Пішов з життя колишній директор Полтавського театру ляльок Василь Пилипенко

25 грудня помер заслужений працівник культури України, екс-директор полтавського лялькового театру Василь Амвросійович Пилипенко. Про це повідомила його родина.

Василь Пилипенко народився 15 липня 1941 року в селі Веприк Гадяцького району, належав до покоління «дітей війни». Його батько загинув на фронті, а під час пожежі в їхньому будинку згоріли всі сімейні фотографії. З малих років Василь Амвросійович допомагав мамі, яка важко працювала, виховуючи чотирьох дітей. Коли захворіла старша сестра, він навіть залишив навчання в школі, аби допомагати утримувати родину й лікувати сестру.

До школи повернувся через рік, а після закінчення вирішив вступати до Гадяцького технікуму культпрацівників. Самотужки опанував гру на гармошці й одного дня вирушив пішки за 12 кілометрів до Гадяча складати вступні іспити. І склав їх успішно.

У 1960 році закінчив Гадяцький технікум із підготовки культосвітніх працівників і почав працювати художнім керівником агітбригади Пирятинського районного будинку культури, був методистом Пирятинського будинку піонерів. У 1962 році почав працювати інструктором, потім завідувачем шкільного відділу, з 1964-го по 1967 був другим секретарем, а з 1967-го по 1972 рік обіймав посаду першого секретаря Пирятинського райкому комсомолу. У 1974 році закінчив Вищу партійну школу. З 1974-го по 1977рік був лектором Полтавського обкому партії України. З 1977-го по 1987 рік працював завідувачем сектору культури Полтавського обкому партії. З березня 1987-го по жовтень 1988 року був начальником обласного управління кінофікації. З 1988-го по 1991 рік — знову на партійній роботі. 

За ці роки, під керівництвом Василя Амвросійовича, збудували будинок культури в Пирятині (1962 р.) та Гоголівську садибу в селі Гоголеве (1979 р.). Наприкінці 1980-х років команді, очолюваній Василем Пилипенком, вдалося охопити кінофікацією всю область. Тоді кіно просто неба або «кіно під вишнями» крутили в кожному селі на Полтавщині. 

Майже 10 років, з 1991-го по 2000-й, Василь Пилипенко працював директором Полтавського обласного театру ляльок. До 200-ліття від дня виходу в світ «Енеїди» Івана Котляревського трупа театру вперше в світовій практиці здійснила постановку цього твору в ляльковому варіанті. З цією та іншими виставами артисти в 1990-х роках брали участь і перемагали у фестивалях по всьому світу.

У 2000 — 2006 роках Василь Амвросійович працював радником заступника голови Полтавської ОДА. У 2006—2014 роках був заступником директора з концертної діяльності Полтавської обласної філармонії. У ці роки під його керівництвом була організована й успішно проводилася акція «Майстри мистецтв Полтавщини — трудівникам села». Активно долучився до укладання книги «Полтавській обласній філармонії — 70». 

На заслужений відпочинок Василь Амвросійович вийшов уже після 70 років, але продовжував активно працювати тепер уже на письменницькій ниві. Був укладачем і автором книг «Полтавщина — влада на історичних паралелях», «Що пам’ять береже…», написав кілька власних книжок — «Село моє, для мене ти єдине», «Згадуючи пережите», «Людина та її загадкова спроможність», «Дачні побрехеньки».

За свою працю Василь Пилипенко неодноразово нагороджувався почесними грамотами облдержадміністрації та облради. У 1996 році йому було присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України», а в 2011 році був нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури України.

Прощання з Василем Амвросійовичем відбудеться у середу, 29 грудня, об 11-й годині у Миколаєвській церкві.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»