Верховна Рада прийняла закон про локалізацію — перевага на тендерах надаватиметься українській техніці

16 грудня Верховна Рада Україна ухвалила у другому читанні законопроект про внесення змін до закону «Про публічні закупівлі», які допоможуть розвинути і модернізувати вітчизняну промисловість. Основна суть змін — це дозвіл формувати умови закупівель на Prozorro так, щоби перевага надавалася українським виробникам у сфері машинобудування.

Проект закону у першому читанні нардепи прийняли у липні 2020 року. Після цього він зазнав коригувань та уточнень і був прийнятий в цілому голосами 323 депутатів.

У Верховній Раді зазначають, що закон тимчасово, з 2022 року, встановить обмеження на закупівлю іноземної техніки. Поки що вони діятимуть упродовж наступних 10 років і ступінь локалізації промислових виробників посилюватиметься з кожним роком.

Обмеження стосуватимуться виключно товарів машинобудівної галузі. Це, зокрема, генератори, трансформатори, автомобілі швидкої допомоги, автобуси, цистерни та самоскиди, вантажівки, пожежні, підмітально-прибиральні машини та поливальні машини, сміттєвози, залізничні локомотиви, вагони та деталі, вертольоти й літаки, двигуни, насоси, компресори, будівельне обладнання, екскаватори тощо.

Нова версія закону передбачає: якщо вартість предмета закупівлі зі списку дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник може придбати товар у виробника, виключно якщо його ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:

• у 2022 році — 10%;
• у 2023 році — 15%;
• у 2024 році — 20%;
• у 2025 році — 25%;
• у 2026 році — 30%;
• у 2027 році — 35%;
• з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії — 40%.

При цьому, ступінь локалізації виробництва — це показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.

Ступінь локалізації виробництва виробник товару визначатиме самостійно, але її має підтвердити Уповноважений орган. Останній формуватиме та вестиме перелік таких товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, моніторитиме їх та публікуватиме у відкритому доступі.

Законопроект ще не набув законної сили, бо його не підписав президент.

За задумом авторів проекту, окрім розвитку промисловості, він поліпшить економічне становище України, допоможе залучити інвестиції, збереже існуючі та створить нові робочі місця, а також підвищить добробут громадян.

Водночас, фахівці Transparency International, АМКУ, НАЗК та Київська школа економіки з осторогою віднеслися до ініціативи. На їхню думку, вона порушує базові принципи публічних закупівель: добросовісної конкуренції, недискримінації, об’єктивності і неупередженості, максимальної економії та ефективності.

Так, за висновками експертів цих органів, брати участь в тендерах зможуть лише ті компанії, які підтвердять певний відсоток локалізації товарів і поки незрозуміло, як саме органи влади будуть видавати такі підтвердження. Це все створює підґрунтя для корупції.

У такий спосіб влада штучно обмежить конкуренцію на торгах. Через це пропозиція на ринку публічних закупівель зменшиться, а отже — зростуть і ціни. Також підприємствам, що пропонують українські товари, буде легше отримати контракти. А для виробників таких товарів буде менше стимулів розвиватися — їхню продукцію придбають і так, просто тому, що вона українська. Крім того, можуть виникати ситуації, коли замовникам доведеться купувати менш якісні товари через відсутність локалізованих альтернатив.

За розрахунками KSE, впровадження локалізації за попередньої редакції законопроекту загрожувало падінням ВВП від 0,5% до 4,6%.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»