 року по грудень 2017 року, «чорними» приватними нотаріусами Тишко І.О., Татарінцевої Є.А., Бондаренко, всупереч вимогам чинного законодавства було вчинено понад 250 реєстраційних дій, які призвели до того, що власниками квартир та нежитлових приміщень у м. Полтава, Миргород, Харків, Луцьк, Чернівці, Херсон, Київ, стало ТОВ «ФК «Поліс».
У подальшому, маючи на руках витяги з Єдиного державного реєстру нерухомого майна, ТОВ «ФК «Поліс», за допомогою озброєних чоловіків, вривалося до квартир, приміщень. На вулиці було вигнало сотні сімей та суб’єктів господарювання. Знищено майно та пошкоджено приміщення.
Так, у Полтаві, на проспекті Першотравневому, 17б, не лише було захоплено приміщення озброєними чоловіками з ТОВ «ФК «Поліс», а фактично, спалено його. На 2-му поверсі будівлі був облаштований готель, у якому жив і я. Ми встигли закрити будівлю і мало не через цей 2-й поверх, виселяли мешканців. Тримали оборону. У день захоплення у мене була з собою мисливська зброя.
Пожежа у готелі «Голд» 26 жовтня 2016 року
У Києві їм не дали дозволу на захоплення, тому вони чекали до ранку і потім кинули гримучу суміш. Ми вже тоді були на нервах, сильно випили та лягли спати, тому навіть не чули запаху. Хлопець, який лежав ближче до дверей, втратив свідомість і ми його винесли та передали медикам «швидкої». А заяви про те, що мій син зі зброєю не пускав пожежників, неправдива. Це я був зі зброєю і, спросоння та переляку, направив рушницю на поліцейських, які зайшли першими. Коли зрозумів, що це не рейдери, опустив її.
У подальшому, у 2017 році, власникам цієї будівлі зі сторони ТОВ «ФК «Поліс» почали надходити погрози щодо завдання шкоди здоров’ю та життю та запропоновано відмовитися від захисту своїх прав у судах. Спочатку пропонували віддати мені два згорілих поверхи, а решту, разом із розпочатим будівництвом — віддати їм, а потім представники компанії змінили думку. Запропонували мені невелику суму коштів, яка не компенсувала мені навіть витрат на будівництво.
Схожі історії відбувалися й в інших містах.
У Миргороді озброєні чоловіки, на чолі з представником ТОВ «ФК «Поліс» Андрієм Кривутенком, увірвалися до приміщення на вул. Гоголя, 84, що належало ТОВ «Пермус», та вигнали власників й орендарів. У 2018 році засновника ТОВ «Пермус» Володимира Сидоренка за те, що він дозволив собі звернутися до Миргородського міськрайонного суду із заявою про забезпечення позову та накладення арешту на це приміщення, було вбито. Він пішов на риболовлю і нібито «випадково» потонув, хоча його донька Олена Сидорова заявляє, що батько напередодні сам запрошував до свого будинку і казав, що там безпечно.»
«Полтавщина» знайшла підтвердження історії рейдерського захоплення підприємства, але інформацію про обставини смерті власника нам знайти не вдалося.
«Аналогічна ситуація відбулася і в Херсоні, де в липні 2017 року, на вул. Кулика, 137б, той же самий й Андрій Кривутенко, за допомогою озброєних чоловіків, вчинив бійку та здійснив напад на магазин «Карандаш». У травні 2019 року, було вбито власника цього магазину Сергія Курдіновського було вбито — його знайшли повішеним.»
«Полтавщина» знайшла підтвердження історії рейдерського захоплення магазину, але інформацію про вбивство чи смерть власника у публічних джерелах нам знайти не вдалося. Судячи з даних соцмереж, співвласниця магазину наразі не продовжує підприємницьку діяльність.
«Схожа ситуація була у Дніпрі. Там убили фермера, компанію якого за кілька днів до цього переписали на інших людей. Його знайшли повішеним. При цьому родичі кажуть, що ніяких підстав для цього у нього не було. А ще за якийсь час у басейні потонула його дружина.»
Підтверджень цієї розповіді у відкритих джерелах ми також не відшукали.
«Засновниками ТОВ «ФК «Поліс» є Ярослав Волковецький, Андрій Селепей та Андрій Кривутенко. Згідно з інформацією, отриманої з інтернету, Волковецький Я.С. є сином колишнього губернатора Прикарпаття — Степана Волковецького та акціонером Банку «Перший» (перейменований «БГ банк»), про який відомо, що його «свободівці» забрали в екс-генпрокурора Віктора Пшонки.»
У Мін’юсті містяться дані, що усі троє згаданих власників у 2019 році були видалені з переліку бенефіціарів товариства.
«Однак, ТОВ «ФК «Поліс» наніс удар не лише по фізичних особах та суб’єктах господарювання. Удар прийшовся і по підприємствах, які мають важливе стратегічне значення для країни.
26 березня 2018 року на товарній біржі «Іннекс» відбулися повторні торги із продажу приміщення у Харкові на вул. Плеханівській, 126, загальною площею 25339 м². Першочергово вартість цих приміщень стартувала з відмітки 51 млн грн, однак в подальшому знизилася на 90%. У кінцевому результаті, за 5,117 млн грн це приміщення придбала київська компанія ТОВ «КСВ Логістік», засновниками якої є ті ж хлопці, що і забрали банк у Віктора Пшонки. А саме, Ярослав Волковецький, Андрій Селепей та Андрій Кривутенко.
Таким чином, «Укроборонпром» пропустив удар по корпусу. Корпус Харківського танкового заводу ім. Малишева дістався власникам ТОВ «ФК «Поліс», вони ж «КСВ Логістик».»
За даними Prozorro.Продажі та майданчика Innex, банк «Хрещатик» провів не менше 10-ми аукціонів із продажу приміщень на вул. Плеханівській, 126, однак всі вони були невдалі. Водночас, у реєстрі майнових прав вказано, що ТОВ «КСВ Логістік» володіє майном за цією адресою. А значить продаж все ж відбувся.
«Коли я отримував погрози від рейдерів, то мені також натякнули, що вони мають вплив на суддів у Верховному Суді та районних судах. Це підтвердив і колишній адвокат ТОВ «ФК «Поліс» Владислав Скирда. За його словами, такі віртуозні діяння фірми вчиняються за допомогою ряду суддів, зокрема голів, які не лише отримують кошти від «ФК «Поліс», а і є бенефіціарами цієї компанії.
Зокрема, Владислав Скирда, під час розгляду справ у приміщеннях судів Миргорода, Полтави та Харкова неодноразово повідомляв про розцінки. Наголошував, скільки треба дати суддям Східного апеляційного господарського суду, Господарського суду Полтавської області, Полтавського апеляційного суду за винесення рішення на користь ТОВ «ФК «Поліс» по справах, які стосуються реєстраційних дій стосовно захоплених ними приміщень у Полтаві, Миргороді, Харкові, Херсоні.
Адвокат розповідав, як написавши рішення, привозить його суддям для коригування. Так, в приміщенні Миргородського міськрайонного суду у вересні 2019 року він озвучив суму $30000 для дачі хабарів. Він настільки цинічно та вільно себе почував і був впевнений у своїх «господарях», що навіть не соромився говорити, хто з суддів Полтави, Харкова, Києва є на «посилках» у ТОВ «ФК «Поліс». Наголошувалося навіть про суддю Верховного Суду Дмитра Луспеника та голів районних та обласних судів Полтави.
Такі розмови та поведінка адвоката Владислава Скирди призвели до чисельних скарг на суддів з боку потерпілих від ТОВ «ФК «Поліс». Самого ж адвоката, за чіткою протекцією голови Полтавського апеляційного суду, ганебно вигнали з рядів рейдерської компанії.
Станом на лютий 2022 року, судді, на яких вказував адвокат, залишилися на своїх посадах, а постраждалі особи намагаються і досі захистити свої права у судах.»
Ігор Дігоров припускає, що судові справи тому і тягнуться так довго, що ці рейдери мають підтримку у судах. Наприклад, щодо його бізнесу Касаційний суд повернув справу на розгляд апеляційного суду. Після цього до нього прийшли люди, які заявили, що зможуть заплатити за «правильні» для них рішення «одним пакетом» за всі скасовані претензії на його приміщення.
— У нас із банком була судова тяганина і Ленінський райсуд призначив суму, яку я маю виплатити. Також були іпотечні претензії, але по них суд відмовив у 2014-му та 2016-му роках. Після цього у них минув термін позовної давності. Але така норма не діє у позасудовому порядку, тому банк продав мої борги фірмі.
Також Ігор Дігоров пояснив, чому колись змінив прізвище із «Дураченко». За його словами, це ніяк не пов’язано з підприємництвом:
— Я змінив його ще у 2010-2012 роках. Старший син вирішив змінити прізвище на Дігоров, бо до того ми всі були Дураченки. Олег був борцем — майстром спорту міжнародного класу. І коли він виходив на міжнародних змаганнях, то відчував себе незручно з таких прізвищем. Тож ми вирішили лишити літеру Д від Дураченко, а далі написати Ігор — моє ім’я. Вийшло Дігор і ми додали -ов. Спочатку це прізвище взяли діти, а потім і я. Тому мети уникнути якоїсь відповідальності тут не було. Борги би все одно залишилися.
Редакція «Полтавщини» не претендує на повну правдивість викладеної розповіді і відкрита до публікацій інших сторін справи.
***
Оновлення. Позиція ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс» щодо вищевикладеного конфлікту викладена в офіційному листі компанії.
1. Рейдерських захоплень нерухомості з боку ТОВ «ФК «Поліс» не могло бути, оскільки об’єкти нерухомості були предметом іпотеки.
2. Власниками ТОВ «ФК «Поліс» є А. Селепей, Я. Волковецький, А. Кривутенко.
3. Твердження про причетність працівників та адвокатів ТОВ «ФК «Поліс» до корупційних діянь є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.
, «Полтавщина»