Не все то золото, що блищить, або Чергова брехня від «Рідного міста»
Прочитавши в газеті «Голос Зіньківщини» за 31 грудня 2021 року статтю «Бюджет прийняли, а по землі не дійшли згоди» подумалося, як могло таке трапитися, щоб виникла ситуація протистояння між учасниками бойових дій АТО та працівниками соціальної сфери? Справді і ті й інші, згідно чинного законодавства, мають право на отримання земельних ділянок до 2 гектарів. Хто створив ситуацію, щоб на одну і ту ж земельну ділянку одночасно претендувало дві групи людей? Адже, якщо на певну земельну ділянку вже видано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою одній людині, то цілком закономірно, що видавати такий дозвіл на цю ж земельну ділянку іншій людині вже не можна. В іншому разі виникне безлад, соціальна напруга та протистояння між людьми, а також можливість для корупційних зловживань. Невже таку помилку могла допустити міська рада?
Ще більше підсилила цю інтригу публікація в газеті «Зіньків Рідне місто» від 4 січня 2022 року «Корупційні питання не слід прикривати атовцями!», автором якої є Андрій Щербань. Особливо насторожують ось такі перли цього автора: «Тож мірятися «біцепсами патріотизму» та дискутувати на тему підтримки чи не підтримки атовців не хотілося б». Відразу виникає запитання: а чому автор свідомо уникає з’ясування суті цього питання? Що він приховує, а чи не бажає розглядати це питання так, щоб усім стало зрозуміло, чому так сталося і хто є винуватцем цього? Ще більше підсилили інтригу його наступні літературні «золоті розсипи», а саме: «…є вкрай аморальним для місцевої влади прикривати вирішення своїх корупційних інтересів людьми, котрі захищали і продовжують захищати незалежність України…». Ну справжній тобі доморощений Франсуа де Ларошфуко (французький письменник-мораліст). Так виникла необхідність розібратися в цій ситуації та поділитися з читачами своїми дослідженнями і міркуваннями щодо звинувачень Андрія Щербаня на адресу місцевої влади в корупційних діях.
Що ж показало вивчення суті земельного протистояння в міській раді? Так от, шановні читачі, документально встановлено, що 32 учасники бойових дій АТО скористалися своїм, наданим їм законом, правом на безкоштовну приватизацію земельних ділянок в будь-якій точці держави і, ЗВЕРТАЮ УВАГУ, ще 17 листопада 2020 року подали відповідні заяви до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області. На той час вся земля, за межами населених пунктів, перебувала в державній власності і була в розпорядженні Держгеокадастру, який від імені держави розпоряджався нею. На їх звернення, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області в грудні 2020 року видало накази «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою» по кожному з них. Ці накази є в документах. Для більшої ясності для читачів процитую мовою оригіналу перші два пункти одного з наказів (всі вони аналогічні) від 9 грудня 2020 року по одному з атовців:
«1. Надати (П.І.П.) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства».
«2. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства».
Отже, це не місцева влада, а державний орган прийняв рішення про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою на земельні ділянки на території Тарасівської сільської ради. І якщо депутати від «Рідного міста» такі «палкі захисники» інтересів жителів громади, то нехай спочатку скасують це рішення.
Але розглянемо ситуацію далі. На основі цих наказів всі атовці виготовили проекти землеустрою. За що кожний з них заплатив по декілька тисяч гривень. Доки виготовлялися проекти землеустрою на відведення земельних ділянок, земля перейшла в комунальну власність міської ради, а саме 27 травня 2021року. Тепер атовцям довелося з виготовленою земельною документацією і заявами про передачу відведених земельних ділянок у власність, згідно п.2 наведеного наказу, звертатися не до Держгеокадастру, а до Зіньківської міської ради, що вони і зробили. Подані ними заяви і документи зареєстровані у міській раді ще, УВАГА!, 9 червня 2021 року. Знову ЗВЕРТАЮ УВАГУ ЧИТАЧІВ, що ніхто із жителів громади на той час жодної заяви на ці земельні ділянки не подавав. У цій ситуації міська рада, згідно чинного законодавства, повинна була на своїй черговій сесії розглянути їх заяви і прийняти рішення про безоплатну передачу землі у власність учасникам бойових дій АТО. Зазначу, що жодних законних підстав для відмови не було і зараз немає. Ось тут і почалося. Два рази винесене на розгляд сесії, а саме перший раз 06.08.2021 року і вдруге 06.12.2021 року, це земельне питання блокувалося депутатами від «Рідного міста», мабуть, по вказівці їх партійного боса. Здавалося вони не розуміли, що чинять протизаконно. Та виявляється, як показали подальші їх дії, все робилося свідомо. І тепер стає зрозуміло чому. Комусь треба було потягнути час. Бо, на 30 листопада 2021 року, майже через рік від видачі Держгеокадастром дозволу атовцям на виготовлення проектів землеустрою і через 5 місяців як ці документи зареєструвала міська рада, на ці земельні ділянки поступили 62 заяви від жителів різних населених пунктів Зіньківської громади, переважно, як пише «Голос Зіньківщини», від працівників соціальної сфери, щоби отримати ще тільки дозвіл на виготовлення проектів землеустрою. Цікаво, а чи знали ці жителі громади, пишучи заяви на земельні ділянки, на які вже, в законному порядку, виготовлені проекти землеустрою і подані заяви на приватизацію до міської ради? Переконаний – не знали! Бо якщо знали, то треба бути, мабуть, зовсім безтолковим, щоб писати таку заяву. Отже, цих громадян просто використали, як підставу для політичних ігрищ. Таким чином, депутатами від «Рідного міста» штучно створюється ситуація, щоб зіштовхнути лобами дві групи людей, а саме: учасників бойових дій АТО і звичайних жителів громади, якими прикриваються справжні політичні маніпулятори. У цьому легко переконатися, передивившись в інтернеті, на сайті міської ради, відеозапис сесії міської ради від 24 грудня 2021 року. Для читачів, які не мають такої можливості, прокоментую події на початку цієї сесії.
Уявіть собі таку картину. Міський голова, він же голова сесії, після реєстрації депутатів у залі, оголошує, що на сесію прибули 20 депутатів із 26. Далі називає хто з депутатів відсутній і по якій причині, а саме: Дахно Ю.П. - на роботі, Бондаренко О.І. - хворий, Вовк Ю.П. - у відрядженні, Рябова І.В. -невідомо, Загорулько С.В. - хворий, Левошко І.В. - хворий. Кворум є, і відкриває сесію. На пропозицію головуючого обрати секретарем сесії депутата Друмову Т.М. від фракції «Рідне місто», вона відмовилася. Відмовилися і депутати Сичов В.В. та Петренко А.М. від цієї ж фракції. Нарешті секретарем сесії обрали депутата Таран Н.В. від «Довіри». Після того, як депутати затвердили порядок денний роботи сесії, переносячи розгляд земельних питань із тридцятого на перше місце, щоб не затримувати учасників бойових дій АТО, які прибули на сесію, три депутати від «Рідного міста», без будь-яких на те причин і пояснень, тишком покинули роботу сесії. Доки голова громади вітав та вручав Почесні грамоти енергетику комунгоспу В.Бражнику, трактористу-машиністу СТОВ «Благовість» А.Манойло, трактористу-машиністу ФГ «Доля Нова» Ю.Фурсі, нагороду Національного олімпійського комітету Зіньківській спеціалізованій школі №1 та ордер на придбану міською радою квартиру лікарю-анестезіологу К.Рубаник, ці три депутати, а саме: Петренко А.М., Сичов В.В. і Нестеренко Н.М. фактично втекли із сесії без повідомлення головуючого. Отже, в залі залишилися 17 депутатів. А так, як для прийняття рішення по земельних питаннях потрібно не менше 2/3 від загального складу, тобто 18 депутатів, то його розгляд був заблокований. Депутати від «Рідного міста», своєю виходкою, штучно створили ситуацію, щоб жодне земельне питання не було розглянуте. І їм це вдалося вже втретє на сесії міської ради. Ну і які тут корупційні питання, хочеться запитати «борця з корупцією» А.Щербаня, місцева влада прикрила атовцями?! Знову, як і в публікації С.Кравченка про гроші викинуті на вітер міською радою, при ремонті дороги Зіньків - Полтава, - чергова спроба представника політичної сили «Рідне місто» оббрехати місцеву владу та вкотре мазнути дьогтем голову міської ради С.М.Максименка. Аякже без цього! А всім виборцям громади знову повісити локшину на вуха, щоб висіла аж до черевиків. Воістину, ці «борці» - два чоботи пара! Правду в народі говорять, що совість не мучить того – в кого її немає. За гроші можна і душу продати дияволу. Дивним є те, що депутати від рідного міста, які втекли із сесії, фактично відмовилися від участі в розгляді інших питань порядку денного. Навіть таких доленосних для нашої громади, як бюджет і план соціально-економічного розвитку на 2022 рік. То чиї інтереси вони насправді представляють? Мабуть у цій депутатській фракції жорстко діє принцип: скачи враже, як пан каже! А ось згодом побачимо стільки бруду і лукавого словоблудства «Рідне місто» виллє у своїй, зареєстрованій на брехливій адресі, газеті на голову місцевої влади з цих питань. Така поведінка депутатів від «Рідного міста» по суті є несерйозним їх ставленням до виконання депутатських обов’язків і виглядає зовсім по дитячому - не захотіли гратися і покинули пісочницю.
Для чого було тоді іти в депутати? Адже права і обов’язки депутата визначені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», яким визначено, що він зобов’язаний брати участь у роботі депутатських комісій і сесій ради. На цей час депутат звільняється від виконання виробничих обов’язків по місцю роботи із збереженням заробітної плати. Більше того, депутат обов’язково бере участь у голосуванні. Він може голосувати «ЗА», або якщо з чимось не згідний – «ПРОТИ», а чи – «УТРИМАВСЯ». Тобто, Закон передбачає вільне волевиявлення депутата при ухваленні рішення і не допускає будь-якого тиску на нього. А втеча депутата із засіданняце – протиправний вчинок. Така їх поведінка схожа на те, що вони заздалегідь були проінструктовані на такий вчинок та виконували вказівку свого партійного керманича, а не обов’язки депутата. Цей партійний керманич добре розуміє, що коли на сесії «його депутати» по земельних питаннях проголосують «Проти», то цим протиставлять себе і його політичну силу учасникам бойових дій АТО. Що тоді ніяка їх «гуманітарна патріотика» не збереже довіру цих людей до його партії. Мабуть це єдине, чим можна пояснити таку ганебну поведінку депутатів від «Рідного міста». Не змогла цього пояснити і голова депутатської фракції Друмова Т.М., яка залишилася єдиним її представником у сесійній залі. Невдоволення і докори на адресу депутатів від «Рідного міста» і самої цієї політичної партії лунали як у виступах захисників незалежності України – учасників АТО, так і депутатів.
Наведу виступ атовця Михайла Вікторовича Дубини. Цитую слово в слово по відеозапису: «Коли у 2014 році нам дали зброю і послали захищати країну, нас ніхто не розділяв по місцю проживання. Ми там були разом з усієї країни. На сьогодні я дивлюся як деградувала наша нація. І тут, у цьому залі ви одне одного кусаєте. Ви можете перегризти друг другу горла, тільки не касайтеся нас, учасників бойових дій, з яких хтось втратив здоров’я, хтось - своїх друзів, хтось отримав каліцтво. Сьогодні мені соромно за вас усіх, що ви отак себе поводите. Нам держава надала право отримати безкоштовно земельну ділянку в будь-якій її частині, а ви лишаєте нас цього права. Чому ви розділяєте нас хто з якої області чи району? Розділяйте себе по партіях, по якихось інших питаннях, а нас не розділяйте. Мені важко говорити. Мені стидно за депутатів від «Рідного міста» і за цю партію в цілому, а також за ту людину, яка каже вам що робити».
Ну і де ж тут корупція, нешановний Андрію Щербань? Які корупційні питання тут влада прикрила атовцями? Які ще «біцепси патріотизму» вам потрібні? Аморальність і некомпетентність в описах, на сторінках вашої газетки зашкалює, і вже давно перейшла всі червоні лінії! Вас хлібом не годуй, аби тільки облити брудом керівництво міської ради. Звичайно прикро, що цих слів не чули депутати від «Рідного міста», бо в залі була лише керівниця їх фракції Друмова Т.М., яка, потупившись, сподіваємося, що від сорому, слухала цей крик душі атовця. Здається вона і сама розуміла абсурдність ситуації, але не могла ослухатися вказівки партійного боса, мабуть, через боязнь втратити роботу.
Дуже не приємним, для депутатів від «Рідного міста», був і виступ депутата Полтавської районної ради Овчаренко Л.М., яка була присутня і на власні очі бачила, як повели себе депутати від цієї політичної партії. Вона сказала, що їй також соромно за цих депутатів, які ставлять чиїсь власні інтереси вище інтересів держави. Закликала активніше розвінчувати їх брехню, яку вони поширюють у своїй газеті та висловила впевненість, що населення громади перестане їх підтримувати.
Тепер знову повернемося до писанини Андрія Щербаня, де він фактично признає, що «на адресу нашої політичної сили на сесії звучали звинувачення у неправдивому висвітленні інформації у зареєстрованому періодичному виданні «Зіньків. Рідне місто». Закликає позиватися до суду всіх хто сумнівається у правдивості висвітленої інформації. А чому б йому самому не спробувати спростувати в суді все те , що було сказано на адресу політичної сили, яку він представляє, учасниками бойових дій АТО і депутатами, якщо це не правда? Та і як можна позиватися до «зареєстрованого» періодичного видання «Зіньків. Рідне місто», коли навіть юридична адреса цього видання є брехлива? Адже немає в Зінькові вулиці Гончара і ніколи не було! І, УВАГА, це не є друкарська помилка, шановні читачі. Це зроблено, мабуть, з умислом. Адже названа неправдива адреса друкується в кожному номері і не виправляється. Чому? От і вір їм після цього.
Будемо надіятися, що депутати міської ради все таки приймуть правове справедливе рішення і передадуть безоплатно у власність земельні ділянки учасникам бойових дій АТО, як цього і вимагає Закон. А як бути з тими 62 заявниками жителям громади? Їх заяви також можна задовольнити. Адже на території Тарасівського старостату є ще 175 гектарів земель комунальної власності, а на території громади такої землі 1050 гектарів, які на сьогодні, по двох договорах укладених з Високівською сільською радою та по 90 договорах укладених з Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області, перебувають в оренді в однієї фізичної особи, яка через депутатів «Рідного міста», мабуть, і затіяла цей безлад.
Петро ВАСИЛИНКА, пенсіонер, ветеран праці, голова Зіньківської районної ради 1994-2002 рр.