Парламент йде на канікули до 15 лютого: криза більшості загострює боротьбу за крісло губернатора Полтавщини
Пропрацювавши кілька днів після тривалої новорічної паузи, Верховна Рада знову піде на канікули до 15 лютого. Офіційно — через пандемію, неофіційно — у парламенті існує криза з голосами більшості. У такій ситуації більшого політичного впливу набувають парламентські партнери «Слуга Народу» — «Довіра» та «За Майбутнє»
26 січня стало відомо, що Верховна Рада України має намір піти на канікули через пандемію до 15 лютого. Про це повідомила нардеп від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк:
— Верховна Рада України планує допрацювати до п’ятниці, закрити цю сесію. Відкрити наступну сесію у вівторок, поспівати гімн. І піти на карантин до 15 лютого. Нагадаю, що парламент не працював з 17 грудня по 24 січня, тобто більше 35 днів, тому що ухвалив відповідну постанову одного з чисельних лідерів фракції «Голос» Ярослава Железняка. Відтак робота парламенту в цей складний час буде майже заблокованою на 50 днів. Я за цю постанову не голосувала, бо я вважаю недоцільним такі канікули і карантин взагалі, особливо в такий напружений для країни час, — написала вона.
Як відомо, Верховна Рада 25 січня провалила включення до порядку денного законопроекту Президента Володимира Зеленського про економічний паспорт українця, а також законопроект про подвійне громадянство — не вистачило голосів. Також не підтримали законопроект щодо відповідальності за підробку ковід-сертифікатів. Відповідний законопроект у другому читанні набрав лише 192 голоси.
Окремі експерти «Полтавщини» пов’язують рішення про карантин парламенту (захворіли на COVID-19 35 нардепів та 50 працівників апарату) не з пандемією, а з кризою більшості у «Слузі народу».
Відомо, що найбільша парламентська фракція «СН» утворена з різних груп та групок впливу. Окремі з них почали дистанціюватися від партії президента.
Експерти говорять, що тепер Офісу Президента потрібен час, щоб розібратися у цьому і виправити ситуацію знайомим методом батога та пряника. До речі, якщо пряники своїм депутатам коштують владі дешевше, то кожен «пряник» іншим союзним фракціям, за нашою інформацією, коштує $200000 за голос.
Можливо, якщо криза триватиме, то буде прийнято рішення про позачергові парламентські вибори (з одночасним поверненням мажоритарки), щоб втримати нинішній рейтинг партії влади та, можливо, навіть наростити його за допомогою тих самих мажоритарників.
Найбільш жорстким та екстреним виходом із кризи можуть стати позачергові президентські вибори, якщо буде упевненість у тому, що Володимир Зеленським переобереться. У такому разі його влада стане ще жорсткішою, а тема можливого вторгнення РФ буде виправдовувати подальше «закручування гайок».
Наприклад, нардеп Ілля Кива висловив свою версію неочікуваних канікул до 15 лютого. На його думку, це пов’язано із тим, що партія влади хоче взяти час на евакуацію членів своїх родин з країни. При цьому доля, так би мовити, «пересічних громадян їх цікавить набагато менше».
Парламентська криза у призмі боротьби за Полтавщину
На тлі київських пертурбацій, коли поствиборчий медовий місяць для влади давно минув, набувають більшої політичної ваги партнери «СН» по парламентській коаліції: партії «За Майбутнє» та «Довіра».
Стосовно останньої, то за нею стоїть корінний полтавець та нардеп кількох скликань Андрій Веревський. Хоча група «Кернел» вже давно є міжнародною, Веревський сентиментально не забуває свою малу батьківщину. Людиною, яка уособлює на Полтавщині ресурси та міць цієї політсили, є керівник депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч, який є вагомим політиком всеукраїнського рівня. Нещодавно білборди з його зображенням з’явилися, зокрема, й на вулицях Полтави.
Якщо парламентські акції «Довіри» в парламенті дорожчатимуть (в обмін на підтримку фракції «СН»), то у майбутньому ця політсила може претендувати й на крісло голови Полтавської ОДА. У подальшому «довірівці» мають намір широко зайти й у Полтавську міськраду. Фінансові, медійні, кадрові ресурси для цього вже створені. До цих ресурсів ми поки не відносимо так звану «сєтку» Сергія Шахова, але це «поки» з часом може відпасти.
Іншою політичною силою, яка з тих же причин претендуватиме, зокрема, на посаду губернатора, є партія «За Майбутнє». Головним політиком від цієї політсили на Полтавщині є нардеп Юрій Шаповалов. Кременчуцьке крило цієї політсили не надто задоволено своїм місцем в облраді, тому зі своїм губернатором вони прагнутимуть переформатувати більшість в облраді, а у міськраді залишити все, в принципі, без особливих змін.
Третій можливий сценарій — на тлі загострення боротьби «ЗМ» та «Довіри» на Полтавщині — нинішній т.в.о. голови ПОДА Дмитро Лунін має шанс протриматися трохи довше, ніж зазвичай тримаються посадовці з приставкою «т.в.о.».
, «Полтавщина»