Фонд нардепа Сергія Шахова розпочав роздачу продовольчих наборів у Полтаві

Народний депутат Сергій Шахов у палаці дозвілля «Листопад» провів зустріч із «вихованцями» благодійного фонду імені себе. «Полтавщина» вже писала про відкриття офісу цього фонду у Полтаві та області. Тоді ми припустили, що за ширмою благодійності нардеп, який входить до депутатської групи «Довіра», приховує так звану виборчу «сітку».

Судячи з того, що фонд вже почав роздавати полтавцям коробки з продуктами харчування, ми не помилилися.

У подарунковій коробці найпершим покладено звернення Сергія Шахова (брендоване, як і пакет, партією «Наш край»), у якому він розповідає, що є простим хлопцем з Луганщини, який рано осиротів і якого виховували добрі люди Донбасу. Тепер він віддячує цим людям і розширює географію цієї подяки. Він говорить, що Україна — багата країна і за грамотного керівництва, як можна судити з контексту, такі пакунки люди мали б отримувати періодично. Далі у коробці містяться макаронні вироби, пшенична крупа, соняшникова олія, цукор та борошно.

Постмодернізм — живильне середовище «сіток»

Як повідомили наші компетентні джерела, згідно із законодавством, підкуп виборців може бути тільки в період виборчої кампанії, коли певний суб’єкт (партія чи кандидат) зареєстрований ЦВК України. У випадку з БФ Шахова маємо голу технологію, яка не вписується у будь-яку правову кваліфікацію.

З огляду на це спробуємо дати дещо філософський аналіз цьому явищу.

Епоха постмодерну, яка ще триває, має кілька властивих їй рис. Зокрема, це антифундаменталізм, таке собі розрідження реальності, перехід від «солідних» речей та структур до певної динаміки. Інакше кажучи, вертикаль модерну змінена на горизонталь постмодерну. Це руйнація колись сталих вертикальних структур. Більше вже немає твердої та гарантованої основи для починань людини. Істина більше не шукається, а робиться.

Тому не є дивним, що як самі партії, так і виборці не шукають колись зрозумілі ідейні партії, які пропонували певні конструкції. Краще взяти коробку із продуктами просто зараз — і ця реальність переважить усі колишні обіцянки досягнення «раю на землі», як це робили політики модерну. Тим більше, що більшість людей вимушені жити у злиднях. І скільки їм не розповідають, що «гречка» їх консервує у цих злиднях, однак такі заклики просто не працюють.

Методи соціальної маніпуляції

Інша грань проблеми — майже науково та математично доведена дієвість методів соціальної маніпуляції.

Деміурги виборчої «сітки» використовують низку таких методів. Зокрема, метод соціального доказу. Збори у «Листопаді» — це необхідна складова технології. Людину «завантажують» у середовище інших людей, серед яких є її знайомі, можливо, навіть сусіди. Індивід бачить, що у певному напрямку готова йти велика кількість людей, тому і сам сприймає цей колективний шлях.

Такі зустрічі не є разовими. Тоді вмикається метод соціального підкріплення, коли певному колу людей у замкненому просторі проговорюють і повторюють певні настанови. Це також працює, як й інші методи соціальної маніпуляції. Так, людина, яка взяла дещо з рук «простих хлопців», вже підсвідомо відчуває, що вона взяла на себе обов’язок віддячити за це. Останні вибори до Карлівської міськради це знову довели.

Сергій Шахов та Сергій Філь

Цинічні поради політикам

Зважаючи на це, політикам, які виступають за все хороше та проти всього поганого, вже досить носити образ Дон Кіхота і опановувати вже навіть не нову, проте дієву технологію. Якщо вони будуть заперечувати певними моральними нормами, то це для них своєрідний «фіговий листок», адже, тільки один приклад, на останніх виборах до міськради окремі претенденти, наприклад, використовували списки виборців, які були придбані на чорному ринку (на легальному такої послуги не існує, адже це кримінально каране діяння). Інакше кажучи «Взялся за грудь — говори что-нибудь». Адже не можна бути  ̶в̶а̶г̶і̶т̶н̶о̶ю̶  порядним політиком лише наполовину.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»